mammo.logicum

29/01/2026

Після серії публікацій мені написала жінка.
Її не турбували симптоми, а невизначеність.

Кальцинати у молочній залозі — одна з тих тем,
де навіть досвідчені лікарі можуть бачити ситуацію по-різному.
І це нормально.

Але пацієнту важливо не кількість думок,
а зрозуміле пояснення і логіка рішення.

Цей кейс я публікую анонімно, з дозволу пацієнтки.
Не як приклад «хто правий»,
а як приклад того, навіщо іноді потрібна ще одна лікарська оцінка.

27/01/2026

До мене часто звертаються після УЗД, мамографіі або МРТ з одним запитанням:
«Тут написано “утворення”. Це рак?»

І майже завжди відповідь починається не з діагнозу,
а з пояснення слова.

У медицині «утворення» — це нейтральний термін.
Він не означає ані злоякісність, ані небезпеку.
Він означає лише те, що лікар описує побачене.

Рішення приймаються не за словами,
а за сукупністю ознак і патернів.

Саме тому так важливо не виривати фрази з протоколу,
а розуміти логіку медичного мислення ➡️

#мамологія

#безпаніки

24/01/2026

До мене звернувся батько молодої дівчини.

Вона відчула утворення в грудях.
На УЗД побачили кілька змін, але остаточно відповісти не змогли.
Родина дуже хвилювалася — хоча випадків раку в сім’ї не було.

Для уточнення виконали МРТ.

На знімках — типова картина множинних ювенільних фіброаденом:
чіткі контури, однорідна структура, характерна динаміка контрастування, так звані dark septations.

❗️Ключове: вирішальним є не розмір, а патерн.

У цьому випадку — жодних ознак злоякісності.
Інвазивні втручання не потрібні.
Родина отримала відповідь і спокій.

Саме для цього існує друга думка —
не щоб лякати, а щоб чітко пояснити, що відбувається насправді.

Посилання на анкету для консультації — в профілі

18/01/2026

Скринінг — це мистецтво бачити норму.

Коли я навчаю колег скринінгу,
я завжди починаю не з раку.
Я починаю з норми.

Бо скринінг — це тисячі знімків, мамограм,
де нічого не відбувається.
І лише зрідка — тонка, майже непомітна зміна.

Саме тому рак пропускають
не через техніку
і не через апарати.

Сучасна мамографія - діджитальна, високої якості.

Складність у прийнятті рішення.

Без достатнього досвіду важко
відрізнити варіант норми
від початку патології.

Це добре описано в оглядовій статті
Insights into Imaging (2026):
Why we still miss breast cancers: strategies for improving mammography interpretation.

Скринінг — це не пошук раку. Парадокс?
Це здатність бачити норму настільки добре,
щоб будь-яка зміна одразу кидалась у вічі.

➡️ далі в слайдері


#мамологія
#медичнаосвіта

07/01/2026

✍️ Erste Blatt 🩺📄

Я перечитав для вас велику аналітичну статтю з Deutsches Ärzteblatt
про сучасний стан онкоскринінгів у Німеччині —
і ось те, що, на мою думку, справді варто обговорювати спокійно й чесно.

Онкоскринінги десятиліттями сприймались майже як аксіома:
чим раніше — тим краще,
чим більше — тим надійніше.

Але стаття відкрито говорить про проблеми, які давно відомі фахівцям,
та значно рідше обговорюються з пацієнтами:

▪️ хибно-позитивні результати
▪️ гіпердіагностика
▪️ зайві уточнювальні обстеження
▪️ психологічне навантаження
▪️ і для окремих програм — обмежений вплив на загальну смертність

Один факт із публікації добре ілюструє стан речей:
👉 у Німеччині лише з 2026 року впроваджується перший строго ризик-адаптований онкоскринінг — для раку легень (LDCT за віком і стажем куріння).

Усі інші великі програми —
мамографія, PSA, Pap-тест, колоректальний скринінг —
досі переважно ґрунтуються на віці та статі,
а не на реальному індивідуальному ризику.

Окремий фокус статті — скринінг раку молочної залози.
Користь існує, але вона:
– менша, ніж часто подається в інформаційних матеріалах
– супроводжується суттєвою гіпердіагностикою
– і не демонструє переконливого впливу на загальну смертність

Водночас авторка підкреслює:
ризик-адаптовані підходи —
генетичні моделі, спосіб життя, AI-аналіз зображень —
активно досліджуються й фінансуються,
але майже не застосовуються в реальній практиці.

Мій головний висновок після прочитання:
ми все ще живемо в парадигмі
«screen everyone»,
хоча наукові дані давно підштовхують до
«screen wisely».

➡️ ключові тези структуровано по слайдах.

02/01/2026

Відпустка 2026 — офіційно розпочато.

Плани можна будувати, але життя все одно має свій маршрут.
Мій головний вибір зараз простий: сім’я, тиша і Українські Карпати 💛💙

31/12/2025

В Україні діє організований мамографічний скринінг раку молочної залози.

