Д О І А Ц М С

30/11/2025

👉 Якщо колега раптом перестає виходити на каву, чи часто з’являється із синцями, бо «просто перечепився\-лася»…
👉 якщо сусід\-ка довго не йде додому, шукаючи будь-який привід залишитися з тобою…
👉 якщо одногрупник\-ця постійно озирається, лякається, перевіряє телефон і перебуває в напрузі.

📌 Усе це може свідчити про домашнє насильство.

Його можна побачити у неочевидних речах — у постійних нав’язливих дзвінках, страху говорити в присутності партнера/-ки, батьків, коли людина уникає компанії, хоча раніше обожнювала їх, або шукає дивні виправдання у звичних ситуаціях.

І тоді, може бути достатньо просто звернути увагу і сказати:

❤️‍🩹 «Я помітив/ла, що останнім часом ти став\-ла відстороненим\-ою, замкненим\-ою, виглядаєш сумним\-ою. Якщо маєш потребу з кимось поділитися, я готовий\-а вислухати».
❤️‍🩹 «Я хвилююся за тебе, у тебе все в порядку?»
❤️‍🩹 «Ти можеш поділитися зі мною тим, що тебе хвилює. Це залишиться між нами».

Або спитати «Ти як?» — іноді прості питання допомагають відчути підтримку та світло надії там, де навколо була темрява та безвихідь 🫂

28/11/2025

🌿 Корисні поради медика: Профілактика ГРВІ 🌿
З настанням холодної пори року ризик застуд та ГРВІ зростає. Але ми можемо захистити себе та близьких простими щоденними кроками:
✅ Мийте руки з милом – це найпростіший і найефективніший спосіб зупинити поширення вірусів.
✅ Провітрюйте приміщення та підтримуйте оптимальну вологість повітря.
✅ Збалансоване харчування та достатній сон зміцнюють імунітет.
✅ Уникайте тісного контакту з людьми, які мають симптоми застуди.
✅ Використовуйте маску у місцях скупчення людей.
👩‍⚕️ У нашому новому відео лікар ділиться практичними порадами, які допоможуть вам залишатися здоровими навіть у сезон підвищеної захворюваності.
📽️ Перегляньте відео та поділіться ним з друзями – разом ми можемо зменшити ризик поширення інфекцій!

