Мантра Сексуальности. Игра - самопознание., Loulé (2026)

16/06/2025

Притча про краплю в океані 💧

Крапля води впала в океан і злякалась:

— Тепер я зникла, мене більше немає!

А океан відповів:

— Ні, тепер ти — я.

Мораль: іноді, втративши себе, ми стаємо чимось більшим 🌊

14/06/2025

«Мати повинна спокусити свою дитину на життя», — вважає Джойс Макдугалл, і ця парадоксальна фраза означає, що покликання матері полягає в тому, щоб заразити дитину своєю жагою до життя, своєю любов’ю, навчити її отримувати задоволення від життя, допомогти їй відчути власну силу й передати вміння піклуватися про себе. Щось повинно змусити дитину хотіти жити далі.

Іскра життя не палає сама по собі.
Хтось має постійно роздмухувати полум’я.
Саме це має на увазі Джойс Макдугалл, коли говорить про спокусу жити.
Спокушаючи своїх пацієнтів на життя, а не на виживання, психотерапевт дає їм змогу відчути материнську любов і водночас виконує у їхньому психічному театрі роль Батька — того, хто відділяє від матері й відкриває нові горизонти.
— з книги «Театри тіла» (с)

02/06/2025

Цей розлад і подібні йому утворюються внаслідок бажання знайти компроміс, і вирішити глибинний внутрішній конфлікт. У людини є фантазія про те, що контролюючи тіло - вона контролює життя. Проте це не лише спосіб контролю, а часто - самопокарання, і тривога, яка ховається глибше.

До чого це може привести?
• Проблеми з печінкою і серцем
• Втрата ваги аж до виснаження
• Депресія, панічні атаки
• Ізоляція, проблеми у спілкуванні

Якщо ви або хтось поруч впізнає себе — це не «дурня» і не «вигадка». Це — дзвіночок. І він вартий уваги. Будьте також уважні до ваших близьких, які можуть бути в даній групі
ризику.
Бо здоровʼя — це не тільки розмір одягу. А тіло
- це не фігура.
#дранкорексія #розладхарчовоїповедінки #психологія #тілолюбов #питищобнегладшати #здоровийпідхід #ментальнездоровʼя

13/05/2025

.therapy Контрперенос — це ж не просто “реакція”, це живий досвід терапевта в контакті, який стає інструментом. А зі ШІ — як із дзеркалом: так, він може віддзеркалити, але не запітніти від твого дихання, розумієш?

Він може стати хорошим ментальним коучем, партнером у рефлексії, інструментом, що тримає фокус, допомагає зупинитись і осмислити. «Другом», який прийме безумовно і не скаже «та скільки можна…».

Але він не має “внутрішньої сцени”, де в нього щось тригериться чи затихає в реакції на клієнта. А це — золото у справжній терапії ✨

16/04/2025

.therapy Не просто рандомний день. #безтурботність
Якщо в дитинстві ви не прожили безтурботність, не дограли її до кінця, не втамували цю потребу — у дорослому віці ви будете намагатися її повернути:

✔️через прокрастинацію,
✔️саботаж,
✔️ненависть до обов’язків
і ✔️мрії про чоловіка, який усе вирішить.

Це не лінь. Це туга за втраченою легкістю.

Безтурботність, я за тобою сумую 🫶

У міграції, де щодня занадто багато «треба»,
занадто багато тривоги за майбутнє,
ми часто вимикаємо себе з теперішнього.
Живемо спогадами або страхами.

А життя — ось воно.
В моменті.
У погляді дитини.
У сміху.
У спонтанності.
У присмаку щойно відкушеного шматка піцци.
У відблисках сонячних променів на чолі.
Ці фото — одна з таких мікроісторій, де застигла безтурботність.
⸻

12/04/2025

Який твій архетип душі?💖

Архетипи — це глибини айсбергу душі. Це образи, які ми самі (часто - несвідомо) наділили певними моделями поведінки, сенсами - віруваннями, почуттями і навіть тілами.

Це те, що Карл Юнг називав “первинними образами душі”. Вони формують наші соціальні ролі, вибори, внутрішні конфлікти й потенціал.

У кожному з нас є кілька архетипів, але деякі стають центральними, ведучими. Перехоплюють владу і контроль. Залежно від життєвої ситуації.

