https://www.facebook.com/125086694024972/

Алексей Жильцов I Онкопластический хирург I Маммолог I Днепр, Лікаря Рєбініна 1, Днепровский областной онкологический диспансер, онкохирургия №3, Dnipro (2025)

07/12/2025

Чому трапляється рецидив?

👇👇👇

Нещодавно на прийом до мене прийшла жінка, яка у 2011 році вона пройшла повне лікування з приводу раку молочної залози, багато років перебувала в ремісії, жила повноцінним життям, регулярно проходила контрольні обстеження.

Минуло понад 15 років. І цього разу вона прийшла вже з метастатичним ураженням легень.

Це завжди важкі моменти і для пацієнта, і для лікаря. Перше запитання, яке звучить майже завжди:
«Чому? Що пішло не так? Чому саме тепер?..»

👇👇👇
Після завершення основного лікування – операції, променевої терапії, хіміотерапії, гормонотерапії, таргетного чи імунолікування – ми ніколи не можемо сказати, що в організмі гарантовано не залишилося жодної пухлинної клітини.

Наше завдання – знищити максимум можливого.

Але медицина не оперує абсолютними нулями.

Саме тому лікування часто таке багатокомпонентне і тривале.

Ми оцінюємо ризики:
• ✔️вік пацієнтки,
• ✔️біологію пухлини,
• ✔️ступінь її агресивності,
• ✔️розмір новоутворення,
• ✔️кількість уражених лімфовузлів,
• ✔️чистоту країв резекції після операції,
• ✔️чутливість до гормонів, тощо.

Але навіть за найсприятливіших умов нульового ризику не існує.

👇👇👇

Чому ж тоді пухлина «прокидається» через рік, п’ять чи навіть п’ятнадцять років?

Ось тут починається найскладніше – чесна відповідь полягає в тому, що на сьогодні ми не знаємо точного механізму цього моменту запуску.

Ми знаємо, що окремі пухлинні клітини можуть роками перебувати у так званому сплячому стані.

І з певних, поки не до кінця зрозумілих причин, у якийсь момент вони починають активно ділитися.

Це може бути пов’язано зі змінами гормонального фону, імунної системи, загального стану організму, супутніми захворюваннями, стресами, віковими процесами.

Але в більшості випадків ми не можемо вказати на одну конкретну причину.

👇👇👇

У випадку тієї пацієнтки з ремісією понад 15 років я також не можу назвати єдиний фактор, який «увімкнув» хворобу саме зараз.

Вона не зробила нічого неправильно.

Вона жила правильно, обстежувалась, дотримувалась рекомендацій. Але біологія пухлини – складніша за будь-які наші прогнози.

Саме тому я завжди кажу своїм пацієнткам: ремісія – це великий і важливий етап, але це не «викреслена сторінка життя».

Це період, коли ми живемо, працюємо, будуємо плани, але продовжуємо спостерігатися.

👇👇👇

Допис створено з інформаційною метою.

Самолікування може бути небезпечним для вашого здоров’я.

05/12/2025

– Доброго дня. Я би хотіла записатись на операцію – лімфовенозний анастомоз…

– Яка у Вас проблема і чому Вас цікавить саме цей вид хірургічного втручання?

– У мене лімфостаз руки/ноги після онкології. А щодо операції, то ви таку зробили мої знайомій з Києва. Їй домогло…

👇👇👇

Саме такого змісту діалоги, майже щодня маю я та мої помічники.

Це дуже круто, що пацієнтки вже знають, що в Україні оперативним шляхом лікуємо лімфостаз.

Але…жінка не може самостійно визначити, що саме операція допоможе і їй, тому що допомогла подрузі.

Справа в тім, що вирішення проблеми з лімфедемою, через формування лімфовенозних анастомозів – не єдиний хірургічний метод, який ми маємо на озброєнні.

Як варіант, пацієнтці може бути запропоновано трансфер лімфатичних вузлів. Або взагалі комбінація методів.

👇👇👇

Який шлях буде вибрано, як найкращий, заочно чи в форматі онлайн-консультації визначити неможливо.

Про якусь конкретику можна говорити тільки після проведення спеціальної діагностичної процедури—лімфографії.

