Навчально-науковий Центр ментального благополуччя

30/01/2026

Співпраця з Волинський регіональний центр підвищення кваліфікації
Працюємо за темою Турбота про ментальне здоровʼя. Профілактика професійного вигорання.
Для публічних службовців з Миколаєва та Запоріжжя

#тияк

27/01/2026

26 січня у Центрі відбулося друге заняття Школи ментального здоров’я для вчителів-біологів.
Заняття на тему

Професійне вигорання вчителя: профілактика та відновлення особистісних ресурсів

Наталія Коструба професорка Кафедра загальної та клінічної психології провела інтерактивне заняття «Професійне вигорання вчителя»
1. Професійне вигорання вчителя : ознаки і прояви
2. Методи профілактики вигорання (у когнітивно-поведінковому підході)
3. План заходів з попередження професійного вигорання: практика

Оксана Фіщук професорка кафедри ботаніки та методики викладання природничих наук провела арт майстерку та розповіла про «Арт-методи для профілактики професійного вигорання та відновлення особистісних ресурсів»
1. Особистісні ресурси: де взяти і як поповнити
2. Вілновлення особистісних ресурсів арт-методами
3. Ниткова арт-терапевтична техніка «Птах»

Ідея створення Школи ментального здоров’я виникла у звʼязку з впровадженням Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як?

#тияк

20/01/2026

Вебінар «Підлітковий вік: карта для дорослих»

Для кого❓
✅ Для психологів, психотерапевтів, соціальних працівників, медичних фахівців, батьків, педагогів, волонтерів та всіх, хто працює або взаємодіє з підлітками.

Коли та де❓
👩🏻‍💻 Онлайн, 26 січня, о 18:00, на платформі Zoom.
Про що❓

▫️ Про цілісний погляд на підлітковий вік через психологічний, нейробіологічний та соціальний контексти. Учасники дізнаються, як формуються емоції, потреби та ідентичність підлітків, як стрес і умови невизначеності впливають на їхню поведінку, а також які підходи до взаємодії з підлітками є більш безпечними й ефективними.
Навіщо❓

▫️ Для того, аби приділити увагу саме ролі дорослого у підтримці підлітків і питанням самопідтримки, необхідної для збереження власного ресурсу під час щоденної взаємодії з дітьми підліткового віку.

Хто спікер❓
🟢 Діана Житня-Кебас, підліткова психологиня, авторка курсу «Підліткологія».

«Підлітковий вік - це період комплексних змін, що охоплюють розвиток мозку, емоційну сферу, тіло та соціальні стосунки. Ці зміни впливають на поведінку підлітків, їхні реакції, спосіб спілкування й потребу у взаємодії з дорослими», - каже спікерка.

📲 Реєстрація на вебінар «Підлітковий вік: карта для дорослих» триває за посиланням до 25 січня: https://forms.gle/StUSj4kfSJTLT2ks5

Всі зареєстровані учасники матимуть можливість поставити питання експерту, а також обговорити власні професійні кейси.

🎥 Онлайн-трансляція заходу буде відбуватись на сторінці Координаційний центр КМУ / Mental Health UA та YouTube-каналі «Ти як?» https://www.youtube.com/

✔️ Вебінар «Підлітковий вік: карта для дорослих» є складовою проєкту «Національна платформа самоосвіти», який створено Координаційний центр КМУ / Mental Health UA та Безбар'єрність в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? – ініціативи першої леді Олена Зеленська, за підтримки Програми Партнерство за сильну Україну, що фінансується Урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

Мета проєкту – зміцнити професійний потенціал спеціалістів у сфері ментального здоров’я та психосоціальної підтримки.
Крім того, в рамках реалізації проєкту будуть підготовлені шість нових освітніх курсів відповідно до сучасних міжнародних стандартів і актуальних запитів.

ℹ️ Супровід розробки та впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? – ініціативи першої леді Олена Зеленська - здійснює Координаційний центр КМУ / Mental Health UA за експертної підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я World Health Organization (WHO).

#тияк

12/01/2026

Тренінг «Ментальне здоровʼя педагога запорука успішного виховання» для педпгогів-кураторів позашкільної активності у Палаці Учнівської молоді

Метою заходу було підвищення обізнаності щодо важливості психологічного благополуччя керівника гуртка, особливо в умовах війни, та пошук практичних інструментів для збереження внутрішнього ресурсу. Під час зустрічі учасники опановували техніки саморегуляції та релаксації, виконали практичні вправи з майндфулнесу, обговорювали виклики, з якими стикається педагог у сучасному освітньому середовищі.

