14/10/2025
🔥Прокрастинація — це схильність відкладати важливі справи, навіть якщо людина усвідомлює, що це може мати негативні наслідки.
Більшість людей вважає, що це просто лінощі, нездатність самоорганізуватись, тобто, що це чисто психологічні проблеми. В реальності прокрастинація - це стан, коли мозок тимчасово блокує дію, намагаючись уникнути стресу, перевантаження чи неприємних емоцій і в основі цього є порушення на біохімічному рівні.
💥Я сподіваюсь, що Ви переглянули слайди і я не буду повторюватись у тексті.
☝️Знаючи ефекти дофаміна, ми можемо визначити, чи є дефіцит цієї речовини у людини, навіть по зовнішнім чинникам.
👉Наприклад, якщо рівень дофаміну достатній, то ми будемо бачити впевнену у собі людину з відповідною осанкою, легкою ходою, з дружньою і жвавою мімікою. Ця людина має мету в житті, знає, чого хоче і розуміє методи досягнення мети.
👉Якщо ж ми бачимо людину, яка має розслаблену осанку, мляву ходу, мляву міміку, коли людину ніщо не цікавить, їй важко зосередитись, то ми можемо припустити, що рівень дофаміну знижений.
Звісно, що точно можна визначитись за допомогою лабораторних обстежень.
☝️Втім, дофаміну може бути і достатньо, а проблема може бути у функціонуванні дофамінових рецепторів. Це досить глибока тема, не для цього формату.
Якщо коротко, то є два типи дофамінових рецепторів: збуджуючі та гальмівні рецептори. І, наприклад, в залежності від того, який тип рецепторів у конкретної людини є домінуючим, використовують два методи мотивації, про які всі знають: це “метод кнута” і “метод пряника”.
В житті зазвичай цей метод обирають емпірично і одних людей мотивують, розказуючи їм, які страхіття чекають на них, якщо вони, наприклад, не виконають вчасно роботу. Другу категорію людей мотивують тим, що малюють перед ними дуже привабливу і гарну перспективу у разі, наприклад, вчасно виконаної роботи (і періодично потрібно підкріплювати цю обіцянку реальними винагородами).
Але це тільки один аспект цього питання. Насправді все значно глибше і при порушенні функціонування дофамінових рецепторів можуть розвиватись різні захворювання (наприклад, шизофренія, порушення пам'яті).
Шановні друзі, я не хочу вже втомлювати вас заглибленням в біохімічні процеси, але сподіваюсь, що я змогла довести вам, що прокрастинація — не “характерна риса”, а нейробіохімічна реакція на перевантаження, низьку енергію або дефіцит винагороди. Психологічні методи можуть допомогти лише тоді, коли відновлено базовий біохімічний баланс.
#прокрастинація
#дофамін
#серотонін
#кортизол
#гастроентеролог
#дитячийгастроентеролог