Крім того, саме вона проводиться і після операції, для контролю отриманого результату.

👇👇👇

Інформація в дописі має ознайомчий характер і не є заміною очної консультації лікаря.

Самолікування може бути небезпечним для вашого здоров’я.

Питання ставте в приватні повідомлення або телефонуйте адміністратору за номером +380671032532

26/11/2025

💥Ремісія і одужання після раку молочної залози: у чому принципова різниця

👇👇👇

Після завершення лікування раку молочної залози я дуже часто чую від пацієнток запитання: «Лікарю, я вже здорова?»

І саме тут виникає важливий, але не завжди зрозумілий момент – різниця між ремісією та повним одужанням.

👇👇👇

Що ми називаємо ремісією
Ремісія – це стан, при якому ознаки пухлинного процесу не визначаються, за результатами обстежень немає активної хвороби, а самопочуття пацієнтки є добрим.

Але це не означає, що ризик повністю зник. Окремі злоякісні клітини можуть залишатися в організмі у «сплячому» стані та не виявлятися навіть сучасними методами діагностики.

Ремісія буває:
• ✔️повною – коли не виявляється ні первинної пухлини, ні метастазів;
• ✔️частковою – коли пухлина значно зменшилась, але не зникла повністю.

👇👇👇

Коли ми говоримо про одужання

В онкології слово «одужання» вживається дуже обережно.

Ми оперуємо не відчуттям, а часом.

Для раку молочної залози критично важливим вважається період п’яти років без ознак хвороби після завершення лікування. Саме після цього терміну ймовірність рецидиву суттєво знижується.

Проте навіть тоді ми частіше використовуємо формулювання «стійка ремісія», а не абсолютне одужання.

👇👇👇

Чому контроль після лікування залишається обов’язковим

Навіть через багато років після успішної терапії рак молочної залози теоретично може повернутися.

Саме тому регулярне спостереження – це не пересторога «для галочки», а реальний інструмент раннього виявлення можливих змін.

Контроль включає:

• ✔️огляди у лікаря;
• ✔️мамографію або УЗД;
• ✔️оцінку гормонального статусу;
• ✔️корекцію способу життя та факторів ризику.

Підсумовуючи:

• ✔️ремісія – це відсутність проявів хвороби на даний момент;
• ✔️одужання в онкології підтверджується лише часом;
• ✔️спостереження після лікування – це частина профілактики рецидиву, а не формальність.
Якщо ви зараз проходите лікування або вже перебуваєте в ремісії – ставте запитання своєму лікарю, не залишайте сумніви наодинці з собою.

Розуміння свого діагнозу та процесів, які відбуваються в організмі, дає не лише спокій, а й реальний контроль над ситуацією.

23/11/2025

Чому встановлення онкологічного діагнозу займає так багато часу

Кожен онколог стикається з ситуацією, коли пацієнт або його родина наполягають на негайному початку лікування.

Чому?

👇👇👇

1. Підтвердження діагнозу: роль біопсії та гістології

Основою онкологічного діагнозу є гістологічне дослідження. Жоден онколог не має права почати лікування без точного підтвердження типу пухлини.

Для цього необхідно:

• організувати біопсію (часто це не просто процедура, а повноцінне втручання);
• виконати забір тканини;
• дочекатися результату гістології – зазвичай близько тижня;
• у разі недостатньої інформативності провести імуногістохімію. Це дослідження визначає специфічні маркери пухлинних клітин і триває ще приблизно два тижні.

Тільки після цих етапів лікар може чітко визначити, з яким видом пухлини має справу. Лише кілька рідкісних онкологічних захворювань визначаються за аналізом крові без біопсії.

👇👇👇

2. Визначення стадії пухлинного процесу
Стадія визначає тактику лікування. Від цього залежить, чи буде це операція, хіміотерапія, гормонотерапія чи комбіноване лікування.
Для встановлення стадії проводяться обстеження всього організму. На практиці не завжди можливо виконати ПЕТ-КТ або кілька КТ одразу. Часто все починають із рентгену, УЗД, а потім переходять до складніших методів. Це також потребує часу.

