Dr_Lobortas

18/10/2025

💙 Коли все добре — це чудово💙

Але ще краще — коли добро створюєш сам.

Команда .ua завжди поруч — на поготові допомагати, лікувати, підтримувати і діяти!

Цього разу ми стали медичним спонсором Благодійного забігу «СВІТИrun», де сотні сердець билися в одному ритмі — заради підлітків, які постраждали від війни.

Це був день сили, єдності й неймовірних емоцій! 🏃‍♀️💪

Дякую кожному, хто біг, підтримував, надихав і просто був поруч.

Разом ми не просто біжимо — разом ми творимо зміни. 💛💙

#БіжимоЗарадиДобра #РазомМиСила

11/10/2025

Про профілактику ГРВІ
Щеплення
Гігієну рук
І не тільки 😉

З любовʼю від .ua та нас з .marjana_iskiv 💙💙💙

01/10/2025

Сьогодні — велике і гарне свято, День Захисників і Захисниць України.

Мій ранок почався з донату на збір

І хочу попросити кожного: за можливості зробіть сьогодні щось добре для наших Захисників.

Зборів зараз є безліч, і сьогодні прекрасна нагода долучитися бодай маленьким донатом.

А залишаю посилання на збір на авто на Сумщині

https://send.monobank.ua/jar/3s2WNm4shw

P.S: Ловіть неймовірний світанок і памʼятайте завдяки кому ви щоранку бачите сонце 🌞

16/09/2025

Друзі, ваших вітань так багато, що я досі ще не встигла всі перечитати 🥹💛
Дякую кожному за те, що знайшли час мене привітати, написати, подзвонити, обійняти.
Окрема подяка за донати нашим хлопцям 💙💛 – це безцінно.
Дякую вам за все тепло і любов, якими ви мене огортаєте. Я щаслива, що ви є в моєму житті і що ви поруч! 🌸✨

15/09/2025

Мені сьогодні сорок три.

Та правда, правда! Сама не вірю, якщо чесно.

І от що я вам скажу. Сорок три - це вік, коли жінка вже не просто живе — вона сяє.
Це вік, коли коли ти вільна, цілісна, смілива, впевнена та наповнена.
Це вік, коли ти заробила повагу, навчилася чути себе, відстоювати свої мрії, долати страхи й залишатися ніжною попри всі бурі.
Це вік, коли ти багато бачила і багато створила. Але це — лише початок…

Життя у сорок три виглядає інакше. Воно пахне гостріше, звучить дзвінкіше, торкається ніжніше. У кожній миті є сенс, у кожному погляді — відтінки щастя.

І, мабуть, саме тепер я справді розумію: краса не в тому, щоб підсумовувати пройдене, а в тому, щоб сміливо дивитися вперед. Бо я не люблю зупинятись на підрахунках: що було, те вже моє. А що буде — ще цікавіше, яскравіше, неймовірніше.

Сьогодні — моє свято. І я хочу розділити його з тими, хто поруч, з тими, хто в серці, і з тими, хто далеко.

Привітайте мене — бо кожного дня ми святкуємо не лише дні народження. Кожного дня - ми відзначаємо саму можливість жити.

Я не прошу подарунків і не прошу для себе. Але прошу для тих, хто щодня береже наші світанки, нашу безпеку, наші мрії.

Подаруйте їм частинку своєї уваги й підтримки. Бо саме завдяки їм ми маємо змогу жити, любити, святкувати свої 43 — і знати, що попереду ще буде так багато.

З днем народження мене.

І з вдячністю — до світу, до вас, і до життя, яке тільки розквітає. 🌷✨

🔗 Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/87HR5DgVkn

💳 Номер картки банки
4874100028009291

PayPal vasonatala@gmail.com

Детальніше про збір можна прочитати на сторінці Наталки Васьо у Фейсбуці

https://www.facebook.com/share/p/1CqPvdTM2A/

Дякую кожному і обіймаю кріпко🙏

13/09/2025

Щаслива! 🌸

Бо мала можливість ділитися тим, що люблю — дерматоскопією 🩵

І робила це для неймовірних, прогресивних сімейних лікарів на Pro Family від
Дякую всім, хто був зі мною сьогодні. Ви - неймовірні!

Ще одне моє велике щастя — зустріти стільки рідних по духу друзів і колег 🤗 Ми так захопилися розмовами, енергією та теплом, що я навіть фото не наробила з усіма! І це, мабуть, найкращий доказ, що цей момент захоплюючий та справжній ✨

А ви як думаєте? Чи потрібні сімейному лікарю знання про дерматоскопію?