27/11/2025

26 листопада – Міжнародний день боротьби з ожирінням.
Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила ожиріння глобальною епідемією, яка є однією з найбільш значущих проблем медицини. Ожиріння страждають не лише дорослі, а й діти та підлітки.
Більше 1 мільярда дорослих та 41 мільйон дітей понаднормативно важать. У США ожиріння стало епідемією, 40% дорослих і 20% дітей страждають від цієї хвороби.
За даними Всесвітній організації охорони здоров’я:
• З 1975 по 2016 рік кількість людей, які страждають на ожиріння, у всьому світі зросла більш ніж утричі.
• У 2016 році понад 1,9 мільярда дорослих старше 18 років мали надмірну вагу. З них понад 650 мільйонів страждали на ожиріння.
• За даними 2016 року 39% дорослих віком від 18 років (39% чоловіків та 40% жінок) мали надмірну вагу.
Щорічно від наслідків надмірної ваги й ожиріння у світі помирає близько 2,8 мільйони людей. Це значно більше, ніж від аномально низької маси тіла.
Поширеність надмірної ваги та ожиріння серед дітей та підлітків віком від 5 до 19 років різко зросла з 4% у 1975 р. до понад 18% у 2016 році. Це зростання однаково розподілене серед дітей та підлітків обох статей: у 2016 р. надмірною вагою страждали 18% дівчаток та 19% хлопчиків.
У дослідженні STEPS, результати якого були оприлюднені у листопаді 2020 року, доведено, що лише дві п’ятих – 39,6% населення України, мають нормальну вагу. Майже три п’ятих (59,1%) мають надмірну вагу, у тому числі чверть населення – 24,8% – ожиріння. Як показники зайвої ваги, так і ожиріння різко збільшуються з віком. Ожиріння було більш поширеним серед жінок (чоловіки – 20,1%; жінки – 29,8%).
Важливо знати про, так зване, центральне ожиріння, яке пов’язують з кардіоваскулярними хворобами. Кількість абдомінального жиру оцінюється легко – за допомогою вимірювання окружности талии. окружность талии не повинна перевищувати 94 см у чоловіків і 80 см у жінок.
Причинами ожиріння найчастіше вважають:
- висококалорійне харчування, що перевищує за калорійністю добові енергетичні витрати;
- підвищений вміст жирів в раціоні;
- низький рівень фізичної активності.
До висококалорійних продуктів відносяться продукти, що містять велику кількість рослинних та тваринних жирів (олія, жирні сорти м'яса, ковбасні вироби, горіхи та ін.), велика кількість вуглеводів, особливо легкозасвоюваних (цукор, кондитерські вироби), та алкогольні напої.
Численні дослідження показали, що частка білків у добовому раціоні має становити 15 % загальної калорійності, жирів – 30 %, вуглеводів – 55 %. Насправді в добовому раціоні більшості населення частка жирів у деяких випадках сягає 50–60 %. Високий вміст жирів у їжі сприяє збільшенню маси тіла, тому що енергетична цінність жиру більш ніж 2 рази перевищує таку для білків і вуглеводів.
Серед дорослих людей у Європі надмірна маса тіла та ожиріння приблизно у 80 % випадків є причинами діабету 2-го типу, у 35 % випадків – ішемічної хвороби серця та у 55 % – артеріальної гіпертензії. Щорічно згадані захворювання стають причиною 1 млн смертей.
Проблеми зі здоров’ям, що пов’язані з ожирінням: діабет, інсулінорезистентність, метаболічний синдром, кардіоваскулярна патологія: гіпертензія; ішемічна хвороба серця; серцева недостатність; інсульт; респіраторна патологія; зростання ризику онкологічних захворювань; порушення функцій опорно-рухового апарату; патологія травневої системи; порушення репродуктивних функцій; а також психологічні та соціальні наслідки.
Лікування ожиріння не проста справа. Але доведено, що, зниження маси тіла зменшує розвиток цукрового діабету 2 типу та смертність від серцево-судинних захворювань, а також сприяє покращенню ліпідного профілю, зниженню артеріального тиску, зменшенню вираженості симптомів обструктивного апное уві сні
Основні підходи у лікуванні ожиріння:
 зміна способу життя
 навчання пацієнтів;
 індивідуальний підбір дієти;
 підвищення фізичної активності;
 психологічна та соціальна підтримка пацієнта.
Певній частині - прийдеться звернутися до фармакотерапії, а деяким покращити стан здоров’я допоможе хірургічне лікування, допомога психолога або інших фахівців.
Ожиріння та психологія тісно пов'язані, оскільки психологічні фактори (стрес, депресія, тривожність) часто призводять до емоційного переїдання та набору ваги, а саме ожиріння викликає низьку самооцінку, соціальну ізоляцію та погіршення психічного здоров'я. Психологічна корекція, включаючи психотерапію та техніки управління стресом, є важливою частиною лікування ожиріння, допомагаючи змінити поведінку та покращити психологічний стан.

Ожиріння – це проблема, з якою можна і потрібно боротися. Для цього необхідно, в першу чергу, бажання самих людей змінити свої звички і спосіб життя.

