Allure - міжнародна онлайн-школа жіночності

05/10/2025

03/10/2025

Мудрість - найбільш базовий рівень зцілювальних відносин. Наскільки б блискучими фахівцями ми не були, найбільший дар, який ми можемо піднести страждаючій людині – це наша цілісність.

Слухання – це, мабуть, найдавніший і найпотужніший інструмент лікування. Найчастіше саме якість нашої уваги, а не наші мудрі слова сприяють найглибшим змінам у навколишніх людях. Слухаючи, разом з нашою безроздільною увагою, ми відкриваємо іншому можливість набути цілісності. Те, що відкидалося, знецінювалося, було неприйнятним самою людиною та її оточенням. Те, що було заховано.

Слухання створює священне мовчання. Коли ми щедро слухаємо іншого, він може почути ту правду, яка у ньому є. Іноді це людина чує вперше за своє життя. Під час мовчазного слухання ми можемо знайти / дізнатися в іншому себе. Поступово ми можемо навчитися чути будь-кого і навіть трохи більше – ми можемо навчитися чути невидиме, звернене на себе та на нас”.

Речел Наомі Ремен "Kitchen Table Wisdom: Stories That Heal"

01/10/2025

Символічно можна уявити шлюб у вигляді двох людей, що стоять спина до спини, і таким чином захищають одне одного. Завдання жінки полягає в тому, щоб захистити не тільки себе, але і чоловіка, і сім'ю від небезпеки, що виходить зсередини: настрою, спустошення, сплесків і зривів, вразливості і так званої одержимості. З усім цим жіноча геніальність справляється значно краще чоловічого генія, який, як правило, необхідний, щоб жити в зовнішньому світі і зберігати безпеку сім'ї.

Роберт А. Джонсон "Вона. Глибинні аспекти жіночої психології"

30/09/2025

"Ми ніколи не зможемо втекти від того, що має статися з нами.
Вітер віднесе нас у місця, де ми маємо бути. Сонце світитиме в людях, яких ми маємо помічати. Повітря дасть життя ситуаціям, які мають ожити. Ніч затьмарить те, від чого хоче нас захистити. Дощ змиє заплакані очі, а веселка подарує надію. Перелітні птахи змусять нас думати про когось...
Це і ще багато чого буде, але пам'ятайте, ніщо не випадково."

- Антуан де Сент-Екзюпері

26/09/2025

"Є один парадокс. Ми приходимо в стосунки, щоб жити краще — а часто живемо гірше.
Комусь у дитинстві сказали, що любов — це жертовність.
Комусь — що головне не зруйнувати сім’ю.
А хтось просто не хоче залишитися наодинці. Бо поруч хоч когось — легше, ніж поруч із собою.
Ми називаємо це стосунками.
Хоча правильніше було б називати — угодою.
Де одна сторона платить свободою, а інша — присутністю.
І поки ми боїмося залишитися самі — ми не здатні ні на любов, ні на правду.
Бо для правди потрібна мужність.
А для любові — межі.
Не кожна присутність — це близькість.
І не кожна втрата — це втрата чогось цінного.
Іноді розрив — це не трагедія, а шанс повернути собі себе.
Бо коли людина йде з твого жuття, а ти раптом починаєш дихати —
це не втрата. Це звільнення."

Єгор Тополов

24/09/2025

"Коли здається, що ви не витримаєте цю чорну смугу, цей період, ці зміни, будь ласка, згадайте всі гори, які ви вже підкорили.

Згадайте всі ночі, коли ви були переконані, що ніколи не зрушите з місця, а потім потроху ставало дедалі легше. Ви чекали. Ви розуміли, що все буде добре, навіть якщо це не завжди так відчувається. Ви дозволили хвилям усіх цих великих почуттів накрити вас із головою, а потім дозволили їм відступити.

Ви знайшли сміливість. Ви зробили те, що колись вважали неможливим, ви знайшли в собі сили прокинутися і зустріти новий день.

Ви знайшли мʼякість. Ви знайшли себе. Ви знайшли прояви любові там, де не чекали, і почали цінувати те, чого раніше не бачили.

Ви відчули, що робите достатньо, бо вирішили для себе, що це так.

