Психолог Инга Субботина

02/12/2025

Запрошуємо вас на лекцію, яку точно не варто пропускати 👇

ФЕНОМЕНОЛОГІЯ В ГЕШТАЛЬТ-ТЕРАПІЇ
як бачити клієнта без інтерпретацій і поспішних висновків
Лектори: Віта Журавель & Інга Субботіна

📅 4 грудня
⏰ 18:00 за київським часом
📍 Zoom

Це буде не “ще одна лекція”.
Це буде жива, практична, дуже професійна зустріч, де ми:

• покажемо, як працює феноменологічний опис у реальній терапії
• пояснимо, чому мозок “бачить павука замість дротів”
• розберемо феноменологічну тріаду:
Опис → Послідовність → Поле
• попрактикуємо мікрофеномени, мікрорухи, дихання, зміну тонусу
• дамо те, що можна застосувати вже завтра з вашими клієнтами

Це буде корисно й цікаво — без води, без пафосу, без філософських туманів.
Тільки те, що реально працює в терапевтичному контакті.

🎓 Для студентів і випускників ХІГіП, а також терапевтів початківців.

Будемо раді бачити вас у полі 🌿
Підключайтесь — феноменологія змінює терапію.

18/11/2025

Ось місце в Будапешті, де можна доторкнутися до Місяця. Тут не потрібні ракети - достатньо простягнути руку й відчути, що неможливе раптом стає ближчим.

Я люблю такі миті: коли звичні вулиці раптом наповнюються магією, а реальність здається ширшою за буденні рамки. Місяць над головою, старовинні фасади навколо - і ти вже всередині своєї казки.

Можливо, іноді варто просто вийти з дому ввечері, пройти кілька кварталів і знайти власний портал у щось більше.

17/11/2025

Коли Пітер Філіппсон пояснював, що таке контакт, він говорив про танець. Не як про метафору. Як про модель реальності.

Коли я танцюю з кимось, з ким ніколи раніше не танцював, у нас є кілька варіантів.

👣 Перший варіант: кожен з нас починає рухатися так, як звик. Ми обоє залишаємося у своїх звичних патернах. Ми можемо рухатися поруч, але нічого нового не відбувається.

👣 Другий варіант: я починаю нав’язувати свій стиль, свій ритм. Танцюю так, “як треба”. Тоді я перестаю помічати іншого. Це вже не контакт, а домінування.

👣 Третій варіант: ми обидва готові бути незграбними. Готові наступати одне одному на ноги, не знати, що буде далі…

Тоді поступово народжується новий танець.

Тільки між нами двома.

Він “кращий” не тому, що красивіший. Він кращий, бо в ньому з’являється свобода , спонтанність та живе дихання стосунків.

Цей новий танець не може бути заздалегідь “правильним”. Він народжується в процесі спільного руху: через випадковості, сором, сміх, збивання з ритму, безліч «ой, пробач!»

Імпровізація - не порушення правил. Це умова живого Self. Самість - не щось усередині. Вона народжується на межі контакту. І так, це не завжди красиво, не завжди зручно, не безпечно. Але завжди живо.

Сьогодні я знову вчуся у нього.
І, як завжди, танець починається раніше, ніж слова.

14/11/2025

Сьогодні знову навчаюся у Пітера Філіппсона.

На фото ми шість років тому.

Я знайома з Пітером вже близько восьми років, і це навчання стало однією з найціннішіх професійних ліній у моєму житті.

Раніше я навчалася у нього як терапевт.
Зараз як супервізор. Це вже інший рівень бачення. Інша глибина.

Мені дуже близька його концепція Emergent Self. Ідея, що «Я» не є чимось фіксованим усередині нас, а народжується щоразу наново в момент контакту, на кордоні між організмом і середовищем. Ми не носимо своє «Я» в собі як річ. Ми створюємо його у зустрічі: з іншою людиною, з ситуацією, зі світом. І кожен контакт формує нас по-новому.

Це змінює все. Як ми розуміємо клієнта, як працюємо з його досвідом, як бачимо те, що відбувається в терапії.

Пітер поєднує гештальт-терапію з нейробіологією, показує, як сучасні знання про мозок допомагають терапевту бути точнішим, уважнішим, ефективнішим.

Це напрям, який рухається в ногу з часом і водночас залишається дуже людяним.

Сьогодні моє навчання проходить онлайн.
І хоч є можливість змінити формат, наразі у мене занадто насичений рік: багато модулів, подорожей, програм.

Можливо, трохи пізніше я знову продовжу навчання офлайн. А поки вдячність. За глибину, ясність і той живий контакт, який Пітер створює навіть через екран.

11/11/2025

👩🏼‍🎓Навчання в Норвезькому інституті гештальт-терапії

Ми говорили про те, як бути поруч із травмою в супервізії - не тільки через слова, а через тіло, емоції, контакт. Про те, як тіло «знає» раніше, ніж свідомість, і як у супервізійному полі це знання стає орієнтиром.