27/11/2025

Фрукти — важлива частина здорового харчування. Вони містять вітаміни, мінерали, антиоксиданти та природні цукри, які забезпечують організм енергією, підтримують імунну систему та сприяють хорошому самопочуттю. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), дорослим варто споживати щонайменше п’ять порцій фруктів і овочів на день.
🍌 Регулярне вживання фруктів допомагає знизити ризик серцево-судинних хвороб, діабету II типу та деяких видів раку. Розчинна клітковина у фруктах допомагає нормальній роботі кишківника, регулює рівень холестерину і сприяє відчуттю ситості.
🍊 Крім того, фрукти позитивно впливають на психоемоційний стан завдяки вмісту вітаміну С, магнію та триптофану — сполуки, що бере участь у виробленні серотоніну («гормону щастя»).
У холодну пору року також можна формувати збалансований фруктовий раціон. Доступними та корисними залишаються:
🔹 яблука та груші — джерело клітковини й антиоксидантів, добре зберігаються та підходять для щоденних перекусів;
🔹 цитрусові — апельсини, мандарини, грейпфрути, лимони; допомагають поповнювати вітамін С і підтримувати імунну систему;
🔹 банани — зручний і поживний фрукт, що швидко втамовує голод завдяки природним вуглеводам;
🔹 хурма — містить багато вітамінів, поліфенолів і природних антиоксидантів;
🔹 заморожені ягоди — зберігають більшість корисних речовин і підходять для каш, йогуртів або пюре/смузі.
🍇 Як легко додати фрукти до щоденного меню:
🔸 Обирайте фрукти як перекус: яблука, банани, груші чи жменя ягід допомагають швидко відновити енергію;
🔸 Додавайте фрукти до страв: вони добре поєднуються з кашами, салатами, натуральним йогуртом;
🔸 Готуйте корисні десерти: запечені яблука, фруктові салати або пюре/смузі без доданого цукру — це смачно та поживно;
🔸 Тримайте фрукти на видному місці: це простий спосіб зробити здоровий вибір швидшим і легшим.
💚 Їжте фрукти щодня — це простий крок до кращого самопочуття та профілактики хронічних хвороб.

27/11/2025

Ефективний контроль артеріальної гіпертензії (АГ) потребує комплексного підходу: поєднання медикаментозного лікування, щоденного вимірювання артеріального тиску та зміни способу життя. У цьому дописі розглянемо кожну складову ⤵️
💊 Медикаментозна терапія
👩‍⚕️ Людям з АГ необхідно дотримуватися індивідуально призначеної лікарем антигіпертензивної терапії й у жодному разі не змінювати схеми лікування самостійно. Коригувати схему, зважаючи на реакцію пацієнта на терапію, може лише лікар.
🫀 Регулярний прийом антигіпертензивних препаратів дозволяє підтримувати артеріальний тиск на оптимальному рівні та зменшує ризик ураження серця, судин, нирок, сітківки ока та головного мозку.
☝️ Самостійне вимірювання тиску вдома
✍️ Для тих, хто має діагностовану АГ, важливо щодня вимірювати артеріальний тиск принаймні двічі на день — зранку та ввечері, — і вести «щоденник контролю». Запис результатів допомагає вам і вашому лікарю відстежувати динаміку тиску та вчасно коригувати лікування, якщо того вимагає ситуація.
🚶‍♂️ Зміна способу життя
Не менш важливо приділяти увагу своєму способу життя. Для того, аби терапія була ефективною, необхідно створити правильні умови:
🔸 відмовитися від вживання тютюну й алкоголю;
🔸 харчуватися збалансовано, обмежити вживання солі;
🔸 систематично займатися руховою активністю;
🔸 контролювати масу тіла;
🔸 зменшувати стрес — крім рухової активності й здорового харчування, із цим допоможуть дихальні вправи, медитації, майндфулнес, за потреби — психотерапія.
❤️‍🩹 Пам’ятайте: стабільний тиск — це результат щоденної уваги до себе.

27/11/2025

27/11/2025

Людина, яка постраждала від насильства

У роботі з людьми, які постраждали від насильства, особливу увагу слід приділяти мові та підходу до спілкування. Наприклад, «постраждала» чи «постраждалий» – це людина, яка зазнала насильства, а «потерпіла» чи «потерпілий» – це слова на позначення людини, що вже перебуває у кримінальному процесі. А от слово «жертва» припустиме, лише якщо людина померла від насильства.

