20/07/2025
La Voix de l’Âme au-dessus de Tachkent!
Lorsque je retournais une fois de plus en Ouzbékistan — le pays de mon enfance — je n’aurais jamais imaginé que ce voyage allait changer le cours de toute ma vie. L’air de Tachkent, imprégné du parfum du thé, du pain chaud tout juste sorti du four et des fruits mûrs du marché Alay — symbole d’abondance et de générosité — me semblait familier, tout en m’appelant vers quelque chose de nouveau.
Un soir, peu avant mon départ, j’ai rencontré une amie, et en seulement une demi-heure de conversation, j’ai compris — et presque ressenti profondément — combien j’étais aimée.
C’est de Galina que j’ai entendu alors que la loi de ma pensée crée ma réalité. Pendant tout le trajet de retour à Kiev, tout mon être résonnait avec ces paroles.
Ce n’était pas mon premier contact avec la méthode des Toych. J’avais lu leurs livres, achetés “par hasard” sur un marché aux livres. Je m’endormais et me réveillais avec eux, je suivais leurs instructions — ma vie avait changé du tout au tout, pour le meilleur. Mais je ne prêtais pas attention aux auteurs des livres, et encore moins je ne réalisais que tous ces changements positifs survenaient grâce à eux, grâce à leur manière simple d’expliquer l’essence de l’Être.
Je croyais, dans mon ignorance : «C’est moi, moi seule, qui ai accompli tout cela.»
Et voilà que Galina, avec son regard d’une profonde lucidité, me disait que rien dans notre vie n’arrive par hasard.
Qu’il existe un code intérieur, qui détermine la répétition des situations, des maladies, des relations.
C’est justement à ce moment-là que je venais de trébucher une nouvelle fois sur les mêmes erreurs dans mes relations...
Mais ce code — ce n’est ni du mysticisme ni une fatalité.
C’est la structure de notre pensée, de nos réactions, et — incroyable ! — la mémoire de nos ancêtres, transmise par héritage.
Elle expliquait simplement :
«Tu ne fais pas que réagir au monde — tu le projettes. Tu es comme un émetteur radio : selon la fréquence que tu émets, des personnes et des événements répondent à cette même fréquence. Change la fréquence — et l’essence même de ta vie changera.»
Ces mots résonnaient en moi comme l’écho d’une ancienne prière que je murmurais autrefois en regardant le ciel :
«Montre-moi qui je suis vraiment.»
L’essence de la méthode Toych réside dans la possibilité de changer l’algorithme intérieur de la vie.
Non pas lutter contre les symptômes, mais atteindre la cause profonde, enfouie dans les profondeurs mentales.
Non pas fuir le « karma des ancêtres », mais déchiffrer son message, réécrire un ancien scénario sur une page blanche de compréhension nouvelle.
Non pas obéir à des conditionnements étrangers, mais construire son propre chemin, en accord avec les lois spirituelles naturelles, inscrites dans la structure même de la Vie.
Et tout cela — de manière scientifique, précise, transparente.
La méthode ne demandait pas de croyance, elle offrait une prise de conscience.
Elle ne réclamait pas de soumission, mais rendait la liberté.
Les Toych appelaient leur approche la méthode IDÉAL.
Et pour moi, elle est devenue la voix de l’Âme, que j’ai entendue dans la ville de mon enfance.
Dans cette voix, il y avait quelque chose d’éternel — comme l’arôme de l’abondance qui emplit le marché Alay en plein été.
Depuis ce jour, tout dans ma vie a changé.
Parce que, comme le disait Galina :
«Oui, tu es aimée, Olga, et tu l’as toujours été !
Et pour changer l’extérieur, il suffit de transformer l’ordre intérieur des choses. Car c’est lui — le véritable architecte de ton destin.»
Merci, Galina, pour ton amour.
Merci, Seigneur, d’avoir répondu à mon appel et de m’avoir fait Te rencontrer — ainsi que le sommet de la compréhension de la Vie.
——————
Голос Душі над Ташкентом!
Коли я вкотре поверталася до Узбекистану — країни, де пройшли мої дитячі роки, — я й уявити не могла, що ця поїздка змінить хід усього мого життя. Повітря Ташкента, напоєне ароматом чаю, свіжої ліпьошки та стиглих фруктів з Алайського ринку — символу достатку й щедрості — здавалося рідним і водночас кликало до чогось нового.
Одного вечора, майже перед від’їздом, я зустрілася з подругою, і буквально за пів години нашої розмови я дізналася — і майже усвідомила — наскільки ж я улюблена.
Саме тоді від Галини я почула, що закон мого мислення створює мою реальність. Увесь зворотний шлях до Києва все моє єство відгукувалося на почуте.
Це був не перший мій контакт із методом подружжя Тойч. Я читала їхні книги, “випадково” куплені на книжковому ринку. Я засинала і прокидалася з ними, виконувала інструкції, і моє життя повністю змінилося на краще. Але я не звертала уваги на авторів книг, тим більше не усвідомлювала, що всі мої позитивні зміни сталися завдяки їм, їхньому простому й доступному викладенню суті Буття. «ЦЕ Я САМА себе такою зробила» — вважала я... по-дурному.
