17/06/2024
Те, про що не прийнято говорити на чоловічих “посіделках”
1. Лімфатична система
Дуже важлива система судин, тканин та органів, яка не має власного “насосу” прокачки. Як, наприклад, кровоносну систему качає сердце. Лімфатична система працює за рахунок скорочення м'язів, які її прокачують по всьому тілу.
Чим менше ми рухаємось, тим гірше лімфа циркулює по організму і не може нормально виконувати свою функцію. А функцій і задач у лімфи багато, починаючи від виводу надлишка рідини з тканин, закінчуючи імунною функцією та захистом організму.
От тому люди, які ведуть нерухливий образ життя часто хворіють і мають отьочність.
2. Застойні явища в паховій області та зниження потенції
Це стосується як застою не тільки лімфи, а і погіршення загалом кровотоку пахової частини. Що в свою чергу призводить до погіршення кровообігу в статевому органі, погіршенню наповнення печеристих тіл та виникненню запальних процесів і падінню потенції. Далі це призводить до психологічних проблем і вуала, гудбай статеве життя назавжди.
Пробіжки, регулярні піші прогулянки та заняття спортом навпаки, стимулюють скорочення м'язів, прокачки лімфи та крові та покращують потенцію без медикаментозного втручання.
Що в свою дає можливість отримувати більше задоволення від життя якомога довше.
3. Лібідо.
Естроген - жіночий гормоном, який відповідає за молодість та красу жінки, а також за її лібідо і розвиток жіночих вторинних статевих ознак.
Тестостерон - чоловічий статевий гормон, який відповідає за розвиток чоловічих статевих органів та розвиток чоловічих вторинних статевих ознак.
Ці два гормони виробляються і у жінок і у чоловіків, просто в різних пропорціях.
Так от, коли у чоловіка падає рівень тестостерону, починає “активничати” естроген. А це округлість форм і перехід від чоловічої статури тіла ближче до жіночої.
Як підняти рівень тестостерону?
Для цього достатньо відвідувати спортзал тричі на тиждень. Підняття “заліза” стимулює вироблення не тільки тестостерону, а ще і дофаміну, що впливає і на психологічний стан чоловіка і на його ментальне здоров'я а також покращення і зовнішнього вигляду в тому числі.
Що разом з попереднім п. 2 дає можливість отримувати втричі більше задоволення від життя, ніж твоє неактивне оточення.
4. Еластичність м'язів
Так, саме еластичність. М'язи, коли вони не працюють, починають “дубіти” та поступово атрофуватись. Короткострокові навантаження для них стресові, та і для всього організму. Знижується фізична сила і різко падає виносливість всього організму. Це наслідки “дивану та марафону”.
Поступово людина приходить до ситуації, коли навіть за хлібом в магазин біля дому сходити уже тяжко. Спочатку влом, а уже потім реально складно, бо на фізичну атрофію накладається ще і зайва вага і це дві причини, які вбивають мотивацію до змін.
Коли м'язи в тонусі від регулярного фізичного навантаження, вони готові до навантаження в будь який момент і це не буде стресом для них. Навіть якщо потрібно наколоти дров на зиму, це не призведе до “поперекового паралічу” в наступні два-три тижня.
А лише призведе до приємної втоми м'язів від навантаження та задоволення від зробленої роботи.
5. Контроль ваги і покращення зовнішнього вигляду
Так, саме контроль ваги та матеріалізація результата є основою мотивації до змін.
Все що ми отримуємо безкоштовно - не є цінністю для нас. Здоров'я, відносини, матеріальні блага та інше ми не будемо цінувати, якщо отримали їх без жодних зусиль для себе.
Так само і з вагою і зі своїм зовнішнім виглядом.
На власному досвіді - зайву вагу ти починаєш відчувати тоді, коли на пузі уже не сходяться джинси з еластаном. А якщо у вас вільний спортивний одяг, то зайва вага починає відчувається тоді, коли не можеш зігнутись, коли потрібно зав'язати шнурки на ботинках. От тоді приходить усвідомлення, що щось не так, так званий час “Х”.
І питання - що робити далі?
Наступні ваші дії будуть залежати від:
на 70% вашого оточення
на 30% ваших внутрішніх цінностей та підтримки близьких.
Якщо ваше оточення в час “Х”, натягнуло на себе “леопердові” лосини і футболку з написом “Гламур” - ви навіть і не почуєте свої 30%, які будуть верещать “досить жерти як свиня, займись собою!”
Наші харчові звички це основа нашого зовнішнього вигляду.
Навіть якщо ви будете щодня відвідувати спортзал, не змінюючи харчування, у вас буде чудове фізичне тіло, під слоєм жиру.
В давні часи зайва вага вважалася рисою плебеїв, тому був вислів - “аристократична худоба”.
Аристократи вели заможній спосіб життя, тому у них не було потреби турбуватись про забезпечення себе. Кожен прийом їжі мав на меті насолодитися їжею та утолити голод. Бо вони знали коли буде наступний і наступний.
Бідні люди навпаки, для них кожна можливість поїсти сприймалась як остання, тому вони намагались насититись на якомога довший час.
І от коли бідна людина “доривалася” до статків, в неї звичка “жерти на майбутне” не зникала, бо вона формується на рівні підсвідомості. От тому і сьогодні у депутатів і держслужбовців наших рила з'являються, як тільки до влади дориваються. Бо плебейство починає лізти наружу.
Контроль ваги дозволяє по перше - відцифрувати реакцію організма на ваші харчові звички.
По друге - фіксувати прогрес або регрес від вправ або бездіяльності.
Ніщо так не впливає на наше усвідомлення, як матеріалізація проблеми.
А особливо, коли ти досяг результата, яким ти задоволений, у тебе буде все більше і більше мотивації і далі покращувати себе і мінімізувати ризики “зірватись” з наміченого шляху.
З власного досвіду:
За 2 дні Пасхи я набрав додаткові 2 кіло. Зовні я взагалі не відчув цієї зміни, тільки завдяки контролю ваги. Потім мені знадобилось два тижні, щоб ці два кіло відмінісувати.
Також приклад - посиделки з пивом та рибкою дали мені в плюс півтора кіло і потім півтора тижня інтенсивних вправ, щоб вивести з організма ці надлишки.
Як ви думаєте, знаючи ціну наслідків, у мене в майбутньому буде бажання насісти на “пасочки” та холодці або підвиснути на пиво з рибкою?
Чим далі ви набираєте вагу і ведете малорухливий спосіб життя, тим складніше вам буде зробити крок в напрямку покращення себе і тим більше ваші харчові звички будуть керувати вами. Бо візуалізація необхідного обсягу робіт та зусиль, які потрібно буде зробити демотивує більше, ніж страх подальшого набору ваги. Бо пагубні наслідки набору ваги не відчуваються в реальному часі, а лише в моменти“Х”, коли уже тяжко навіть ходити по дому.
І з іншого боку, наявність реальних досягнень і їх подальший прогрес буде більше мотивувати і далі покращувати і змінювати себе. Бо розуміючи який шлях ти уже пройшов, буде шкода все кинути і деградувати до “леопердових” лосін та майки з написом “Гламур” в угоду деградуючого оточення.
©Nicemann #Найсманн