Під час підтримки важливо не допустити легалізації чи нормалізації дій кривдника, тобто толерування насильницької поведінки, що створює уявлення про її допустимість.

Висловлювання на кшталт «Потерпи, кому ти будеш потрібен/потрібна» або «Бʼє, значить любить» не лише знецінюють досвід постраждалої людини, але й створюють середовище, де насильство сприймається як нормальне або допустиме. Такі фрази можуть формувати враження, що постраждала особа сама винна за ситуацію, в якій опинилася, або що насильство є звичною частиною стосунків. Це посилює почуття сорому, ізоляції та безнадії, що утруднює звернення за допомогою.

Уникайте фраз, які виправдовують чи пояснюють дії кривдника, наприклад:

«Він/вона просто нервується через стрес на роботі».
«Можливо, ти сама його/її спровокувала».
«Це буває в усіх парах».
«Ти сама винна»
Замість цього важливо чітко підкреслювати, що жодна форма насильства не є нормальною чи виправданою. Ваші слова мають бути спрямовані на підтримку та розуміння постраждалої людини. Наприклад:

«Це, що сталося, неприйнятно. Ти не винен/винна в тому, що тебе скривдили».
«Насильство — це не любов і не турбота. Ти маєш право на безпеку та повагу».
«Ти не один/одна, є фахівці та служби, які можуть тобі допомогти».
Також важливо уникати фраз на кшталт «Ну, нічого, потерпи». Ці слова можуть спонукати людину залишатися у токсичному середовищі замість того, щоб шукати вихід. Навпаки, акцентуйте на можливості змін і допомоги:

«Ти не маєш терпіти це. Давай подумаємо, як тобі допомогти».
«Ти заслуговуєш на краще життя без страху і насильства».
Не варто розпитувати постраждалу від насильства про подробиці інциденту, оскільки це може лише погіршити її емоційний стан і завдати додаткової травми. Деталі, які стосуються насильства, можуть бути болючими для людини, змусити її почуватися некомфортно або бути під додатковим тиском.

Також важливо зберігати конфіденційність ситуації постраждалої, не поширюючи інформацію та не розповсюджуючи плітки. Порушення приватності може ще більше ізолювати людину, викликати почуття приниження та осуду з боку інших, що негативно впливає на її процес відновлення.

Не слід нав’язувати відчуття відповідальності за ситуацію. Часто постраждалі від насильства можуть почуватися винними або соромитися, і це може призвести до того, що вони замикаються в собі та не звертаються за допомогою. Немає жодних обставин, які б виправдовували насильство.

Не варто звинувачувати постраждалу у бездіяльності. Можливо, вона боялася або не мала змоги втрутитися раніше, або не розуміла, що є вихід з ситуації. Питання на кшталт «Чому ти не вжила заходів?» можуть спричинити ще більший стрес і відчуття безвиході.

Важливо легалізувати почуття постраждалої від насильства людини. Потрібно дати зрозуміти, що це нормально відчувати страх, тривогу, розгубленість чи інші складні емоції. Підтримка в цьому контексті допоможе постраждалій людині не почуватися ізольованою чи неправильною через її почуття.

Надайте постраждалій підтримку, допоможіть звернутися до державних установ та організацій, які надають допомогу. Важливо розʼяснити її права, щоб вона знала, куди можна звернутися за допомогою, а також щоб вона розуміла, що має право на захист і підтримку. Поясніть їй, що є фахівці, які можуть допомогти у правовому, психологічному чи медичному плані.

Надаючи підтримку, ви допомагаєте людині знову повірити в себе та своє право на безпеку та щастя.

Джерело https://bf.in.ua/

26/11/2025

26/11/2025

Сфера ментального здоров’я в Україні стрімко змінюється, а потреба в актуальних знаннях – стає дедалі відчутнішою. Саме тому професійні освітні програми набувають особливого значення.

