17/09/2024
✌️Звичайно я теж був на eHealth Summit, але фото і рефлексії мабуть згодом 😉
А зараз теж про дані в сфері охорони здоров’я. Сьогодні відбудеться друга онлайн зустріч в рамках широкої робочої групи з питань створення Інформаційної платформи громадського здоров’я в Україні відповідно Наказу МОЗ України № 1409.
Я теж потрапив в цю робочу групу, як експерт платформи «Охорона здоров’я» Всеукраїнська Асоціація об'єднаних територіальних громад, поряд з широким колом інших фахівців.
Перша робоча зустріч відбулась 15 серпня 2024 року, де був представлений проєкт концепції «Створення та розвиток інформаційної платформи громадського здоров’я» (далі - Концепція), розроблений експертами проєкту «USAID Підтримка реформи охорони здоров’я» у співпраці з фахівцями МОЗ України, ЦГЗ, НСЗУ, ДП «Електронне здоров’я».
➡ Більш докладно про Платформу і першу зустріч, офіційною мовою, тут: https://hromady.org/informacijna-platforma-gromadskogo-zdorovya/
📊Якщо ДУУЖЕ коротко, то Інформаційна платформа громадського здоров’я — це державна система, що збирає та аналізує дані про здоров'я населення, ризики, екологічні фактори, безпечність харчових продуктів та ресурси охорони здоров'я для підтримки політик.
☝Стисло думки та рефлексії щодо ідеї та концепції, яка містить 140 сторінок і складається з 5 основних блоків, як від частково аналітика та консультанта, людини, що була свідком перших кроків створення eHealth, або яка потім стала ЕОЗ, ядром якої є ЕСОЗ, напишу тут.
👨💼 Звичайно, такий документ за об’ємом навряд можна називати Концепцією. Мені важко сказати, яка кількість людей та скільки часу витратила на підготовку цього документу, опису викликів, передумов, досвіду інших країн, рамки та дорожньої карти імплементації – є що почитати довгими зимовими вечорами і це можна назвати не тільки Концепцією, а і дослідженням.
Можу констатувати, що витягли туди майже все, що ми маємо в сфері даних в охороні здоров’я, інформаційні системи, реєстри, джерела, статистичні (паперові і напів-паперові) форми... Описали проблематику, сумісність даних, їх періодичність оновлення. Зафіксували проблеми з повнотою, достовірністю та якістю даних. Згадали і про регіональний (на рівні області, міста) досвід створення інформаційних систем управління здоров’ям, які так чи інакше вимушені створювати системи для збору, аналізу, моніторингу показників та індикаторів в сфері охорони здоров’я для прийняття управлінських рішень на локальному (регіональному) рівні. Ну і багато іншого...
☝Я думаю багатьом варто було б почитати, але від себе скажу декілька тез.
Звичайно, вникнути, якісно опрацювати цей документ і надати пропозиції та зауваження у стислі терміни у якості волонтера робочої групи, при загальному навантаженні іншими завданнями – виявилось складним для мене завданням і потім я зрозумів, що в цьому мало сенсу на даному етапі.
Зараз поясню чому. Чи є у мене думки та пропозиції? Звичайно є.
Але ознайомившись з концепцією та підходом, ми розуміємо, що це все ж в першу чергу ПЛАТФОРМА, яка має збирати дані (автоматично, напів-атвоматично) з різних ІСНУЮЧИХ систем та джерел для подальшого аналізу, поєднання, створення індикаторів, показників для кожної окремої групи користувачів.
При цьому, декларується, що буде запропонований інструментарій користувачам для самостійного поєднання даних та формування потрібних дашбордів та звітів – тобто це ще й конструктор.
Корім того, передбачається, що на платформі будуть зафіксовані визначені потрібні показники та індикатори щонайменше на трьох рівнях територіального управління: область, район, громада. У разі, якщо тих чи інших необхідних наборів даних чи показників на даний час не збирається (не існує), то це також буде зазначено на платформі, що само по собі має підсвітити проблематику, яка потребує вирішення.
🔴Тому все це означає декілька речей, щонайменше:
1. Платформа все ж не передбачає збір первинних даних, офіційної статистики, не має і не буде «підміняти» роботу інших систем (в широкому сенсі), з яких отримує дані, і, відповідно, не може відповідати та безпосередньо впливати на їх повноту, достовірність, стандарти, структуру, нормативну базу, згідно якої ця інформація збирається в різні системи. Можливо, опосередковано, співставлення та робота над даними з різних джерел на одній платформі може спростити процеси та слугувати додатковим інструментом виявлення розбіжностей та, таким чином, впливати на прийняття рішень щодо роботи інших систем, форм, реєстрів та діючих НПА.
