Therapy of win

05/11/2025

Приймали участь та мали виступ під час міжнародного круглого столу «Готовність людського капіталу під час війни та криз: уроки, ризики, рішення», який був організований International Alliance for HR Readiness

Було піднято багато питаннь, які стосуються безпеки, людського ресурсу, який отримав певний важкий досвід цієї війни і який знаходити в собі сили жити, про технологічну готовність та інші..

Питання, до якого ми дотичні та в якому працюємо - це про психологічну готовність, а це включає і лідерство, і психологію, освітні ініціативи та програми підтримки ветеранів/військових та їхніх сімей.

Керівник нашої організації, Колесніченко Олександр Саша Марк мав виступ на тему: «Психологічна підтримка військових, ветеранів та їхніх сімей в умовах гібридних загроз: український досвід і нові підходи», де поділився напрацюваннями та важливістю інструкторів психологічної готовності в роботі як з військовими, так і з цивільним населенням.

«Бо коли йдеться про психологічну підтримку військових, ветеранів і їхніх сімей, громадян, то маємо справу не лише з травмою війни, а й з травмою тривалого невизначеного життя» - зазначив Олександр.

І тому маємо працювати не лише з людиною, а й із простором її життя - військовою спільнотою, родиною, громадою, суспільним наративом і усвідомлювати, що психологічна допомога - це не тільки про роботу з ПТСР.

Вдячність організаторам та учасникам за створення даного майданчика, що дозволяє однодумцям зустрітися та співпрацювати в наближенні перемоги і можливості протистояти російській агресії.

УКРІНФОРМ

23/10/2025

Поділились досвідом роботи під час адаптаційного курсу з тими, хто тільки долучився до Збройних Сил і потребують підтримки.
•••
Керівник громадської організації "Therapy of win" Олександр Колесніченко розповів, що вони з 2022 року дбають про ментальне здоровʼя військових.

"Це групові тренінги та заняття, де хлопцям пояснюють, як опанувати себе, пояснюються речі, які можуть допомогти справитись з стресовим навантаженням. Є індивідуальні звернення від хлопців. Бо ми приїжджаємо зазвичай на тривалий час, щоб знайти можливість і час, аби вони могли дійсно виговоритись"
•••

Адаптацію військовослужбовців до служби організували на Хмельниччині. Запровадили подібну практику для щойно мобілізованих чоловіків — Суспільне Хмельницький

12/10/2025

🍀Єгор Бабенко — український прикордонник.
Навчався в Національній академії державної прикордонної служби України; після випуску (2020 рік) розпочав службу на Миколаївщині.

9 березня 2022 року, під час російського обстрілу у Миколаївській області був поранений.
Області ушкоджень: обличчя, голова, дихальні шляхи — особливо важко з диханням.
Після поранення Єгор був у комі, переніс численні операції (пересадка шкіри, операції на трахеї), пройшов через реабілітацію як в Україні, так і за кордоном.
Серед іншого, ампутовані усі 10 пальців; проте він вже пробує протезування.

💚 Нове життя та діяльність після поранення
Після того, як стало ясно, що подальшої бойової діяльності за станом здоров’я вже не буде, Єгор обрав напрямок психології.
З лютого 2025 року працює військовим психологом у реабілітаційному центрі «Титанові», допомагає ветеранам і їхнім родинам.
Крім психологічної роботи, він активно ділиться своєю історією в соціальних мережах, займається акторською діяльністю.

06/10/2025

Важлива частина нашої діяльності 🤝

26/09/2025

🧘Ділимось методичкою з адаптації українського козака-буддиста на імʼя TARAS KOSAR,
який вже місяць, як ветеран.
Служив оператором розвідником і працював на Запорізькому напрямі.
На вебінарі про українські новації в роботі з ПТСР він розказав покроково те, що помогло йому тримати свою менталку в адекваті. Це так цінно і тому вирішили поділитись цим з вами(тегнути Тараса не вийшло, вибачаємось):

"Від мене як дронщика вимагалась уважність, а окрім того у моїй роботі було багато мультизадачності - вести стріми, керувати техінкою, робити доповіді, корегувати, давати координати. І це все сильно навалювалось на голову. І я зрозумів, що себе якось треба заземлювати в тих умовах, що є.

Я людина, яка багато планує, то ж я знайшов інструментарій.

1. ЗМІНА ДІЯЛЬНОСТІ.