Мій архетип — поранений цілитель.
Це та частина мене, яка через власні рани навчилась зцілювати — себе і тих, хто поруч.
Це не про ідеальність. Це про силу, яка виростає з болю. 🌱

Архетип Маг.
Я вірю у вищу силу, у невидиме. В бога. В енергії, які не завжди піддаються логіці, але відчуваються серцем. Маю хоббі - рунічна магія.

Я — жінка.
Архетип, що вміщує багато чого: ніжність і дикість, прийняття і протест, чутливість і силу, материнську турботу, залежну дівчинку…У ньому немає меж, тільки глибина.

А який твій архетип душі?
💕
⸻

Хочеш додати трохи більше поезії або зосередитися на жіночих архетипах?

07/04/2025

.therapy Це фото щасливої людини. Тому що в Києві. І тому що скоро поїду, бо там небезпечно… Знаю цю частину себе, що тривожиться. Вона хоче бути в безпеці. Тому я там де я є

Раніше я думала, що безпеку дають гроші. Так, з грошима тривоги менше. Але тепер ця життєва потреба має більш глибший для мене сенс і цінність. ⏩️

24/03/2025

Чому ми не можемо забути одне одного одразу після розставання 💔
⠀
Розставання – це не просто емоційний удар, а й біохімічний шторм 🌪️у нашому організмі. Гормони, які підтримували стосунки, різко змінюють рівень, що пояснює, чому одним людям після розриву легше, а інші переживають справжню «ломку».
⠀
🔬 Що відбувається з гормонами, коли ви розходитеся?
⠀
Наприклад, якщо жінка – ініціаторка розриву, її гормональна система зазвичай готується до цього заздалегідь. Вона могла довго відчувати зниження рівня окситоцину (гормону прив’язаності) через розчарування у партнері. Її рівень кортизолу (гормону стресу) теж міг зростати через конфлікти чи невдоволення. (Те саме відбувається з мужчиною, якщо він ініціатор розриву).
⠀
Коли вона робить крок до розриву, мозок починає запускати дофамінову систему – адже тепер потрібно шукати нові сенси, нові цілі. Саме тому ініціатору зазвичай легше відразу: його психіка вже готувалася, а тіло поступово починає адаптуватися.
⠀
А що ж із тим, хто не хотів розлучатися?
⠀
💔 Чому кинутому партнеру гірше?
⠀
Для того, кого покинули, гормональний удар відчувається гостріше.
⚡ Окситоцин і дофамін падають – джерело любові та задоволення зникло.
⚡ Кортизол різко зростає – тіло відчуває розрив як небезпеку.
⚡ Серотонін падає, що може викликати тривогу, депресію, обсесивні думки.
⠀
Мозок сприймає відмову як фізичний біль – тому нас тягне перевіряти соцмережі колишнього, писати повідомлення, ідеалізувати минуле.
⠀
🔄 Чому колишні намагаються повернутися?
⠀
Цікаво, що коли кинутого партнера починає відпускати, ситуація може змінитися:
✔ Він (вона) поступово повертає рівень дофаміну, знаходить нові сенси.
✔ Це зчитує ініціатор розриву, і в нього/неї може зрости інтерес (адже колишній більше не «залежний»).
✔ Якщо вони знову зблизяться, у того, хто страждав, рівень дофаміну знову різко впаде, а у того, хто ініціював розрив, навпаки – підніметься.
⠀
Тому повернення до колишніх рідко бувають здоровими – це часто лише спроба тимчасово зняти гормональний стрес.
⠀
⏳ Чому потрібен час, щоб забути?
⠀
Гормональна система не може змінитися за день. Щоб відновити рівень окситоцину, дофаміну та серотоніну, потрібно від 3 до 6 місяців, іноді – довше. Далі ➡️