2. Думаю є очевидним, що певній групі користувачів, наприклад органам місцевого самоврядування, буде надана можливість вносити додаткові локальні дані, створюючи нові додаткові поля і формуючі необхідні показники та індикатори для подальшого використання в управлінні здоров’ям мешканців громад.
Наприклад, корисно знати структуру місцевого бюджету громади і яка сума і який % направляється на охорону здоров’я, які статті і напрямки (компенсація комунальних витрат ЗОЗ, місцеві стимули для медпрацівників, програми громадського здоров’я та імунопрофілактики, медикаменти та медичні вироби для населення, витрати в рамках міжмуніципального співробітництва в сфері ОЗ і т.п..).
Або, скільки витрачає місцевий бюджет на одного мешканця в сфері ОЗ в розрізі напрямків та соціально-демографічної структури громадівців.
3. Маючи чималий досвід роботи з даними з різних джерел у т.ч. переведення паперових форм звітності в електронну для подальшої машинної обробки та поєднання з іншими наборами даних (економічних даних з медичною складовою в межах регіону) маю зазначити наступне.
Фіксація в Концепції амбітних намірів щодо збору даних з різних джерел, за різними стандартами, періодами звітності, різних типів статистичних одиниць за різними критеріями (підприємство, територія, фізична особа і т.д.), різними форматами збору та обробки, різного ступеню вимог до якості, повноти та достовірності, мотивації та відповідальності виробників даних – є на даний час НА РІВНІ МОГО розуміння занадто складним завданням або й утопічним. І приходить на думку вислів «цифровізація хаосу».
4. Наприклад, маючи практичний досвід.
Що б хоча б верифікувати, поєднати та співставити дані річної Ф. № 20 «Звіт юридичної особи незалежно від її організаційно-правової форми та фізичної особи - підприємця, які провадять господарську діяльність із медичної практики» по закладу охорони здоров’я, наприклад про проліковані випадки в стаціонарі за рік (по ф.066/о), які обліковуються за профілями ліжок,
з даними економістів закладу по пролікованих випадках у відділеннях, що спираються на аналіз витрат (костинг),
з даними з Електронної системи охорони здоров’я по внесеним в ЕСОЗ пролікованим випадкам (умовно ДСГ) і ще й в розрізі пакетів Програми медичних гарантій
– це треба застосувати відповідну методику, інформаційні інструменти, зламати супротив, голову та впертість не однією людини і при цьому мати відповідну кваліфікацію та наполегливість.
І я вас запевняю, що по закладу охорони здоров’я розбіжність за рік про проліковані випадки, пацієнтів та кількість ліжко-днів у статистиків, економістів та за даними з ЕСОЗ (введені лікарями) навіть сумарна, буде досить суттєвою (іноді до 30% всіх пролікованих випадків в стаціонарі ЗОЗ - досвід 2021 року).
А якщо ще заглиблюватися в розрізі складності пролікованих випадків, діагнозів МКХ?
А якщо додати, що я хочу знати дані НЕ ПО МЕДЗАКЛАДУ, а по мешканцям певної громади в розрізі вікової та статевої структури населення, окремо по вразливим групам населення, які можуть отримувати різні послуги у т.ч. і хірургічні втручання в будь-якому закладі України?
Ну але, якщо, наприклад, всі Ф.20 будуть доступні для завантаження на одній платформі для машинної обробки та/або Excel (сподіваюсь не PDF) з можливістю обрати ЗОЗи по території – то і це буде добре.
☝ Враховуючи все це, я думаю, що процес створення та розвитку інформаційної платформи громадського здоров’я буде дуже поступовим, адаптивним, гнучким, що в цілому і передбачено ідеєю. Таким чином будуть змінюватися і джерела даних і їх виробники, системи, структура, стандарти, нормативна база, потреба в наборах даних у різних груп користувачів і багато іншого.
Все ж, я не маю стратегічного державницього мислення і не можу напевно сказати, чи на зараз це правильний крок, щодо ефективності цього процесу, співвідношення витрат ресурсів та очікуваного результату для всіх зацікавлених сторін.
Але буду, по мірі сил, здоров’я і можливостей, брати і надалі участь у робочій групі та, скорше за все, майбутньому проєкті в рамках міжнародної технічної допомоги, надавати своє бачення, рекомендації та пропозиції.
🌹 Ну і на завершення, у якості ПРИЗА, всім, хто дочитав до кінця :) Запрошую 02.10.24 на Форум «Переосмислення та відновлення мережі надання медичних послуг України: фокус на потребах громад» - головної події дня відкриття виставки Public Health:
https://publichealth.com.ua/programme24/medical-services-community
