Psy.olexandra

16/03/2026

Серіал «Бріджертони», 4 сезон 7 серія 34:30-35:55.

Франческа демонструє біль від втрати не тільки майбутнього спадкоємця, а й від втрати частини своєї ідентичності. Ідея бути мамою глибоко вкорінена. Жінка, навіть ще не будучи мамою, уявляє як зміниться її життя і якою стане вона сама.

Коли Френ втратила не тільки чоловіка, а й можливість стати мамою, порожнечу від цих втрат заповнили провина, самозвинувачення та презирство. Вона вважає себе неспроможною. Вона не впоралась.

На неї тисне важкий тягар суспільних очікувань і порівнянь з іншими. Кількість дітей в тодішньому суспільстві визначала успішність реалізації жінки. Франческа відчуває сором за те, чого не контролює.

Коли жінка стикається із втратою дитини або втратою можливості мати дітей, вона почувається глибоко самотньою в цьому досвіді. Чоловік ніколи не зрозуміє цей біль. Мало хто може підтримати і зарадити, бо це дуже інтимна тема. Жінки рідко говорять про це відкрито. Тому біль відчувається набагато сильнішим, бо він ще й прихований.

13/03/2026

Якщо ти відчуваєш, що емоції поглинають тебе з головою, ймовірно, навичка контейнування не була засвоєна в дитинстві. Але робота з психологом вже в дорослому віці чудовий помічник в навчанні емоційному регулюванню. Приймаю запис на консультації🤍

05/03/2026

Як реально вберегти "дашок" від протікання або як не втратити здоровий глузд😵‍💫

Чарівної пігулки/вправи/фрази не буде, на жаль. Але не закривай цей пост! Поради прості як двері, проте дієві. Тільки мало хто дійсно їх дотримується...якщо спробувати і впровадити в життя на постійній основі, результат не забариться. Поїхали🏎️

💤 Сон. Так-так, чули багато разів, але як спати в умовах війни? Старатися, скажу я вам. Над якісним сном треба працювати і берегти його всіма силами. Це найкращі ліки від усіх хвороб. Детально про поняття "якісний сон" розкажу якось згодом. Якщо коротко:
1) дотримання графіку стабільно, і по вихідних, і по буднях. А це значить вставати і лягати в один і той самий час. Стабільність не менш важлива, ніж тривалість.
2) комфортні умови для сну. Тиша, темрява, оптимальна температура в приміщенні (18-20 градусів, доступ свіжого повітря!) та зручний матрац.
3) зменшення розумової активності за 2 год до сну (не дрконьте свою нервову систему жахливими новинами та інфосміттям), зменшення фізичної активності за 3 год до сну (допускається прогулянка, розтяжка).
4) якщо дотримані всі умови гігєни сну, а його все одно нема — звертайтеся по допомогу! Перша лінія підтримки — сімейний лікар, далі по ситуації. Іноді психіатр призначає спеціальні препарати для сну. Якщо це необхідно, в цьому немає нічого поганого. Ніякого самолікування!

🥝 Фух, зі сном більш-менш розібралися. далі про харчування. Стрес дуже коварний. Я знаю, як він підначує вас їсти солоденьке, жирненьке, смажене. Сама така🌝 Але ми тут боремося за власне виживання! І для цього нам потрібні складні вуглеводи, корисні жири (не всі жири корисні, чипсики, наприклад, не корисні😭), багато клітковини та білки, куди ж без них. Вивчення цієї теми довіряю вам на самостійне опрацювання. Благо, зараз багато нутриціологів, які доступно пояснюють про здорове збалансоване харчування. Це маст хев. Їжа не тільки дає нам енергію, але і тримає імунітет та регулює роботу всіх систем в організмі.

🤸‍♂️ Про фізичну активність. Тут головне памʼятати:
- регулярніть — запорука успіху. Кожен день хоча б потрошку краще, ніж раз на тиждень упахаться за 2 години.
- обирай те, що тобі до душі. Міксуй активності, пробуй щось нове. Це має бути цікаво, а не складно та боляче. Танці, ходьба/біг, аеробіка, гімнастика, йога, пілатес, фітнес, атлетика, спортивні інгри, ролики, скейт, плавання. Будь-що. В здоровому тілі — здоровий дух (не вигадка🤫).