24/08/2025

Оксанка, про що ти мрієш?
Я?
Я мрію про хліб, який пахне дитинством.
Я мрію про мій дім, де завжди тепло і затишно.
Я мрію про країну, де панує мир і ніхто не знає голоду та війни.

Кожна мрія — така проста й водночас безмежна.
Вона може вирости, як і пшениця, з маленької насінини віри у світле майбутнє.

День Незалежності — це не лише дата в календарі. Це день, коли ми згадуємо, що свобода ніколи не дається легко. За неї боролися покоління, від козаків, які йшли в бій під стягом волі, до сучасних захисників, які тримають небо і землю України ціною власного життя.

І кожна перемога — це колос, що дозріває серед бурі, щоб ми могли зібрати врожай миру.
Це і є моє поле мрій.

Поле, де немає кордонів для любові й віри, де сонце сходить над вільною землею, а діти ростуть під спів птахів, а не під вибухи гармат.

З Днем Незалежності!
У нас на всіх одна мрія — нехай вона здійсниться!💙💛🇺🇦

23/08/2025

21/08/2025

Чи писали запорожці насправді того знаменитого листа турецькому султану?

Кажуть, що історія бере початок у 1670-х роках, коли султан Мехмед IV після перемог над Поділлям велів козакам підкоритися й «жити в мирі» під його «рукою». Відповідь, за легендою, була настільки дошкульною та іронічною, що її століттями переписували й передавали.

Чи був цей лист насправді? Історики кажуть: достовірного оригіналу немає. Є кілька версій у різних рукописах XVII–XVIII ст. — у всіх змінюються слова, але незмінним лишається дух: сміх на зло ворогу, свобода понад страх.

І хоч ми, можливо, ніколи не дізнаємося, як виглядала справжня відповідь запорожців, сама історія стала символом.

Мені, чомусь, острів Зміїний згадався. Тоді й тепер — відповідь одна…

Бо це не просто історія минулого чи сучасності, це наш характер. У цьому й полягає наш справжній лист світові — ми незламні.

Як і експонати Харківського художнього музею. Бо Харків - #залізобетон.

Чудова виставка. Раджу.

12/08/2025

Світанок над водою…

Тонкі золоті промені обережно торкаються поверхні, розчиняючись у тихих хвилях.

Повітря наповнене тишею, що ніжно обіймає душу, а серце відчуває цю гармонію з природою.

Тут немає поспіху, лише спокій і м’яке тепло нового дня.

І саме в цю мить народжується натхнення…

08/08/2025

Що ви знаєте про добрий ранок?

Не той, де кава й будильник, а той, де світ прокидається в тиші, а ви — разом із ним. Це там, де навколо гладь, яка дихає світлом. Це там де тебе несе не вода, а спокій.

Гребок. Ще один гребок. Ще одне «я є».

Сонце тільки виглядає з-за обрію, торкається плеча, мов каже: «ти встиг». Це гармонія між небом і водою.

І ось він — добрий ранок. Справжній. Без слів, але з усім, чого так бракує: тишею, диханням, собою.

27/07/2025

Медичний працівник — це не просто фах.

Це — серце, яке стукає поруч з іншим серцем, коли воно слабне.

Це руки, які підтримують, коли інші опускаються.

Це погляд, що тримає надію, навіть коли навколо темно.

У цій професії немає випадкових. Сюди не приходять випадково і залишаються тільки ті, хто не може інакше.

Бо як інакше, коли перед тобою — життя? Коли часом усе вирішує одна хвилина, одне правильне рішення, одна мить людяності.

У цих людей на плечах постійно вантаж відповідальності. І навіть коли ті плечі знемагають, вони не здаються. Бо хтось чекає. Хтось вірить. Хтось довірив найдорожче — своє життя.

І так, як би сумно це не було, медпрацівники помиляються. Бо вони — люди. З втомою, зі страхами, з безсонними ночами. Але ніколи — з байдужістю. Бо завдати шкоди — це протилежне його суті.

У них в крові — рятувати. У них в крові — творити добро, навіть коли сил майже не залишилось.

І саме тому, коли ти знову дихаєш на повні груди, коли біль відступає, а світ повертається у кольорах — згадай того, хто був поруч. Хто тримав твою руку. Хто вірив у тебе, навіть коли ти сам вже не міг.

Бо в низ в крові — не здаватися. Не проходити повз. Любити життя — не на словах, а щоденно, тихо, до сліз.

Пишаюся бути медичним працівником. Пишаюся бути лікарем. Пишаюся всіма вами, дорогі мої медичні працівники.

Зі святом нас!💙💙💙