Ольга Лозовська. Консультування та психотерапія

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Ольга Лозовська. Консультування та психотерапія

Ольга Лозовська. Консультування та психотерапія Коли ти є тим, хто ти є всередині, все насправді дуже легко!

💚 «Але ж ти мене любиш, так?» - запитує Аліса. «Ні, я тебе не люблю». - відповідає Білий Кролик.💚 Аліса насуплює брови т...
03/04/2024

💚 «Але ж ти мене любиш, так?» - запитує Аліса. «Ні, я тебе не люблю». - відповідає Білий Кролик.

💚 Аліса насуплює брови та починає терти руки. Вона завжди так робить, коли її ранять, коли вона відчуває біль.

💚 «Ось бачиш - каже Білий Кролик - напевно зараз ти починаєш себе запитувати, що ж робить тебе такою неідеальною, що такого поганого ти вчинила, що я не можу тебе любити принаймні хоч трішечки».

💚 «І саме це і є причиною, чому я тебе не можу любити».

💚 «Ти не завжди зможеш бути любимою, Аліса, траплятимуться дні, в які люди будуть втомлені, сердитися на життя, літати в хмарах, думаючи про своє, і цим зроблять тобі боляче».

💚 «Тому що люди просто такі за своєю сутністю, вони грають з почуттями інших: інколи несвідомо, від непорозуміння або через конфлікти із самими собою».

💚 «І якщо ти сама себе не любиш бодай трішечки, якщо не створиш навколо себе свою мушлю з любові і не оточиш серце щастям, отрута від інших стане для тебе смертоносною і погубить тебе».

💚 «З першого разу, коли я тебе побачив, Аліса, я уклав з самим собою угоду «Я уникатиму тебе любити аж доти, доки ти сама не навчишся себе любити».

💚 «Ось чому, Аліса, я тебе не люблю».

Мій довільний переклад з «Аліса в Країні Чудес».

2 фрази сьогоднішнього дня:1) Не буває усвідомлення без болю (К. Юнг)2) В кожен момент часу у нас є дві опції: зробити к...
29/02/2024

2 фрази сьогоднішнього дня:

1) Не буває усвідомлення без болю (К. Юнг)
2) В кожен момент часу у нас є дві опції: зробити крок вперед назустріч зростанню або крок назад у бік безпеки (А. Маслоу).

Як на мене, може бути досить логічним контекстом, зокрема як для терапії.

«Я не знаю, як та Наталя дає собі раду.У чужій країні, сама із грудним дитям.Я нізащо би так не змогла» - думає собі Вла...
24/02/2024

«Я не знаю, як та Наталя дає собі раду.
У чужій країні, сама із грудним дитям.
Я нізащо би так не змогла» - думає собі Влада.
І шле Наталі двісті доларів на «маніграм».

«Я не знаю, як та Влада стільки встигає:
два проєкти, лекторій онлайн, ще й скуповує медицину,
відправляти на фронт» - думає собі Рая
І спішить після роботи розім‘яти Владину спину.

«Я не знаю, як ця Рая все це виносить:
Поранені хлопці, стільки горя перед очима.
Після зміни - масаж» - дума Олена - «всім, хто лиш просить.» -
І шиє розгрузку для Раїного вітчима.

«Я не знаю, звідки сили в тої Олени!
Цілий цех вже у неї: шиють усе для фронту.»
Мислить Оксана й пакує сувої зелені
З кулмаксу й ріпстопу і робить для Олени фото.

«Не дивно, що ця Оксана зірвала спину!
Вдень - на ягодах, а вечорами і зрання
Вчить польську, втішає дітей, шукає і відправляє тканину.» -
Подумала, везучи передачу Оксанину Таня.

«Як ця Таня, не знаю,триматися тільки може.
Взад - вперед через митниці переганяє машини.
По дві доби не спить, уже навіть на тінь не схожа» -
Дума, укривши сплячу Тетяну Марина.

«Як Марина так може жити з дверима навстіж?
То із Харкова в неї живуть, то ночує водій - львів‘янка.
І копійки ж не візьме» - думає собі Настя
І на сходах Марининих ставить сметани банку.

«Я не знаю, як ця моя Настя так вміє:
Худоба, городи, батьки, та ще й діток троє!» -
Думає тепло про посестру Марія
І притискає до щік
новенькі
холодні
набої.

Текст

А що якщо на кожному етапі життя ми шукаємо і знаходимо партнера для різних цілей?Спочатку полікувати наші душевні дитяч...
12/02/2024

А що якщо на кожному етапі життя ми шукаємо і знаходимо партнера для різних цілей?