😀 Наостанок. Психологічний фактор. Тільки ти відповідаєш за те, що споживаєш. Зроби краще для себе:
- час на вивчення новин і політичної ситуаціїї в світі — обмежений (1-2 год на день)
- джерела тільки перевірені, ніяких пліток і спекуляцій. Правди в них нема, а нервів дофіга.
- обовʼязковий час для відновлення. Прогулянки на свіжому повітрі без навушників і розмов, тільки шум міста та природи. Взагалі будь-яка діяльність із зосередженням тільки на цій діяльності має дивовижний ефект для психіки. Модним словом це називається "майндфулнес".
- піклуйся про себе. Всіма можливими способами. Кожен день роби хоча б одну річ тільки для себе, те, що приємно саме тобі. Це може бути красива чашка смачної кави, улюблена музика, серія захопливого серіалу, душ з ароматними пахнючками, кілька сторінок цікавої книги. Будь-що. Тут як з фізичною активністю — без обмежень.
- навчися базовій емоційній регуляції (напишу і про це також згодом). Говори про свої емоції та почуття. Якщо нема такої можливості, виписуй на папері. Якщо відчуваєш, що не справляєшся, звертайся по психологічну допомогу. Іноді достатньо однієї розмови, щоб вже стало легше.

Я впевнена, що ви багато разів чули про все вище сказане. Але це справді важливо. Це база. Забезпечуйте собі її, і вам вже буде набагато легше🌱

P.S. неочевидний пункт — живе спілкування. Спілкуйтеся з реальними людьми віч-на-віч! Ми соціальні істоти, нам це потрібно! Не переписки, не телефонні розмови, живе! Навіть спілкування по відео звʼязку може бути, але живі зустрічі мають найкращий ефект.

02/03/2026

27/02/2026

Для багатьох зараз психологічна допомога є підтримуючою, а не терапевтуючою. Це нормально, зважаючи на часи та обставини. Не соромтеся звертатися за допомогою, якщо відчуваєте, що не витримуєте😵‍💫

25/02/2026

Останнім часом в інфопросторі часто чую про "теорію достатності". З цього я і хочу почати знайомство з вами на цій сторінці.

Якщо коротко: "ідеально" не існує, існує тільки "достатньо добре". На цьому в принципі можна було би завершити, але давайте більше порефлексуємо на цю тему. Тобі завжди хочеться краще, більше, вище, сильніше? Мені теж.

А що ти при цьому відчуваєш? Можу припустити, що: тривогу, втому, виснаження, почуття провини, сором, почуття меншовартості...стоп, щось я не бачу в цьому переліку жодного позитивного почуття чи емоції. В цьому і криється конфлікт. Кофлікт між "хочу" і "можу". Наше супер-его завжди має ідеальну картинку, як все має бути. Але уявляти це не робити, еге ж? Природнім чином, ми уявляємо, що можемо впоратися ідеально, а по факту виходить якось, але не ідеально. І це розчаровує. Думка "я міг/могла би це зробити краще" викликає ті самі негативні емоції та почуття, про які йшлося вище.

Памʼятаємо, що в реальності "ідеально" не існує. Загалом поняття ідеальності є субʼєктивним. Те, що ідеально для мене, не обовʼязково виявиться таким для вас. Звернімось до шкал оцінок, які і породили в більшості з нас прагнення до ідеалу. Зізнавайтесь, кому мама в дитинстві говорила "Чому 10, а не 12?" Але цікаво, що бали 10, 11 та 12 відносяться до категорії "відмінно". Так само, як в університеті "відмінно" це бали від 90 до 100.

То в чому ж різниця між 10 і 12? Що з цього є ідеальним, а що достатньо добрим? Для академічної успішності не має різниці, який з цих балів ви отримали, це все одно "відмінно". Тільки для того, щоб отримати 10, закладаюся, треба докласти менше зусиль, ніж для того, щоб отримати 12. Виходить якась дивна гра: зусиль більше, а результат по факту той самий. Чи ні? Все ж таки з оцінкою "12" можна почуватись трохи кращим за того, хто отримав "10". Та я знову запитаю: чи варті ці додаткові зусилля того, щоб почуватися троошечки кращим?

Якщо ви живете з цим достатньо (іронічно вийшло) довго, то я впевнена, що відповідь на попереднє питання таки "ні, не варті". Але якщо ми забираємо у нашого супер-его категорію "ідеально", ми маємо дати щось натомість. І я даю цю категорію - достатньо добре. Тільки на хвильку уяви життя, де можна бути достатньо працьовитим, мати достатньо чистий дім, готувати достатньо смачні страви...Достатньо для тебе. Тільки ти вирішуєш, де зупинятися. Зʼявилося відчуття полегшення?

Якщо трішки зʼявилося, значить я змогла донести до тебе свою ідею. Це нормально, що життя не зміниться за 5 хвилин, і синдроми самозванця та відмінниці не підуть по-англійськи. Щоби інтегрувати почуття "достатності" всередину себе потрібен певний час. В терапії ми формуємо новий досвід, змінюємо глибинні переконання та вчимося приймати нові рішення, які дають новий результат.

Залишайся зі мною, тут про психологію цікаво, глибоко та щиро🤍