Ми торкалися теорії прив’язаності, полівагальної теорії Стівена Поргеса, рівнів самості за Деніелом Штерном, нейробіології Антоніо Дамасіо і концепції «відсутності» Джованні Франчесетті. I весь час поверталися до простого - до моменту, коли замість техніки з’являється присутність. Бо саме тут, у цій зустрічі, народжується справжня живість.

Hans Petter Frydenberg, наш викладач, постійно повертався до вірша норвезького поета Ханса Бьорлі:

***
Одне потрібно - тут, у нашому важкому світі
бездомних і знедолених:
Оселитися в собі.

Увійти в темряву і очистити лампу від кіптяви.
Щоб люди на дорогах
побачили світло
у твоїх оживлених очах.

Це не метафора. Це - суть супервізії. Перш ніж допомагати іншим працювати з травмою, ми самі маємо «оселитися в собі». Увійти у власну темряву. Очистити свою лампу. Бо тільки тоді наша присутність стає справжньою. Тільки тоді у наших очах з’являється те світло, яке бачать інші - світло не порад чи технік, а живого контакту.

Супервізор - це не той, хто все знає. Це той, хто оселився в собі настільки, що може бути поруч з темрявою іншого, не втрачаючи власного світла.

03/11/2025

Як середовище змінює мозок і чому це важливо для кожного з нас🤯

Уявіть: ви приходите в терапію після кількох років токсичних стосунків. Напружені плечі, важко дихати, важко говорити. І ось, через кілька сесій, ви помічаєте, що стає легше. Не тому, що проблеми зникли. А тому, що ваш мозок почав іншу історію.📖

Це не магія. Це нейропластичність.🤸

Нейропластичність - це здатність нервової системи змінювати свою активність у відповідь на внутрішні або зовнішні стимули, реорганізуючи свою структуру, функції або зв’язки. Раніше вважалося, що мозок пластичний тільки в дитинстві. Дослідження другої половини XX століття показали, що багато аспектів мозку зберігають пластичність протягом усього дорослого життя. 

Це означає, що кожна дія, кожна зустріч, кожне середовище буквально перебудовує ваші нейронні контури. Люди виробляють близько 700 нових клітин мозку в кожному гіпокампі щодня. Дослідження на тваринах показують, що збагачене середовище збільшує товщину кори головного мозку на 3,3-7% і містить на 25% більше синапсів.
Швидкість нейрогенезу можна збільшити в п’ять разів за допомогою довготривалого збагачення середовища. 

Що таке “збагачене середовище”? Це умови, які виходять за межі базових потреб і забезпечують складне та стимулююче середовище для природної поведінки, ігор, рухової активності та нового навчання.

А що з токсичним середовищем? Тут працює зворотний ефект. Коли ви живете в полі критики, байдужості або постійної напруги - частина нейронних зв’язків слабшає або “згасає”.

Що це означає для терапії? 👩🏼‍🎓

Як гештальт-терапевт, я завжди кажу клієнтам: терапія - це не лише про інсайти. Це про створення нового досвіду. Висока нейропластичність у поєднанні з соціальною цікавістю штовхає підлітків досліджувати різноманітні нові середовища та створювати соціальні зв’язки.  І це працює не тільки для підлітків.

Коли клієнт приходить із патерном “я нікому не потрібен”, моя задача - не просто поговорити про це. А створити поле, де він відчує інше: що його чують, що його присутність важлива, що є місце для його потреб.🫂

Кожен такий досвід - це не просто емоція. Це здатність мозку реорганізовувати себе, формуючи нові нейронні зв’язки у відповідь на навчання, досвід та травми. 

Що робити поза терапією?🤔

Ви не можете миттєво змінити всі умови свого життя. Але ви можете робити маленькі кроки.👣

Маріан Даймонд визначила п’ять основних елементів для здорового мозку:
🌱новизна,
🌱виклик,
🌱фізичні вправи,
🌱дієта
та 🌱любов. 

Конкретно:

- Новизна:
інший маршрут додому, нова музика, розмова з незнайомцем на каві. Новизна, сфокусована увага та виклик є важливими компонентами для покращення когнітивних функцій. 

- Рух:
Аеробні вправи збільшують швидкість нейрогенезу у тварин та людей. 

- Соціальна підтримка:
Єдина зміна в збагаченому середовищі полягала в тому, що лаборанти тримали щурів і розмовляли з ними - це призвело до 50% збільшення тривалості життя. Навіть короткий теплий контакт має значення.

Ваш мозок пластичний. Він змінюється кожного дня на краще або на гірше.

💔Токсичне середовище послаблює вас фізично, на рівні нейронних зв’язків.

🫶Підтримуюче середовище відновлює і зміцнює.

🧠Тому обирайте людей, які вас підтримують. Шукайте нові досвіди. І пам’ятайте: кожна зустріч, кожна розмова - це не просто момент. Це можливість перебудувати свій мозок.

02/11/2025

02/11/2025

🌿 Завершився наш перший модуль

Два дні - і скільки всього відбулося.
Ми знайомились, шукали ґрунт під ногами, дивились, як організм і середовище дихають разом.
Вчилися бачити, що саморегуляція - це не контроль і не тримання себе в руках, а живий процес, який відбувається між нами.