Спочатку полікувати наші душевні дитячі травми, набутися в співзалежності, яка відіграє той сценарій, що ми і мали до того…

А що якщо сценарій «хороший» та нас влаштовує? Та нічого… таких людей я не зустрічаю в своєму кабінеті.

А якщо «поганий»: про abuse, ігнор та газлайтинг? Або простими словами такий, де нема здорової близькості, де мене не чують та не бачать, а я марно намагаюся довести, що я варта любові?

Тоді це про нездорову привʼязаність та біль, яку ти сама маєш зцілити та подивитися на свого партнера реально.

Емоційно дорослі люди не лишаються там, де їм погано, тому що це не є логічним та здоровим - створювати собі біль там, де його можливо було б уникнути.

А якщо все ок із співзалежністю (і хочеться тут наголосити, що співзалежність - це норма, це так має бути, щоб ми закохувалися один в одного та трималися разом; не ок - це коли вона така, що ранить, коли вона витікає з відсутності особистої автономності), то тоді як?

Тоді ми дистанціюємося, щоб дати місце Я та ТИ та створити МИ ♥️

А що, якщо дистанція викликає страх та тривогу? Якщо здається, що тебе тоді покинуть? Тоді важко буде відпустити контроль над партнером, дати бути йому рівним, створити простір для взаємин.

А якщо мені ок з дистанцією і навіть інколи хочеться спати і жити окремо? Це цілком нормально, в різні періоди стосунків ми можемо зміщувати фокус з них на себе особисто.

А якщо було ніби ок, а потім стало не так? Певно хтось змінився, щось повпливало, ми всі розвиваємося і можливість синхронізуватися та на кожному етапі створювати різне МИ - це і є мистецтво стосунків, тому що вони живі і ми не можемо їх законсервувати.

А якщо все не так і я розумію, що я залишаюся в стосунках, тому що діти? Тоді наразі це про те, що партнер вартий в твоїх очах ролі батька, проте не цікавить тебе як чоловік. І це також ок, якщо вам двом так ок, що рідко буває, звичайно…
👉🏻👉🏻👉🏻

Я СЬОГОДНІ ВДЯЧНА ЗА СПОКІЙ 🇺🇦 АБО ДУМКИ ПРО БАТЬКІВЩИНУЗнаєте, це так гівняно чекати свята зі страхом всередині. Сьогод...
24/08/2023

Я СЬОГОДНІ ВДЯЧНА ЗА СПОКІЙ 🇺🇦 АБО ДУМКИ ПРО БАТЬКІВЩИНУ

Знаєте, це так гівняно чекати свята зі страхом всередині. Сьогодні вперше відчула, як це, тому що давно не бувала на свята в Україні.

Мама, піднімаючи келих, сказала тост: «За зустрічі в Україні» 🥂. Це звучить, як диво, ніби з іншого життя... І це ненормально, що мати спокій та можливість зустрітися з рідними стало чимось унікальним, «довоєнним».

Я пишу і мене роздирає злість та сльози… за несправедливість, за те, що ми маємо дякувати за базу - за безпеку. Те, без чого неможливий ні ріст, ні розвиток в гармонії, а не від супротиву. Втім, я вдячна за тиху і спокійну ніч, коли жахи фантазії не виправдались, а цінності стали іншими.

Я зараз в Україні і я дуже не хочу їхати кудись назад. Попри всі раціо, я вперлася в щось, що не хочеться полишити, покинути, без чого не хочеться жити… Сьогодні в розмові зі своєю терапевткою вона запитала, що можливо я відстоюю свою ідентичність - українки, киянки, а не біженки. І це вперше на себе я приміряла саме останнє слово, і зʼявився внутрішній спротив.

Знаєте, коли привʼязаності важко народитися? Коли вона є вимушеною. Мені здається, що це рівноцінно і по відношенню до людей, і по відношенню до речей. Ми навряд чи полюбимо щось навʼязане, змушене, примусове, бо ми не можемо довго витримувати «не хочу», навіть якщо в ньому багато корисного і вигідного, навіть коли ціною є безпека.

Так і з країною - є Батьківщина, бо вона є рідною за замовчуванням, і існують тисячі інших країн, в яких ми зможемо залишитися тоді, коли ми зможемо їх обрати серцем, а отже полюбити бодай за щось.

Сьогодні сумбурно. Сьогодні про ідентичність, безпеку, батьківщину, свято… і сьогодні про піццу і маму, з якою я нарешті налагодила стосунки. Але про це - іншим разом і в іншому пості.