21/03/2025

Нарцисична травма: коли любові не було навіть у меню 😟
⠀
Уявіть, що ви заходите до елітного Мішленівського ресторану. Вам подають вишукані страви – кожна деталь доведена до досконалості. Ідеальна подача, розкішна атмосфера, усе виглядає так, ніби ви отримуєте найкраще. Але є один нюанс: ви виходите з ресторану голодним. Десь на підсвідомому рівні ви відчуваєте – це була лише ілюзія насичення. І що ви робите? Дорогою додому забігаєте в фастфуд, щоб добрати те, чого вам справді не вистачило.
⠀
Дитина, яка виросла в умовах нарцисичного виховання, отримувала не любов, а її ідеальну подачу. Таку, яка була вигідна батькам: «Ми ж тебе так любимо!», «Ми ж усе для тебе робимо!» – але тільки в межах, які були зручні їм. Емоційна підтримка? Тільки якщо ви поводитесь «як слід». Прийняття? Тільки за досягнення. Справжня увага? Лише якщо ви виправдовуєте їхні очікування.
⠀
І ось ви дорослішаєте, але залишається із цим ненасиченим голодом всередині. Ви вмієте красиво подавати себе світу, досягати, відповідати чужим очікуванням – але всередині пустка. Ви все ще шукаєте ту просту, живу, теплу їжу для душі, якої не було в «Мішленівському» дитинстві.
⠀
Зцілення починається там, де ви дозволяєте собі не лише бути «ідеальними», а й справжніми. Там, де ви вчитеся розпізнавати, що вас насправді насичує: прості, щирі, стабільні відносини, а не блиск ідеальної картинки. Бо справжня любов – це не про подачу. Це про відчуття ситості.
⠀
А є нарцисична травма – коли їжа взагалі не подається 🥺
⠀
Одна з моїх колег на супервізії розповідала про клієнтку, яку в дитинстві буквально не догодовували. Її мати була холодною, відстороненою, байдужою. Вона не те щоб не дбала – вона наче не помічала, що дитина взагалі потребує чогось. Дівчинку підгодовували подруги матері, які помічали, що вона голодна.
⠀
Це не про класичну жорстокість. Це про емоційне занедбання, яке часто навіть не усвідомлюється жертвою. Дитина звикає, що її потреби – це щось зайве. Вона зростає в умовах, де любові не просто мало, а її як явища не існує. І коли вона виростає, вона навіть не завжди може назвати цю травму – бо як можна відчути втрату того, чого ніколи не було? Далі в каруселі ➡️

07/03/2025

Ніколи не дозволяйте нікому пригасити ваше світло. Ті, кого засліплює ваша яскравість, можуть спробувати зробити вас меншими. Але це їхній страх, а не ваша проблема.
⠀
Це їхнє внутрішнє упередження «Я не ок» і несвідоме глибинне «Я не заслуговую ці стосунки/ цю людину».
⠀
Перед тим як прийняти запрошення почати стосунки варто спитати себе «Чи зможу я витримати свій вибір?». Тому що часто те, у що ми закохуємось, стає нашим прокляттям. Чоловік обирає яскраву жінку, а потім дорікає за це. Починає контролювати через страх втратити. Адже так страшно зустрітитись з власними демонами, з власною нарцисичною травмою.
⠀
Тоді він каже «Я боюсь закохатись» 👉🏻 переклад «я боюсь втратити контроль» і зустрітись з власними страхами. Тому я буду намагатись гасити твоє світло»…
⠀
Щастя – це коли нас відображають очі коханої людини, тому що той, хто любить, приймає і цінує нас такими, як ми є, не вимагаючи від нас жодних доказів нашої значущості. Проте це не станеться одразу. Часто - спочатку потрібно розчаруватись. Коли злітають власні проекції - рожеві окуляри, спадає «очарованість» з очей, тоді відкривається «вікно можливостей». Можливостей зробити вибір «Чи зможу я прийняти (полюбити) власне тебе зі всіма твоїми тараканами і талантами, чи моя внутрішня ємність не вмістить цей вибір?».
⠀
Кохання – це безперервне підтвердження неповторності іншої людини. Неповторності – тобто сукупності всіх якостей. «Як чудово, що ти є в цьому світі!». Як чудово, що я працюю над власною ємністю, усвідомлюючи власні переваги для себе і недоліки і те, що з тобою (як і зі мною) все ок.
⠀
Світите так, як вам хочеться! З вами все ок✨✨

11/11/2024

Love my October 🍁

Мантра Сексуальности. Игра - самопознание.

16/06/2025

14/06/2025

02/06/2025

13/05/2025

16/04/2025

12/04/2025

07/04/2025

24/03/2025

21/03/2025

07/03/2025

11/11/2024

Endereço

Website

Notificações

Atalhos

Compartilhar

Categoria