👇👇👇

3. В онкології немає «широкого спектра»

На відміну від інфекцій, де існують антибіотики, які діють проти багатьох збудників, в онкології кожна пухлина має свої уразливості.

Почати лікування «хоч чимось» неможливо – це буде лише втрата часу і ризик шкоди.

👇👇👇

4. Перевірка безпеки лікування

Певні онкологічні препарати можуть впливати на серце або інші органи.

Тому лікар перед початком терапії повинен переконатися, що організм пацієнта витримає лікування. Це додаткові обстеження, які також займають час.

👇👇👇

5. Складні випадки: пошук первинної пухлини
Буває, що в пацієнта виявляють численні метастази, але визначити первинний осередок не вдається.

У таких ситуаціях патоморфологи проводять поглиблені аналізи, шукаючи будь-які маркери, які дозволять підібрати ефективну терапію.

Це може тривати довше, ніж стандартна діагностика.

20/11/2025

Сьогодні надійшло абсолютно чудове запитання: «Навіщо ж видаляти фіброаденоми, якщо вони не є онкологією і їх можна спостерігати?»

👇👇👇
По-перше, фіброаденоми також належать до онкологічної патології.

Онкологія — це наука про діагностику та лікування пухлин, як доброякісних, так і злоякісних.

А фіброаденоми — це доброякісні, але все ж пухлини.

👇👇👇

Отже, справді, існує двоякий підхід до лікування фіброаденом: одні можна спостерігати, інші необхідно видаляти.

Які можна спостерігати?

Ті фіброаденоми, що існують довго і мають невеликий розмір.

Якщо, наприклад, виявлена фіброаденома розміром 5 мм, 7 мм, 10 мм — ми дійсно можемо її поспостерігати.

Це за умови, що немає сумнівів у діагнозі, ми верифікували, що це саме фіброаденома.

Ми можемо певний час її контролювати. Якщо вона не зростає або росте дуже повільно — спостереження можна продовжувати.

Але якщо зробили УЗД 1 січня — вона була 1 см, а 1 липня — вже 13 мм або більше, це показання до видалення.

👇👇👇

Коли ж ми однозначно видаляємо фіброаденому?

1. ✔️Планована вагітність. Під час вагітності та грудного вигодовування фіброаденома може збільшитися в декілька разів. Буває, що була 1 см, а стала 10 см.
2. ✔️Підготовка до ЕКЗ. Ембріологи, які готують пацієнтку до протоколу штучного запліднення, часто вимагають видалення фіброаденом.
3. ✔️Бажання пацієнтки. Буває, що жінка спостерігається 5–6–7 років, і кожного разу їй кажуть «фіброаденома». Вона то трохи збільшилась, то зменшилась — такі «гойдалки». Жінка каже: «Я психологічно втомилася ходити до лікаря, давайте видалимо».

👇👇👇

Тож інколи ми фіброаденоми видаляємо, а інколи можемо спостерігати.

Особливої уваги потребують новоутворення, що розташовані в межах сосково-ареолярного комплексу.

18/11/2025

ВІДЕО-ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТАННЯ%: «ЯК ПРОХОДИТЬ ЛІМФОГРАФІЯ?»

👇👇👇

У пацієнтки на разі розвинулась 3 стадія лімфедеми.

Після діагностики їй був запропонований хірургічний шлях вирішення проблеми – трансфер лімфатичних вузлів.

👇👇👇

Користуючись нагодою хочу нагадати про симптоми, ознаки, перебіг захворювання та ускладнення лімфедеми кінцівок

💥Перша стадія

При першій стадії захворювання розвивається набряклість, яку легко виявити натисканням руки на тканини. Якщо натиснути пальцем на даній ділянці залишається невелика ямка.

Можливе зростання набряку при погодних змінах, наближенні менструації. Іноді набряклість з'являється, якщо кінцівки тривалий період перебували у певному нижньому положенні.

Перша стадія є оборотною. Поступово набряклість, якщо уражені кінцівки підняти нагору.

***

💥Друга стадія
ІІ стадія захворювання характеризується розростанням тканин кінцівок - відбувається деградація сполучної тканини. Набряклість не спадає, а вм'ятини при натисканні вже не зникають. Хвороба на II стадії носить незворотний характер у і вже важко піддається лікуванню.

