09/01/2026
Толік…
Є люди, які не говорять голосно,
але їхня присутність відчувається одразу.
Ти був саме таким.
Спокійним. Усміхненим. Чуйним до кожного.
Ти просто йшов поруч —
і цього вже було достатньо, щоб стало легше.
Ти віддавав свій час, свої руки, своє серце —
без очікувань, без вимог, без “мені винні”.
Підтримував, допомагав, перекладав, масажував,
сміявся і тримав простір.
Ти любив тайський масаж —
не як техніку, а як мистецтво служіння людині.
І вчився щиро, з відкритим серцем.
Ти мріяв просто йти світом,
торкатися людей руками і душею,
бути серед життя.
Ми сміялися разом.
І навіть у найважчі моменти
ти знаходив усмішку.
Здається, і зараз ти б пожартував…
Нам тебе дуже не вистачає.
Але залишилося світло —
у спогадах, у дотиках, у серцях.
Дякуємо тобі за тепло.
За присутність.
За любов, яку ти встиг подарувати.
Легкого переходу, Душе Толіка.
До нових зустрічей.
💫
Вчора 8.01.26 о 23.44 із цього світу пішов Толя. Любимо, пам’ятаємо, дякуємо за світло та любов у його серці.