На позиції - я виконував бойові завдання, а коли повертався на відновлення (поки частина моїх побратимів відпочивали чи займались господарською роботою) переключався на роботу з компютерами та документами. Зміна діяльності допомагала бути стабільним.

2. МЕДИТАЦІЯ НА ПОЗИЦІЯХ.

На позиції наш екіпаж складало три людини. Зміни тривали від 4 до 10 діб. І коли я був на бойових - я старався мати свою медитацію. Мені помагала екуменічна спільнота ТЕЗЕ, включав навушники і прослуховував їх. А також - техніки споглядання. Дивився, як комашка повзе і робить свою рутинну роботу. Як палає дим чи вогонь. Слухав медитативну музику.

3. ХОББІ - ГОТУВАТИ СОБІ ТА ПОБРАТИМАМ.

Я люблю поїсти. Я готував для себе та хлопців. Наприклад, сто-пятсот варіантів грінок на вогні з приправами чи без. У ці моменти відчував себе корисним і служив іншим.

4. ПЛАНУВАННЯ.

Коли я повертався на відновлення - планував наступний виїзд, що приготуємо, хто що буде робити. Подобалось вибирати їжу, прорахунки, турбота про здоровя фізичне.

5. КОНЦЕНТРАЦІЯ.

На бойових я бачив, як побратими виходять з онлайн зі своєю сімєю. Я так не робив. Я собі ставив точку кульмінації - коли я виходжу з бойової позиції. Це помагало концентруватись де я зараз. Чекав виходу і лише тоді звязувався з рідними.

6. ЖИВ ТУТ І ТЕПЕР, А НЕ МАЙБУТНІМ.

Ми часто з побратимами говорили про відпустки. Я не планував. Я старався планувати не довше одного тижня. Жив тут і зараз, планував лише на кілька днів наперед. І коли доживав, то відчував ейфорію і що можна рухатись далі.

7. НАСОЛОДА ПОМИТИСЬ.

Найбільше задоволення військового - це змога прийняти душ і попрати одяг. Вода настільки мокра.. і це не забутні відчуття після бойових. Це була мета - помитись. Цивільним не зрозуміти ритуал, де лише я і моє тіло, і мої речі.

8. НЕЗАВІЙСЬКОВИТИСЬ НА СТО ВІДСОТКІВ.

Я не виходив з робочих чатів на цивільній роботі і час від часу долучався до цивільного обов'язку - якась порада, щось обговорити. Мета - зневійськовитись повністю, залишати дотичність до цивільного світу. Не стати відірваним від світу.

9. ПОВЕРНЕННЯ.

Три стани:

1. Щасливий.
2. Думки про те, що я тут, а хлопці там.
3. Що робити далі? Хотів би бути корисним. Я лише місяць як вернувся і поки відновлююсь - їм, сплю. Неймовірне щастя просто посидіти в тиші і не боятись, що в тебе щось зараз прилетить".

Що вам відгукнулось і візьмете в практику?!

***

19/09/2025

Випадково днями зустрілись з деякими хлопцями, нашими Захисниками, з якими мали змогу познайомитись, коли працювали з ними. Поспілкувались трохи, позгадували, домовились за можливості продовжувати допомагати та підтримувати.
А коли вони поїхали, якось так трохи щемно стало.., бо зморені були. Дуже.

І от що хотілося б сказати. Ми часто думаємо, що наші сили мають бути завжди. Але правда в іншому: вони не приходять самі по собі. Їх потрібно віднаходити щодня, як кожного разу все спочатку - у простих діях, у щирих словах, у тому, щоб бути поруч, в підтримці один одного.

Наші захисники тримають для нас небо і нашу свободу, гідність і життя. І їм потрібна наша тиха, але вперта безупинна підтримка:
▫️ сказати «дякую», «пишаюсь», «поважаю», там, де інші мовчать;
▫️ підставляти донат, плече, слово у побутових речах;
▫️ нагадувати їм, що вони не самі - своїми діями;
▫️ молитися, писати листи, допомагати волонтерам.

Коли втома бере гору, згадай: твоя увага, присутність і доброта - це теж зброя. Це те, що теж допомагає вистояти, в першу чергу, ментально.

Сьогодні був те день, аби поділитися теплом. І нехай воно дійде туди, де воно найбільше потрібне. До вас, наші Захисники та Захисниці південного напрямку🤝🍉