Ми пробували бути у ролі організму й середовища, відчували, як поле змінюється від одного погляду чи слова.
Дивились, як народжується контакт, як тіло реагує, коли світ щедрий, коли мовчить або коли не збігається з очікуваннями.
І вчилися довіряти цим рухам.

Це лише початок довгого шляху.
Попереду - рік роботи, відкриттів, питань, зустрічей.
І я вдячна всім, хто увійшов у цей простір навчання з відкритістю, уважністю й теплом.

Ми стартували. 🌱

01/11/2025

Стартувала програма першого ступеню навчання гештальт-терапії Харківського інституту гештальта і психодрами 🌱

Тепла атмосфера, щирі знайомства й перші усвідомлення - саме так починається справжня подорож. Спостерігаю, як ми відкриваємося не лише один одному, а й світу гештальту 💫

Я - Інга Субботіна, тренер програми. І знаєте що? До нашої групи ще можна приєднатися! 💛

P.S. Думала, що всі будемо в рівних віконечках Zoom, а студенти взяли і зробили мене зіркою екрану 😅 Несподівано, але вже є як є!

30/10/2025

💘Ти не можеш любити іншого, поки не здатен пережити його відсутність.

Цю фразу я чула багато разів – у книжках, у розмовах, у соцмережах. Вона звучить красиво, майже як афоризм. Але коли приходиш до неї через досвід - власний чи чужий – розумієш: це не метафора. Це діагноз зрілості. Бо справжня любов можлива тільки тоді, коли ти здатен витримати відсутність іншого і не зруйнуватись. 💫

Здатність бути на самоті – це не про ізоляцію. Це не про те, що тобі ніхто не потрібен. Це про те, що образ близької людини живе всередині тебе, навіть коли її немає поруч.

Британський психоаналітик Дональд Вінніккот писав, що вміння бути наодинці – один із найважливіших показників емоційної зрілості. Він мав на увазі не самотність, а здатність зберігати контакт із собою, навіть коли поруч нікого немає.

Інакше кажучи: якщо я можу бути сам – я можу бути з іншим по-справжньому. А якщо самотність мене руйнує, я шукаю не близькості, а врятування. 🌿

Отто Кернберг, один із найглибших дослідників людських стосунків, розвивав ідею постійності об'єкта. Він говорив, що зріла любов передбачає здатність зберігати теплі почуття до людини, навіть якщо вона розчаровує, дратує чи віддаляється.
Навіть якщо не відповідає на повідомлення. Навіть якщо їй потрібен простір.

Коли цієї здатності немає, любов стає крихкою. Вона тримається на присутності, увазі, постійному підтвердженні. І тоді інший перетворюється не на людину, а на ліки від тривоги.

Гайнц Кохут описував це інакше, але суть та сама. У ранніх, незрілих формах прив'язаності інший не сприймається як окрема людина. Він стає дзеркалом, що відбиває мою цінність. І тоді я люблю не тебе – я люблю те, як я виглядаю поруч із тобою.

Зріла любов – це коли ти можеш сказати:

«Я сумую, але я не зникаю.»

«Ти важлива, але я залишаюся собою.»

«Я люблю тебе не тому, що без тебе порожньо, а тому, що з тобою життя відчувається повніше.» 💛

Така любов вміщує дистанцію. Вона не боїться пауз, тиші, окремішності. Вона не тримається на страху втратити, а спирається на внутрішню повноту. І саме цієї повноти так часто не вистачає тим, хто приходить до терапії.

У гештальт-терапії ми говоримо про контакт і відхід. Про те, що здорові стосунки – це ритм зближення і відступу, зустрічі й відокремлення.
Але щоб цей ритм був можливий, потрібно витримувати відхід іншого без паніки, без образи, без катастрофи.

І це вміння формується не в голові – воно народжується в досвіді.

Психотерапія – це простір, де людина вчиться бути наодинці в присутності іншого.
Де терапевт не заповнює порожнечу, не рятує, не підтверджує щосекунди свою увагу, але залишається поруч.
І саме в цій присутності без вторгнення людина поступово відкриває: я можу бути сам. І від цього я не зникаю. Так народжується здатність до справжньої близькості. 🌸

Любов, яка не боїться самотності, – єдина, що витримує час. Бо вона не про те, щоб утримати іншого поруч. Вона про те, щоб бути достатньо цілим, аби дозволити йому бути вільним – і все ще любити. 🤍

Якщо ви впізнали себе в цьому тексті, можливо, вам варто не залишатися з цим питанням наодинці.
Терапія – це місце, де можна навчитися бути з собою, щоб потім бути з іншими по-справжньому. ✨

Усі мої дописи про стосунки та кохання тепер можна знайти за хештегами #ІнгаПроКохання та #ІнгаПроСтосунки. Не пропустить нові дописи!

28/10/2025

2019 рік.
Часи, коли я ще працювала в офісі й з гордістю вішала на стіну кожен отриманий сертифікат ☺️