10/01/2026
Не підсумки року, а одразу 4️⃣х
Я це писала, щоб зрозуміти, що це нормально зараз нарешті дати собі бути «розібраною».
Що було пройдено з початку війни:
- термінові рішення, ми були у старому салтові (біля Вовчанська) на момент початку війни
- через 2 найстрашніших тижня в моєму житті в Харкові ми виїхали не знаючи куди, Марку було 3 місяці
- побули в Полтаві і переїхали на західну, знову ж таки не знаючи куди, шукали житло поки жили в готелі
- прожили 2 місяці далеко в горах під Ужгородом, куди добиратись через річку на джипі, намагаючись зрозуміти що робити далі та взагалі відчути себе живими (ціни на житло тоді на західній були просто йобнешся, за той будинок 2000$/міс)
- прийшла пропозиція безкоштовно пожити в готелі на березі моря в Італії, ми з мамою та малим (йому 5 місяців) рванули, я за кермом через всю Європу, ця історія є в «томах про війну» в постах раніше
- потім поїхали і оформились в Швейцарії, і прожили там рік, також ця історія є в постах
- отримала там штраф 2000€ та ледь не потрапила в тюрму за те, що не прибрала сніг з машини
- псіханула та повернулась до Львова до чоловіка
- розлучилась через пару місяців, переїхала в Одесу, знайшла роботу, квартиру, з істериками завершила грудне вигодовування та вийшла з декрета
- через 4 місяці розпрощалась з тією жахливою роботою (там був треш), почала займатись своєю справою
- ще в той період подавала свій проєкт на «Відважну», щоб отримати грант на відкриття свого простору
- переїхала в Сколе через посилення обстрілів, викладала йогу, робила ретрити, розвивалась в інстаграм
- після трагедії повернулась в Одесу, переїхала з однієї квартири на іншу
- не знала куди подітись, але цю історію проживання втрати сформулюю пізніше
Де був малий? Завжди зі мною в усіх пригодах.
І весь цей час думаючи, чому я не можу швидко привести себе до ладу як завжди і мати купу енергії. Я подивилась на цей список. І відчепилась від себе. Ритм життя змінився. Обставини вчать зовсім іншому рівню прийняття та досягнення внутрішнього спокою. Минулі способи не працюють. І треба дати собі волю на самопізнання з 0 без поспіху.
Хоча обставини продовжують бути важкими, але через рік я відчула ті самі довгоочікувані крила 🪽