✔️ Понад 7 місяців триває тренінговий проєкт «Професійний розвиток у сфері ментального здоров’я: знання, досвід, практика», створений Координаційний центр КМУ / Mental Health UA в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? – ініціативи першої леді Олена Зеленська. Його мета – надати доступ до знань та навичок спеціалістів міжнародного рівня, ознайомитися з передовою клінічною практикою та науковими інноваціями.

🎓 Учасниками проєкту стали тисячі українських фахівців з ментального здоров’я: психологи, психотерапевти, психіатри, сімейні лікарі, педіатри, соціальні працівники та інші спеціалісти, які надають послуги у сфері психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, зокрема й дітям та підліткам. Також долучилося багато студентів і слухачів, які хочуть більше знати про ментальне здоров’я або ж підвищити професійну експертизу.

🌐 Учасники вебінарів завжди мають можливість не лише ознайомитися з передовими практиками, а й без посередників обговорити актуальні питання з експертами світового рівня та отримати рекомендації, як адаптувати й впровадити новітні рішення у своїй професійній діяльності.

📊 Українські фахівці щодня стикаються з нестандартними викликами, тож мають величезний запит на нові знання та навички. Про це свідчать і цифри: на різних майданчиках проєкт охопив понад 200 тисяч осіб, а кількість переглядів досягла майже 100 тисяч.

Зокрема, вже відбулися вебінари на такі теми:

🟢 «Науково-доказові методи психотерапії ПТСР».
Лектор – Грег Мюллер, PhD, психолог, доцент кафедри психіатрії та поведінкових наук у Dell Medical School при Університеті Техасу в Остіні. Спеціалізується на доказових психотерапевтичних методах лікування ПТСР. Вебінар доступний для перегляду за посиланням 📽️ https://youtu.be/C9mYWUbgGUg.

🟢 «ПТСР. Сучасні підходи до лікування».
Лектор – Ізраїль Ліберзон, доктор медичних наук, завідувач кафедри психіатрії Техаського медичного коледжу A&M. Є провідним фахівцем у галузі посттравматичного стресового розладу. Вебінар доступний для перегляду за посиланням 📽️ https://youtu.be/Z5Kk_IgFuSc.

🟢 «Сучасні інструменти діагностики ПТСР».
Лекторка – Тетяна Нікельсен, PhD, MBA, асистент-професорка з досліджень кафедри психіатрії та поведінкових наук Медичного коледжу Техаського університету A&M. Присвятила кар’єру вивченню ПТСР, розвитку допомоги після травми та впровадженню науково обґрунтованих практик у сфері ментального здоров’я. Вебінар доступний для перегляду за посиланням 📽️ https://youtu.be/kWstUMg1Qus.

🟢 «Психологічна підтримка при пережитті втрати».
Лектор – Олег Романчук, лікар-психотерапевт, дитячий та підлітковий психіатр Центру здоров'я та розвитку «Коло сім'ї», директор Інституту психічного здоров'я Українського Католицького Університету та Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії. Має багаторічний клінічний досвід, зокрема у допомозі дітям та дорослим, що переживають втрату близької особи. Вебінар доступний для перегляду за посиланнями 📽️ https://www.youtube.com/live/XJEXDiIN9G8 (частина 1) та 📽️ https://www.youtube.com/live/psRSyQ271AU (частина 2).

🟢 «Використання майндфулнес при терапії ПТСР».
Лектор – Ентоні Кінг, PhD, доцент кафедри психіатрії та поведінкової медицини Медичної школи Університету штату Огайо, директор Центру відновлення після травми STAR та Програми розвитку стійкості. Займається клінічними та трансляційними дослідженнями механізмів ризику і стійкості у сфері психічного здоров’я. Вебінар доступний для перегляду за посиланням 📽️ https://www.youtube.com/live/eendxqWjimA.