Набряк кінцівок більш виражений, але безболісний. У холодну пору року лімфедема може зникнути, якщо людина не схильна до фізичних навантажень. Однак приєднуються інші симптоми та ускладнення:

• обмеження рухливості суглобів нижніх кінцівок;
• відчуття тяжкості;
• синій відтінок шкіри;
• деформації.

На ІІ стадії хвороби набряк стає щільнішим. Важливо не зволікати з лікуванням захворювання та провести повну діагностику нижніх кінцівок.

***

💥Третя стадія

На цьому етапі лімфедеми сполучна тканина розростається, що призводить до виразкових уражень, що довго гояться. Часте ускладнення – рожисті (бешихові) запалення.

На жаль багато пацієнток до мене звертаються лише тоді, коли хвороба вже досягає пізньої стадії.

👇👇👇

Для запису на консультацію звертайтесь до адміністратора: 067 103 2532

Дякую за репости - це може врятувати комусь життя!!!

14/11/2025

💥З Днем операційної медсестри!

Від щирого серця – від хірурга, який щодня покладається на вашу силу, уважність і спокій.

Сьогодні хочу сказати те, що у щоденній метушні операційної ми часто не встигаємо вимовити.

🙌Ви – наш тихий тил. Наші очі, руки й холодний розум у моменти, коли все вирішують секунди.

Онкохірургія – це завжди виклик.

Інколи – боротьба на межі можливого.

Але поруч із вами навіть найскладніші операції стають керованими, чіткими, безпечними.

Ви відчуваєте динаміку втручання з півпогляду, збираєте команду, готуєте інструменти так, ніби читаєте думки, і створюєте той «ідеальний порядок», у якому хірург може робити диво.
Я знаю, наскільки важка ваша робота. Невидима для більшості, але життєво важлива.

🙌Я бачу, як ви тримаєтеся навіть тоді, коли важко емоційно й фізично.

Я ціную вашу витримку, такт, глибину знань і ту особливу уважність, яка рятує життя.

❤️Дякую вам за кожну годину в операційній, за кожного пацієнта, якому ви допомагаєте пройти через найскладніше.

За вашу людяність, професіоналізм і командний дух.

Пишаюся працювати поруч із вами.

11/11/2025

Хірургічне лікування РМЗ, пухлин м'яких тканин, рака шкіри.

Лікування лімфедеми.

Естетичні операції на молочних залозах.

Запис на консультацію за телефоном: 067 103 25 32

06/11/2025

Нічне освітлення і ризики для здоров’я: що варто знати

Тема якості сну та його впливу на здоров’я сьогодні активно обговорюється у науковій спільноті.

Окрім тривалості та структури сну, важливим чинником є наявність або відсутність світла вночі.

Все більше досліджень доводить: навіть слабке штучне освітлення під час сну може мати довготривалі негативні наслідки.

👇👇👇

Чому шкідливо спати при світлі

Людський організм підпорядковується циркадним ритмам — внутрішнім «біологічним годинникам», які координують роботу більшості органів і систем.

У темряві мозок активно виробляє мелатонін — гормон, що:

• ✔️регулює цикли сну й неспання;
• ✔️підтримує імунну функцію;
• ✔️бере участь у відновленні ДНК;
• ✔️гальмує розвиток пухлинних клітин.

Коли під час сну в кімнату потрапляє світло — з вулиці, з телевізора чи від екрана телефону — вироблення мелатоніну різко знижується.

Якщо така ситуація повторюється з року в рік, це призводить до збою добових ритмів і порушення гормонального балансу, що, у свою чергу, підвищує ризик розвитку низки хронічних захворювань.

👇👇👇

Що говорить наука

Міжнародне агентство з вивчення раку (IARC) класифікувало тривалу роботу у нічні зміни як імовірно канцерогенну для людини (група 2A).

За результатами епідеміологічних досліджень, жінки, які живуть у районах із високим рівнем нічного освітлення або часто працюють у нічні зміни, мають підвищений ризик розвитку раку молочної залози.