#тияк

09/01/2026

У Навчально-науковому Центрі ментального благополуччя Волинського національного університету імені Лесі Українки 6 січня відбулася зустріч «Ментальне здоровʼя: розвиток навичок психологічної самодопомоги та підтримки»
в межах роботи авторської дослідницької лабораторії учителів громадянської та історичної галузі «Турбота про ментальне здоров’я вчителя як основа особистісного та професійного зростання»

Зустріч організована у співпраці Департамент освіти Луцької міської ради, Комунальна установа «Центр професійного розвитку педагогічних працівників Луцької міської ради», Комунальний заклад загальної середньої освіти
«Луцький інституційний ліцей №8 Луцької міської ради»

Серед спікерів:
✔️Леся СУШИК
Консультант Комунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних працівників Луцької міської ради»

✔️Наталія КОСТРУБА
Доктор психологічних наук, професор кафедри загальної та клінічної психології
Волинського національного університету імені Лесі Українки,
регіональна координаторка Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?»

✔️Оксана ФІЩУК
Доктор біологічних наук, клінічний психолог,
професор кафедри ботаніки і методики викладання природничих наук
Волинського національного університету імені Лесі Українки,
вчитель біології КЗЗСО «Луцький інституційний ліцей №8 Луцької міської ради»

Дякую учасникам за щирість та небайдужість до теми ментального здоров’я

#тияк

Кафедра загальної та клінічної психології

07/01/2026

Авторська дослідницька лабораторія вчителів

громадянської та історичної галузі

«Турбота про ментальне здоров’я вчителя

як основа особистісного та професійного зростання» #тияк

12/12/2025

10/12/2025

Спортивний тренер — це не лише людина, яка навчає техніки рухів, вибудовує тренувальний процес і допомагає підвищувати фізичну витривалість. У сучасному спорті тренер стає важливою фігурою психосоціальної підтримки, адже успіх спортсмена залежить не тільки від сили м’язів, а й від сили духу, емоційної стійкості та відчуття безпеки всередині команди. Тобто від фізичного та психічного здоров’я.

Ми об’єднали кращі практики Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?», що реалізується за підтримки першої леді Олени Зеленської 💛з проєктом «Пліч-о-пліч всеукраїнські шкільні ліги», ініційованого Президентом України Володимиром Зеленським💙

Аби педагоги могли правильно підтримувати та мотивувати школярів під час змагань разом із Управлінням масового спорту у Волинській області Агенція масового спорту України Агенція масового спорту України провели навчання з тематики ментального здоров’я учнів 👦👦 та учениць 👧👧. До навчання долучилися тренери з 23 територіальних громад Волині, загалом 37 учасників.

Змагання це завжди про очікування, хвилювання, перемоги та поразки.
Основні питання на які шукали відповіді:
✅Як нормалізувати свій психоемоційний стан?
✅Як підтримати дитину?
✅Як підтримати дитину у випадку поразки у спортивному змаганні?

«Пліч-о-пліч Всеукраїнські шкільні ліги - це не лише про спортивні здобутки. Філософія проєкту значно ширша - створити спільноту, де кожен розуміє почуття та емоції інших, де кожен учасник цінний та важливий, де ми пліч-о-пліч допоможемо кожному учню та учениці розкрити свою унікальність»

Дякую Олександр Хвіщук за ініціативу та співпрацю у організації та проведення заходу🤝

#тияк

Координаційний центр КМУ / Mental Health UA

08/12/2025

Румінація - це повторюване повернення до однієї й тієї ж проблеми без переходу до рішення або дії. Вона часто сприймається як спроба проаналізувати ситуацію, але насправді є зацикленим мисленням, яке негативно впливає на психоемоційний стан.

Початковою точкою румінації зазвичай є пошук відповіді на питання «чому це сталося?» або «що я зробила не так?». Проте румінації не приводять до нових висновків. Вони фіксують увагу на минулому, підсилюють почуття провини чи сорому й підвищують рівень стресу. Думки стають нав’язливими й не залишають простору для відновлення.

Румінації можуть погіршувати сон та концентрацію, а також підсилювати симптоми тривожних і депресивних станів. Якщо думка повторюється знову й знову без жодних змін, це сигнал, що процес перестав бути корисним та вимагає зупинки або перенаправлення.

Вихід зазвичай починається з усвідомлення: необхідно помітити момент, коли роздуми втратили сенс і не ведуть до розвитку. Переключення уваги на конкретні завдання, щоденну активність, тілесні відчуття або запит на підтримку може повернути відчуття контролю та допомогти психіці опрацювати переживання більш адаптивним шляхом.

08/12/2025

Ви можете зламати практично будь-кого, якщо захочете. Але підтримати і привести до тями «розбиту» людину - важка праця, не кожен візьметься за неї.