І ось Галина — з глибоко проникливим поглядом — говорила про те, що наше життя складається не випадково. Що існує внутрішній «код», який визначає повторення ситуацій, хвороб, стосунків. Саме тоді я знову наступила на ті самі життєві граблі у стосунках…
Цей код — не містика і не вирок. Це структура нашого мислення, наших реакцій і — що дивовижно! — навіть пам’ять наших предків, передана нам у спадок.
Вона пояснювала просто:
«Ти не просто реагуєш на світ — ти його транслюєш. Ти мов радіопередавач: і залежно від того, яку хвилю ти випромінюєш, на таку саму хвилю відгукуються й інші люди та події. Зміни хвилю — і зміниться сама суть твого життя».
Ці слова відгукнулися в мені, як відлуння давньої молитви, яку я колись шепотіла, дивлячись у небо: «Покажи мені, хто я насправді».
Суть методу Тойчів — у можливості змінити внутрішній алгоритм життя.
Не боротися з симптомами, а дістатися самої причини — тієї, що захована в ментальній глибині.
Не рятуватися від «карми предків», а розшифрувати її послання, переписати давній сценарій на чистому аркуші нового розуміння.
Не підкорятися чужим установкам, а будувати власний шлях згідно з природними духовними законами, закладеними в саму структуру Життя.
І все це — науково, точно, прозоро.
Метод не вимагав віри — він пропонував усвідомлення.
Не просив підкорення — він повертав свободу.
Тойчі називали свій підхід ІДЕАЛ-методом. А для мене це став голос Душі, який я почула в місті свого дитинства.
У цьому голосі було щось вічне — як аромат достатку, яким напоєний Алайський ринок у розпал літа.
Відтоді все в моєму житті стало інакшим. Бо, як казала Галина:
«Так, ти улюблена, Ольго, й завжди була улюблена!
А щоб змінити зовнішнє — досить змінити внутрішній порядок речей. Бо саме він — головний архітектор твоєї долі».
Дякую тобі, Галино, за твою любов.
Дякую Тобі, Господи, що відповів на мій поклик і познайомив мене з Собою — і з вищим рівнем розуміння Життя.
———————
Голос Души над Ташкентом
Когда я в который раз возвращалась в Узбекистан, страну, где прошли мои детские годы, я и представить не могла, что эта поездка изменит ход всей моей жизни. Воздух Ташкента, наполненный ароматом чая, свежей лепёшки и спелых фруктов с Алайского рынка — символа изобилия и щедрости — казался родным и в то же время зовущим к чему-то новому.
Однажды вечером, практически перед отъездом, я встретилась с подругой и буквально за полчаса нашего общения я узнала и почти осознала, как же я любима.
От Галины я тогда услышала, что закон моего мышления создает мою реальность. Весь обратный путь в Киев, всё моё существо резонировало с услышанным.
Это не был мой первый контакт с методом супругов Тойч. Я читала их книги, “случайно” купленные на книжном рынке. Я с ними засыпала и просыпалась, применяла инструкции, моя жизнь изменилась к лучшему полностью. Но я не обращала внимание на авторов книг, и тем более не отдавала отчет о том, что все мои позитивные изменения - происходят благодаря им, их изложению простым языком - сути Бытия. “Я САМА” - себя сделала, невежественно считала я…
И вот, Галина, с глубоко проницательным взглядом — говорила о том, что наша жизнь складывается не случайно. Что есть внутренний «код», определяющий повторы ситуаций, болезней, отношений. Именно тогда я наступила на очередные жизненные грабли в отношениях…
Этот код — не мистика и не приговор. Это структура нашего мышления, наших реакций и — удивительно! — даже памяти наших предков, переданной нам по наследству.
Она объясняла просто:
«Ты не просто реагируешь на мир — ты его транслируешь. Ты словно радиопередатчик: и в зависимости от того, какую волну ты излучаешь, на такую же волну откликаются и другие люди, и события. Измени волну — и изменится сама суть твоей жизни».
Эти слова отзывались во мне, как эхо давней молитвы, которую я когда-то шептала, глядя в небо: «Покажи мне, кто я на самом деле».
Суть метода Тойчей — в возможности изменить внутренний алгоритм жизни.
Не бороться с симптомами, а добраться до самой причины — той, что зарыта в ментальной глубине.
Не спасаться от «кармы предков», а расшифровать её послание, переписать древний сценарий на чистом листе нового понимания.
Не подчиняться чужим установкам, а выстраивать свой путь в соответствии с естественными духовными законами, встроенными в саму структуру Жизни.
И всё это — научно, точно, прозрачно.
Метод не требовал веры, он предлагал осознание.
Не просил подчинения, он возвращал свободу.
Тойчи называли свой подход - ИДЕАЛ-методом. А для меня это стало голосом Души, который я услышала в городе моего детства.
В этом голосе было что-то вечное — как аромат изобилия, которым напоён Алайский рынок в разгар лета.
С тех пор всё в моей жизни стало другим. Потому что, как говорила Галина:
«Да любима, ты Ольга и любима была ВСЕГДА!
А чтобы изменить внешнее, достаточно изменить внутренний порядок вещей. Ведь именно он — главный архитектор твоей судьбы».
Благодарю, Галина, за твою любовь.
Благодарю, Господи, что откликнулся на мой призыв и познакомил меня с Собой и с верхним срезом понимания о Жизни.