Ви розвинули стійкість. Ви випробували, скільки ваше серце здатне витримати та скільки воно може пережити.

Ви відкрили для себе, що ваша сила безмежна, - істину, про яку зазвичай не здогадуєшся, доки не пройдеш випробування, доки не доведеться відкопати її з-під власних сумнівів, страхів і хибних переконань.

З часом те, що колись здавалося неможливим, стало звичним. Колись ви могли тільки мріяти про життя, яке маєте сьогодні. Колись ви могли тільки молитися про те, що можете робити тепер.

Будь ласка, не забувайте про це, коли майбутнє вселяє страх! Щоразу, коли ви робили крок уперед, дорога простягалася під ногами - і так буде знову".

Бріанна Вест "Переломний рік".

22/09/2025

Тіло розмовляє багатьма мовами. Воно говорить кольором і температурою, рум'янцем упізнання, сяйвом любові, попелом болю, жаром збудження, холодом сумнівів. Воно промовляє танцем, кружляє, дригається й тремтить. Його мови - серцебиття, падіння духа, порожнеча в грудях і нова надія.

Усе має пам'ять - тіло, кістки, зв'язки і навіть мізинчик. Пам'ять зберігається у клітинах у вигляді зображень і почуттів. Плоть подібна до губки, наповненою водою: якщо її стиснути, скрутити чи бодай легко торкнутися, спогади хлинуть з неї потоком.

Цілком очевидно, що інстинктивна природа жінки цінує її тіло і дух насамперед за здатність бути живим, чуйним та витривалим, а не за фізичні параметри.

К. П. Естес "Жінки, що біжать з вовками"

19/09/2025

17/09/2025

Коли жінка повертає собі себе, вона починає світитися зсередини.

Жінка, яка сяє, здатна наповнити світлом і любовʼю цілий світ.
В ній так багато життя, що воно вихлюплюється назовні.

Її природна сексуальність манить і притягує.

Її здорова агресія наповнює її силою і харизмою.

Її інтегровані тіньові частки повертають їй силу і цілісність.

І все це разом робить її магнетично привабливою, з власним неповторним аллюром.

16/09/2025

І ДЕЯКИХ МИ ЛЮБИМО

Деяких ми любимо, але не наближаємось до них. Вони, що далі, то красивіше, що далі, то високіше, і що далі, то дорожче.

Деяких ми любимо і намагаємося наблизитися до них, і ділимося подробицями життя з ними, відчуваємо, як боляче йти від них, і ми не уявляємо собі життя без них.

І деяких любимо, і хочемо створити з ними гарну історію. І створюємо нагоди, щоб їх зустріти, і вигадуємо причини, щоб їх бачити. І живемо фантазією з ними більше ніж реальністю.

І деяких любимо тільки в глибині душі, і мовчимо, незважаючи на муки мовчання. І не відкриємо їхню любов до нас, тому що багато перешкод…. та наслідки дуже страшні. І краще нам бути по різні боки замкнених дверей.

І деяких любимо,
І наповнюємо світ їхньою любов'ю, і розповідаємо світові про них,
І розповідаємо про них весь час,
І потребуємо їхньої присутності, як у воді та в повітрі,
І нам важко дихати за відсутності їх, і бути далеко від них.

І деяких любимо,
Тому що ми не знаходимо інших.
І наша жага любові штовхає нас до них.
І дні біжать,
І дні життя закінчуються,
І час не зупиняється,
І нам страшно залишитись без партнера.

І деяких любимо,
Тому що такі не заслуговують нічого, крім кохання.
І не можемо дати їм нічого, окрім кохання.
І в них вчимося хорошим манерам,
І разом з ними перетворимо багато речей,
І розмальовуємо з ними наново наше життя.

І деяких любимо,
Але ми не знаходимо відображення цієї любові у їхніх серцях.
Засмучуємося і ламаємось.
І стикаємося з сумними історіями,
Їх не зможемо забути чи зненавидіти,
І не полюбимо інших, як вони.
І оплакуємо після кожного нерозділеного кохання.

І деяких любимо,
І залишається тільки щоб любили нас,
Як ми їх любимо ….

Джебран Халіль Джебран