Біологічні механізми цього ефекту пов’язані з порушенням циркадної регуляції: світло вночі пригнічує синтез мелатоніну, порушує роботу центральних і периферичних «годинників» організму, впливає на процеси апоптозу, репарації ДНК і регуляцію гормонів, зокрема естрогенів.

Це створює середовище, сприятливе для канцерогенезу.

👇👇👇

Як знизити ризики

• ✔️Максимально обмежте нічне світло. Використовуйте щільні штори або маску для сну.

• ✔️Вимикайте джерела освітлення. Телевізор, настільна лампа, індикатори техніки — усе це варто відключати.

• ✔️Не користуйтеся екранами перед сном. Світло смартфонів та планшетів має високу частку синього спектра, який особливо сильно пригнічує мелатонін.

• ✔️Підтримуйте стабільний режим сну. Засинайте та прокидайтеся приблизно в один і той самий час — це допомагає нормалізувати біоритми.

👇👇👇

Джерело:

International Agency for Research on Cancer (IARC). Night shift work (Group 2A) — Monographs on the Identification of Carcinogenic Hazards to Humans. https://monographs.iarc.who.int

02/11/2025

Чи потрібна ад’ювантна хіміотерапія літнім пацієнткам із люмінальним раком молочної залози?

👇👇👇

У міжнародному рандомізованому дослідженні ASTER70s, опублікованому в The Lancet, науковці спробували відповісти на давнє питання: чи має сенс додавати ад’ювантну хіміотерапію (аХТ) до гормонотерапії (ГТ) у жінок віком понад 70 років із люмінальним раком молочної залози (РМЗ).

Щоб відібрати саме пацієнток із підвищеним ризиком, дослідники використали Genomic Grade Index (GGI) – панель геномної експресії, що дозволяє визначити біологічну агресивність пухлини.

❗️Пацієнтки з низьким ризиком, які не потребують хіміотерапії, не включались до аналізу.

У дослідження увійшло 1089 жінок:

• ✔️у 45% виявлено метастази у лімфатичних вузлах (pN+),
• ✔️у 38% пухлини мали ступінь злоякісності G3,
• ✔️у 22% – негативні прогестеронові рецептори,
• ✔️у 94% – локалізовані стадії pT1–2,
• ✔️медіана Ki-67 становила 20%.

У групі хіміотерапії використовували стандартні режими – 4 курси DC або 4 курси АС з інтервалом 3 тижні.

👇👇👇

❗️Основні висновки

Додавання хіміотерапії не покращило показники безрецидивної (iDFS), загальної чи специфічної для пухлини виживаності.

Навіть при підгруповому аналізі не виявлено жодної категорії пацієнток, які б отримали переконливу користь від аХТ.

💊 Токсичність лікування у групі хіміотерапії, як очікувалося, була суттєво вищою.

👇👇👇

❗️Що це означає для клінічної практики

Результати ASTER70s ставлять під сумнів доцільність призначення аХТ більшості літніх пацієнток із люмінальним РМЗ.

Навіть серед жінок із високим геномним ризиком не виявлено значного поліпшення виживаності, що свідчить: для переважної більшості пацієнток старшого віку ад’ювантна хіміотерапія не дає реальної користі і може лише погіршити якість життя через побічні ефекти.

❗️❗️❗️Отже, ключовим залишається індивідуальний підхід: оцінка біології пухлини, супутніх захворювань і функціонального стану пацієнтки має вирішальне значення при ухваленні рішення щодо обсягу лікування.

👇👇👇

Для запису на прийом до хіміотерапевта IRIMI Group & Medical Plazа Стаднік Наталії Геннадіївни телефонуйте:
+380 63 352 23 34
+380 67 103 25 32

01/11/2025

Вагітність після раку молочної залози: що говорить наука

👇👇👇

Багато жінок, які пройшли через лікування раку молочної залози, зізнаються: після всіх операцій, хіміотерапії, променевої терапії та тривалих років гормонального лікування – думка про дитину здається майже нереальною.

Особливо, якщо тобі вже не двадцять і не тридцять, а лікарі колись сказали, що «з цим треба почекати».

