18/01/2021
Пам’ять складний когнітивний процес, що може постраждати в різному ступені. Специфічні ураження можуть порушити довготривалу пам'ять при нормальному функціонуванні короткочасної. Причини порушень пам’яті можуть бути:
🔘 пов’язані з дегенеративними захворюваннями, такими як деменції та хвороба Альцгеймера;
🔘 придбаними під час черепно-мозкової травми, акубаротравми (контузії), інсульту, інфекцій та інших хвороб;
🔘 пов’язані з розладами настрою (депресія, тривожність);
🔘 споживанням різних речовин (наркотики та медикаменти).
Якщо розглянути більш детально порушення пам’яті, викликане акубаротравмою (контузія), то важливо згадати про постконтузійний синдром.
💥Акубаротравма (контузія) сама по собі небезпечна не так первинним ураженням, як наслідками. При дотриманні режиму і виконанні рекомендацій лікаря в 70% випадків контузія минає без наслідків. Але 30% трансформується в постконтузійний синдром.
Основними симптомами цієї патології є порушення трьох складових ментального здоров'я.
По-перше, фізичної - це головний біль, слабкість, погана переносність шуму.
По-друге, емоційної - перепади настрою, напади агресії, депресивний стан.
По-третє, когнітивної - погіршення пам'яті, концентрації уваги, працездатності.
Надпотужний рух вибухової хвилі, є рушійною силою складних патологічних змін в мозку.
Перш за все, це механізм так званого гідродинамічного удару – сила вибухової хвилі передається на заповнені рідиною порожнини та оболонки мозку, результатом чого стають «лікворні хвилі» з різкими перепадами гідростатичного тиску.
Другий механізм – зміщення та ротація (прокручування) півкуль мозку відносно його менш рухливих серединних структур, це призводить до розриву волокон мозкових клітин – аксонів.
Третій механізм – феномен «протиудару» – зміщення мозку фронтом ударної хвилі та різкий його удар об нерухливу внутрішню сторону протилежної сторони черепа.
В результаті описаних фізичних явищ відбуваються структурні зміни в мозку: травмуються та розриваються нервові волокна. При загибелі нейронів виділяються токсини, що є додатковим механізмом негативного впливу для нейронів.
🧠Нейропластичність - унікальна властивість мозку, яка впливає на формування нових нейронних зв’язків, «переналаштовує» нейронні ланцюжки та навчає інші частини мозку виконувати роботу пошкоджених частин мозку. Саме на цій властивості заснований реабілітаційний підхід до подолання наслідків постконтузійного синдрому.
Активну роль у функції нейропластичності, займає гіпокамп. Структура мозку, включена в лімбічну систему: одну з найдавніших структур мозку, яка відповідає за емоції та мотивацію. Гіпокамп - відділ мозку, здатний виробляти нові нейрони. Цей процес називається нейрогенез. Він збільшує відкритість мереж пам'яті для нового навчання. Більш того, гіпокамп є важливою ланкою в процесі утворення довготривалої пам’яті.
👉🏻Цікавим є те, що на якість роботи гіпокампу впливає стрес. В нейронах гіпокампу є велика кількість рецепторів до гормонів, коливання вмісту яких впливає на формування пам’яті. Особливу увагу привертає гормон стресу - кортизол, завдання якого мобілізувати організм для активних та стрімких дій. Кортизол підсилює активність мигдалеподібного тіла та пригнічує активність гіпокампу.
Занадто чутливе мигдалеподібне тіло та ослаблений гіпокамп - погане поєднання. Через це негативний досвід може зобразитися в імпліцитній пам'яті (емоційній) з усіма спотвореннями та перебільшеннями, які дарує нам розпалене мигдалеподібне тіло. В той самий час точних експліцитних спогадів у нас не залишиться. Ми відчуємо себе приблизно так: «Щось трапилося, не знаю що, але я дуже засмучений».
Цим можна пояснити, чому люди, які пережили травматичний досвід, іноді дисоціюють від того, що з ними сталося, зберігаючи при цьому підвищену чутливість до будь-яких тригерів, які нагадують про те, що сталося на несвідомому рівні.
❗️Читайте в наступному пості про способи покращення пам’яті.