🟢 «Травма та ідентичність. Психоаналітичний погляд».
Лектор – Роман Кечур, дійсний член Європейської асоціації психотерапії, навчаючий психоаналітик і супервізор Європейської конфедерації психоаналітичної психотерапії. Супервізор, Голова Тренерської ради Української Спілки Психотерапевтів (УСП). Автор близько 50 наукових праць. Вебінар доступний для перегляду за посиланням 📽️ https://www.youtube.com/live/R7Olny93WWc.

🟢 «Інтервенції, засновані на нейронауці, для молоді з досвідом травматичного стресу».
Лектор – Віктор Керріон, MD, DFAACAP, FAPA, FACP, професор кафедри психіатрії та поведінкових наук імені Джона А. Тернера, заступник завідувача кафедри психіатрії та поведінкових наук у Стенфордському університеті, директор Програми з вивчення раннього життєвого стресу та резилієнтності. Понад 25 років досліджує, як ранній життєвий стрес впливає на поведінку, емоції та функціонування мозку. Вебінар доступний для перегляду за посиланням 📽️ https://www.youtube.com/live/0M9CfbpqbPg.

🟢 «Особливості психологічної допомоги при переживанні провини та сорому. Провина того, хто вижив».
Лекторка – Лариса Дідковська, психологиня, психотерапевтка, кандидатка психологічних наук, ректорка Українського Вільного Університету, президентка Української Асоціації Гештальт-терапії. У її науковому доробку – понад 50 наукових та навчально-методичних праць. Вебінар доступний для перегляду за посиланням 📽️ https://www.youtube.com/live/1ul2CrBryDk.

🟢 «Сексуальність під тиском: стрес і с**с під час війни».
Лекторка – Маріанна Маркова, докторка медичних наук, професорка, психіатриня, с**сопатологиня, психотерапевтка, віцепрезидентка Асоціації психотерапевтів та психоаналітиків України, завідувачка кафедри с**сології, психотерапії та медичної психології Харківського національного медичного університету. Авторка понад 650 наукових праць. Вебінар доступний для перегляду за посиланням 📽️ https://www.youtube.com/live/WzN_RpEzbnE.

🟢 «Доказові практики самодопомоги у турботі про психічне здоров'я: маленькі втручання з великим ефектом».
Лектор – Олег Романчук, лікар-психотерапевт, дитячий та підлітковий психіатр Центру здоров'я та розвитку «Коло сім'ї», директор Інституту психічного здоров'я Українського Католицького Університету та Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії. Є акредитованим терапевтом, супервізором та викладачем у методі когнітивно-поведінкової терапії, схема-терапії, EMDR та танцювально-рухової терапії. Вебінар доступний для перегляду за посиланням 📽️ https://www.youtube.com/live/mXQemEs0Nc8.

🟢 «Оцінка та ведення коморбідних психічних розладів при аутизмі».
Лектор – доктор Пітер Сатмарі, MD MSc, FRCPС, FRSC, співдиректор Центру Канділл із дослідження дитячої та підліткової депресії та старший науковий співробітник Дослідницького інституту родини Кемпбелл. Понад сорок років працює у таких напрямах як СДУГ, розлади поведінки, депресії, тривожні розлади та порушення функціонування, спричинені психічними розладами. Вебінар доступний для перегляду за посиланням 📽️ https://www.youtube.com/live/fYZEElFF7GI.

🟢 «Мозок, що відновлюється: нейропластичність, нейрогенез та шлях до нового стилю життя після травми».
Лектор – Олег Березюк, PhD, лікар-психіатр, психотерапевт, психоаналітик, асистент кафедри психіатрії та психотерапії ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького – ЛНМУ, керівник служби ментального здоров’я Першого медичного об'єднання Львова та Реабілітаційного центру UNBROKEN. Поєднує клінічну практику з розвитком сучасних реабілітаційних підходів. Вебінар доступний для перегляду за посиланням 📽️ https://www.youtube.com/live/pomAf1tuDtQ.