Але сучасна онкологія дає надію.

👇👇👇

І доказом цього є результати міжнародного дослідження POSITIVE, опублікованого у журналі New England Journal of Medicine.

До дослідження увійшли 516 пацієнток віком до 42 років із гормонозалежним раком молочної залози I–III стадії.

Усі вони завершили основне лікування – операцію, променеву чи хіміотерапію – і отримували гормонотерапію щонайменше 18 місяців.

Після цього жінки тимчасово припиняли прийом препаратів, щоб дати організму «очиститися» (оскільки, наприклад, тамоксифен є токсичним для ембріона).

Через 3 місяці «відмивання» вони мали 2 роки, щоб завагітніти, виносити та народити дитину.

Потім курс гормональної терапії відновлювався.
👇👇👇

Що показали результати?

Через 71 місяць спостереження дослідники зробили висновок:

✔️ ризик рецидиву не зріс, навіть при тимчасовому припиненні гормонотерапії;
✔️ понад 70% жінок змогли завагітніти,
✔️і 86% із них народили здорових дітей.

Усього у рамках дослідження на світ з’явилося 440 малюків.

👇👇👇

Варто зауважити, що 94% пацієнток мали I або II стадію хвороби, а різниці у результатах між HER2-позитивними та HER2-негативними формами виявлено не було.

👇👇👇

Що це означає для наших пацієнток?

Результати дослідження POSITIVE підтверджують:

жінкам із раннім гормонозалежним раком молочної залози можна планувати вагітність після щонайменше 1,5 років гормональної терапії, за умови контролю лікаря та подальшого відновлення лікування після пологів.

Якщо у жінки немає спадкової мутації, яку можна передати дитині, то малюк народиться здоровим – попередня онкологічна хвороба йому не загрожує.

Бережіть себе і довіряйте доказовій медицині.

30/10/2025

«Докторе, в висновку після трепан-біопсії молочної залози у результатах лаборатоного дослідження написали «NOS». Що це означає?..»

Таке запитання надійшло в приватні повідомлення – вирішив відповісти на широку аудиторію.

Отже….

👇👇👇

🔬 Що таке NOS

Абревіатура NOS (No Special Type) означає, що пухлина не має особливих гістологічних ознак, за якими її можна віднести до одного з рідкісних підтипів раку молочної залози (таких як тубулярна, медулярна, муцинозна карцинома тощо).

Тобто — це найпоширеніший тип інвазивного раку молочної залози, який зустрічається приблизно у 70–80% жінок із цим діагнозом.

👇👇👇

Що це означає для вас

💥Такий тип пухлини добре вивчений у світі, і саме для нього існують найефективніші сучасні методи лікування.
💥Далі проводиться імуногістохімічне дослідження (ІГХ), яке визначає гормональні рецептори (ER, PR), HER2-статус і рівень проліферації (Ki-67). Саме ці показники допомагають онкологу обрати точну стратегію лікування — операцію, гормонотерапію, таргетну або хіміотерапію.
💥NOS не означає, що пухлина «невідома» або «особливо небезпечна» — навпаки, це стандартне і найчастіше формулювання у висновках біопсії.

👇👇👇

Наступні кроки після результатів
1. ✔️Зверніться до онкохірурга, щоб обговорити результати та скласти план подальшого обстеження.
2. ✔️Пройдіть імуногістохімічний аналіз (якщо ще не зроблено).
3.✔️ Після уточнення всіх характеристик пухлини лікар пояснить вам прогноз і підбере індивідуальне лікування.

👇👇👇

💗 І головне, пам’ятайте: діагноз «інвазивна карцинома NOS» — це не вирок, а лише перший крок до ефективного лікування.

Сучасна онкохірургія і мультидисциплінарний підхід дозволяють досягати чудових результатів, особлово на ранніх стадіях.

Алексей Жильцов I Онкопластический хирург I Маммолог I Днепр

07/12/2025

05/12/2025

26/11/2025

23/11/2025

20/11/2025

18/11/2025

14/11/2025

11/11/2025

06/11/2025

02/11/2025

01/11/2025

30/10/2025

Address

Website

Alerts

Shortcuts

Share

Category