07/09/2025
Позивний «Крук», старший офіцер батареї артилерії 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців
У військо я пішов в 23 роки. Спершу служив за контрактом в артилерійській бригаді, але потім зрозумів, що маю натхнення бути офіцером і приносити більше користі. Вступив до Національної академії сухопутних військ у Львові, а після закінчення — доєднався до лав 72-ї бригади. Знав, що вона — одна з кращих бригад, яка воювала добре і ефективно.
В артилеристів є традиції. Коли нова людина приходить у розрахунок, після першого пострілу їй розмазують сажу з гільзи по обличчю і б’ють гільзою по м’якому місцю. У мене таке було двічі. Коли йшов зі служби командир батареї, то пам’ятаю, що його били стільцем так само, по тому ж місцю. Думаю, і зі мною так буде, коли прийде час.
Перший бойовий вихід відбувся на Київщині, після неї був Донбас, Бахмут. А далі був Вугледар, там було найважче після початку повномасштабної війни, як на мене. Бої були запеклі, бо противник давив чисельністю: скільки не знищували, він усе одно сунув і сунув. Працювали багато: випускали з однієї гармати по 120–130 снарядів на день впродовж місяця під час загострення.
Коли піхота тяжко виходила з Вугледара, то ми постійно вели вогонь. Залишили позиції лише тоді, коли усі наші підрозділи вийшли. Ті 2 роки трималися на своєму внутрішньому стрижні, терпінні, навченості.
Зараз я і вогневим ураженням противника займаюся, і керую розрахунком гармати. Як офіцер, ставлюся до всіх однаково. Переконався: коли до підлеглого ставишся як до звичайної людини, то ефективність роботи зростає. Люди відчувають, що ти для них друг, а не лише керівник. У мене був приклад такого людяного командира батареї, позивний «Стамбул», — і за часів його керівництва люди йшли за ним, і я теж.
Дуже запам’яталася перша відпустка. Я тоді не казав мамі, що приїду. Прийшов до неї на роботу у формі, і вона спершу думала, що то зайшов якийсь покупець, а потім подивилася на мене і почала плакати. Плакала так сильно, що мені аж незручно було, що не попередив її про приїзд завчасно. Згадую про це і відчуваю, що вдома на мене чекають.
#ІсторіїВільнихЛюдей #РазомДоПеремоги #ТвояУчастьВажлива #БезТебеНеЗакінчиться