🟢 «Ефективні інтервенції для людей з травматичним досвідом».
Лектор – доктор Бессел ван дер Колк, MD, психіатр, автор всесвітнього бестселера «Тіло веде лік: як лишити психотравми в минулому», видання The New York Times. Один із провідних світових експертів у сфері дослідження й лікування наслідків травматичного досвіду. Вебінар доступний для перегляду за посиланням 📽️ https://www.youtube.com/live/mRkO07yF6qE.

🟢«Супровід в горюванні або мистецтво бути поруч».
Лекторка - Світлана Комінко, кандидатка психологічних наук (Ph.D.), професорка British Columbia Institute of Technology, виконавча директорка та співзасновниця ГО «Maple Hope Foundation». Вебінар доступний для перегляду за посиланням 📽️ https://www.youtube.com/watch?v=HTt6eEVdrE0

📍 Заходи щоразу ідбуваються наживо на сторінці Координаційний центр КМУ / Mental Health UA. Але нагадуємо, що усі трансляції, за правилами Facebook, автоматично видаляються через 30 днів після проведення прямого ефіру. Тож записи усіх вебінарів зібрані на спеціальній сторінці з продуктами на платформі «Ти як?» 📲 https://howareu.com/produkty та на YouTube-каналі «Ти як?» 📽️ https://www.youtube.com/playlist?list=PLC_UdmXsjq2cAojl61gIOsn6Q-AXWrs34.

ℹ️ Супровід розробки та впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? – ініціативи першої леді Олена Зеленська – здійснює Координаційний центр КМУ / Mental Health UA за експертної підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я World Health Organization (WHO).

#тияк

25/11/2025

❤️‍🩹 Ти як? на Дніпропетровщині

✅ Область, де в кожній з 86 громад є послуги з ментального здоров’я: 755 сервісів в усіх секторах - медичних установах, навчальних закладах, Центрах життєстійкості, культурних просторах, соціальних закладах.

Кількість фахівців у сфері MHPSS складає 16 460

▫️ Команда Регіональної координації «Ти як?» - це в. о. заступниці голови Дніпропетровська обласна державна адміністрація Cвітлана Мошківська, регіональна координаторка «Ти як?» Виктория Назаренко та 10 консультантів «Ти як?» у громадах, де вже створені та опубліковані Путівники «Маршрути послуг з ментального здоров’я».

▫️ У 2025 році проведено 1 840 заходів «Ти як?», учасниками яких стали понад 10 000 жителів області.

▫️ Екосистема Ти як? регіону охоплює понад 60 стейкхолдерів.

📍 Пріоритетний проєкт області в межах «Ти як?»: «Реінтеграція осіб старшого віку в активне життя суспільства» - вже створено 17 відповідних клубів, підготовлено 15 спеціалістів та охоплено інформаційними кампаніями щодо проєкту понад 58 000 осіб.

🏆 За впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я у 2025 році Дніпропетровська область отримала відзнаку «Ти як?» під час заходу «Сила вдячності» на третьому форумі ментального здоров’я.

ℹ️ Супровід розробки та впровадження Всеукраїнської програми ментального здоровʼя Ти як? – ініціативи першої леді Олена Зеленська - здійснює Координаційний центр КМУ / Mental Health UA за експертної підтримки ВООЗ World Health Organization (WHO).

#тияк

25/11/2025

🌍 16 днів проти насильства
З 25 листопада по 10 грудня Україна разом із світом говорить: «Стоп насильству!»

💔 Насильство має багато форм – фізичне, психологічне, економічне. Але жодна з них не повинна бути нормою.

💪 Ми можемо змінити ситуацію, якщо будемо діяти разом:
• підтримувати тих, хто постраждав;
• не мовчати, коли бачимо несправедливість;
• поширювати інформацію про допомогу та захист.

📣 Кожен наш голос важливий.
Кожна дія наближає нас до суспільства, де панує повага, рівність та безпека.

👉 Приєднуйся до акції, поширюй цей пост, стань частиною змін.
Разом ми сильніші!

💜 Насильству - НІ! Повазі та рівності - ТАК!

24/11/2025