Жінки віком 45–70 років можуть проходити мамографію кожні 2 роки безкоштовно — за направленням сімейного лікаря.

Це важлива програма громадського здоров’я.
Її мета — зменшити смертність від раку молочної залози, а не знайти захворювання у кожної жінки.

Водночас важливо розуміти кілька моментів.

Мамографічний скринінг — це популяційний інструмент.
Він однаковий для всіх, тоді як жінки мають різну щільність молочних залоз, різні фактори ризику і різну біологію можливих пухлин.

Сучасна мамографія зазвичай виявляє пухлини від 6–8 мм.
З технічної точки зору — це рано.
З біологічної — не завжди.

Тому скринінг:
✔️ рятує життя
❌ але не замінює індивідуальне клінічне мислення і увагу до симптомів.

Як правильно ним користуватися?

Якщо вам 45–70 років — проходьте мамографію регулярно, раз на 2 роки.
Між обстеженнями звертайте увагу на будь-які зміни в грудях.
І не бійтеся ставити лікарю запитання щодо вашого індивідуального ризику.

Рання діагностика — це не страх.
Це знання, регулярність і партнерство між лікарем і жінкою.

➡️ Основні тези зібрані в каруселі

26/12/2025

Німеччина має організований мамографічний скринінг із 2009 року: запрошення кожні 2 роки, вік 50–75, для жінки — безкоштовно.

Але участь — близько 50% (інколи менше), тоді як ціль — 70%+.
Жорстка реальність: навіть найкраща програма не працює, якщо половина жінок не доходить до кабінету.

Я прочитав аналіз на даних NAKO (2014–2019, 48 057 жінок), який розкладає причини неучасті.

✅Профілактика — це поведінка, а не “інформація”
Найчастіше приходять ті, хто вже бере участь в інших профілактичних програмах. Скринінг вмикається через звичку, а не через рекламу.

✅Соціальні фактори мають значення
Нижчий дохід/освіта — нижча участь. Частина жінок із високим доходом/освітою може обходити організовану програму й іти альтернативним маршрутом (поза скринінгу).

✅Соціальна підтримка — фактор якості
Жінки, які не живуть одні й мають соціальну мережу, частіше беруть участь. Самотність — реальний бар’єр.

✅Половина причин “невидима”
Страх, довіра, попередній досвід, ставлення до рентген-обстежень, комунікація, складність маршруту — це те, що статистика ловить погано, але саме воно часто вирішує.

Висновок без ілюзій: низька участь — це не “погані жінки”. Це слабка система залучення.

Продовження з практичними кроками — в коментарі 👇

23/12/2025

in

19/12/2025

18/12/2025

Цифровізація медицини в Німеччині давно перестала бути питанням технологій.
Проблема не в тому, що «немає ІТ», проблема в структурах, правилах і мисленні, які залишилися аналоговими.

Ми досі говоримо про несумісні системи, жорстке розділення секторів, складну регуляцію, тоді як пацієнтам потрібні прості речі: доступ до експертизи, швидкі рішення, зрозуміла логіка маршруту лікування.

У своїх проєктах - Mammologicum і Connecticus ми пішли не від абстрактної «цифровізації», а від реальних клінічних задач.
Не питали, чи система готова. Запитали: що потрібно лікарю і пацієнту вже сьогодні і побудували навколо цього структуру.

Для мене цифрова медицина це не платформи і не презентації.
Це коли рішення працюють у реальному житті, між країнами, між секторами, між спеціальностями.

А як ви це відчуваєте у своїй практиці?
Що для вас сьогодні найбільше гальмує цифрову медицину - технології, правила чи люди?

24/11/2025

Коли ми запускаємо скринінгову програму, ми завжди стикаємося з великою кількістю мікрокальцифікатів. Багато з них потребують дообстеження і це абсолютно нормальна частина скринінгу.

Сьогодні колеги запитали, чому при кальцинатах у деяких країнах досі часто роблять секторні резекції замість стереотаксичної біопсії. Мовляв, біопсія «не видаляє всі кальцинати» і «краї можуть бути не чисті».

Пояснюю просто 👇

Стереотаксична біопсія, так само, як і УЗ-навігована не призначена для того, щоб повністю видалити кальцинати чи отримати “чисті краї”. Її мета інша: підтвердити або виключити карциному in situ.
Біопсія не лікує, а дає точний діагноз!

І це дуже важливо, тому що приблизно у 70% випадків кальцинати є доброякісними. Тобто операція у більшості таких пацієнток просто не потрібна.
Саме для цього і існує стереотаксична вакуумна біопсія, щоб не робити зайвих хірургічних втручань, які можна уникнути.

У всьому світі це стандарт саме з цієї причини.

А як у вас? Чи використовуєте ви стереотаксичну біопсію у своїх закладах?
Як вважаєте, якби у вас був доступ до стереотаксису, наскільки активно ви б застосовували його у щоденній практиці?