10/03/2025
💭Три рівні безпеки.
Людина, яка зазнала потужної травми, починає реагувати на цей світ по-іншому, зовсім не так, як раніше. В неї "ламається" механізм розпізнавання безпеки і загрози в довкіллі, який відомий професор психіатрії Стівен Поджерс назвав нейроцепцією.
Згідно з теорією Поджерса, нервова система регулює три основні фізіологічних стани.
Організм людини обирає один із них, виходячи з рівня безпеки в певний момент.
Коли ми відчуваємо загрозу, вмикається перший рівень:
🟢 СОЦІАЛЬНЕ ЗАЛУЧЕННЯ
Людина кличе на допомогу, звертається до тих, хто поруч, шукає розради та підтримки.
Якщо допомога не прийшла, і людина лишилася у стані безпорадності, не отримавши спасіння, або загроза є гострою та невідворотньою, тоді вмикається другий рівень захисту, більш примітивний:
🟡 БИЙ АБО ТІКАЙ
Тут людина намагається боротися, щосили намагаючись перемогти ворога, або, коли сил не вистачає, тікає, якщо є така можливість.
Але, тоді, коли втеча неможлива, наприклад, людину тримає насильник або дитину тримає батько, це відбувається силоміць, проти волі, тоді тіло людини, намагаючись зберегти себе, нібито "вимикається" і застигає, аби зберегти останні сили.
Це вмикається третій захист, найбільш глибинний зі всіх:
🔴 ЗАВМИРАННЯ АБО КОЛАПС
Це остання, "аварійна" система організму, яка призвана зберегти, попри все, наше тіло.
Тут різко пригнічується метаболізм, скорочується частота серцебиття (пам'ятаємо, як "серце обривається"), нам стає важко дихати, кишківник скручує, людина здається і заклякає....
До мене часто приходять клієнти, які, при наближенні до небезпеки, нібито відключаються від цього світу і існують десь поруч, у паралельному вимтрі, описуючи свій стан, як "заніміння", "безсилля", "ступор".
Так працює травматичний досвід, набутий у дитинстві чи в інший період життя, коли людина потрапляла у безвихідну ситуацію, не маючи змоги, ані захиститися, ані втекти.
Робота з такою людиною важка та дуже кропітка. Зустріч за зустріччю ми продираємось крізь хащі спогадів та образів, намагаючись дістатися почуттів, які надійно сховалися десь в глибині тіла.
Ми тихенько розповідаємо наляканій людині всередині, що вже все скінчилося, можна більше не боятися, допомога та підтримка ось, тут, прямо зараз.
Розповідаємо про те, що її можна брати і спиратися на неї, збирати, як цінні хлібні крихти, які, нарешті виведуть із страшної хащі на широку та світлу галявину.
#психологхарків
#психолог
#гештальттерапія