Зі святом нас! З 32-річчям НЕЗАЛЕЖНОСТІ ТА НЕЗЛАМНОСТІ ДУХУ! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦

#деньнезалежності #деньнезалежностіукраїни #деньнезалежності🇺🇦 #адаптація #біженціукраїна #україна🇺🇦 #українапонадусе #українацети

ЧОМУ Я РАПТОМ «ЗАВМИРАЮ»? ЧОМУ НЕ РОБЛЮ ВИБОРИ?Завмирання - одна з базових реакцій нашої психіки у відповідь на сильний ...
23/08/2023

ЧОМУ Я РАПТОМ «ЗАВМИРАЮ»? ЧОМУ НЕ РОБЛЮ ВИБОРИ?

Завмирання - одна з базових реакцій нашої психіки у відповідь на сильний страх. Існують ще реакції «бий» або «біжи». Це ті способи, якими людина порається з тривогою та невідомістю.

Завмирання часто відбувається у точці неможливості зробити вибір, особливо тоді, коли є бажання обрати новий шлях, але ціна за його наслідки є невідомою.

Ще важчим є випадок, коли у людини діють так звані сценарні обмеження. В транзакційному аналізі є уявлення, що в дитинстві кожен з нас, опираючись на реакції та досвід, що проживається, пише свій сценарій життя. Коли дитина зростає, вона не усвідомлює, що деякі обмеження є обмеженнями, які встановлені оточенням та діють у цій конкретній сімейній системі. Втім, оскільки певний алгоритм дій повторюється постійно або якась ситуація (часто травматична для психіки у випадку завмирання) фіксується, то вибір відчувається як «очевидний».

Наш мозок не любить нового. Навіть якщо старий шлях не приносить хорошого та радісного в життя, втім він є добре відомим, а отже безпечним. Це або усвідомлені думки в розрізі, що «Всі так живуть», «Це єдиний можливий варіант рішення», або ж неусвідомлені переконання, які психіка витісняє, що робить неможливим їх усвідомлення, проговорення, а отже - аналіз, порівняння з іншими можливостями.

Чули такий вираз: «Якщо є страх, потрібно в нього іти»? І так, і ні. Потрібно йти, розуміючи ресурси впоратися, які в тому числі приходять поступово, коли старий і/або дитячий травматичний досвід обробляється та усвідомлюється як такий, що більше не має керувати життям.

Завмирання є найбільш типовою реакцією, коли ресурсів впоратися не було або не є достатньо.

Приходьте в терапію, щоби розібратися, чому ви так реагуєте, що з вами насправді відбувалося та чому така реакція психіки зафіксувалася.

#психологія
#психотерапія
#завмирання
#депресія
#бийбіжизавмри
#психологонлайн
#онлайнпсихолог

ХТО ВИНЕН? МАМА ЧИ ТАТО?Дуже часто в терапії ми маємо справу з минулим дитячим досвідом, який дійсно нами керує та має в...
22/08/2023

ХТО ВИНЕН? МАМА ЧИ ТАТО?

Дуже часто в терапії ми маємо справу з минулим дитячим досвідом, який дійсно нами керує та має вплив на формування нашої особистості.

Первинні стосунки, що склалися з батьками, якщо вони неусвідомлені, не опрацьовані, не дають змоги робити свідомі вибори у наших дорослих стосунках.

Відповідаючи на питання провини, варто сказати, що ніхто не є винним. Батьки, які нас виховували робили вибори і несли відповідальність з огляду на свою зрілість, ресурси, життєві можливості та свій особистий бекграунд.

Часто застрягаючим моментом в терапії є постійне звинувачування батьків та сум за втраченими можливостями, мріями: яким би могло бути моє життя, яким міг би бути я, якщо мої батьки чинили б інакше?

Ще важчою є ситуація, в якій батьки або один з них був відсутній або відчувався як відсутній. Тобто мамо та/або тато не були поряд з дитиною або були номінально, виконуючи функціональні життєзабезпечуючі обовʼязки, але не будучи включеними емоційно. Для більшості людей, особливо для високочутливих, така позиція відчувається як нестерпний біль, відкидання, відчуття власної «відсутності», що провокує різні психічні стани, зокрема, наприклад, депресію, закостініння в позиції жертви, відчуття безвиході.

Бо як я можу робити вибори, діяти, якщо я не знаю, хто я? Який я? Яка моя особистість, а звідси - справжні, а не соціально навʼязані, бажання та потреби?

Сутністю терапії є емоційне дорослішання, в процесі якого людина починає відходити від позиції жертви зі звинуваченням інших, в тому числі і батьків, проекцію яких ми часто перекладаємо на наших партнерів.

На жаль, цей процес сповнений болем та фрустрацією та відбувається через усвідомлення того, що наші тато та мама були звичайними людьми з власними обмеженнями. А оскільки завданням кожної дитини є пошук та надбання емоційного ресурсу, який забезпечує психологічне зростання, кожне «недодання», «недоїдання» відчувається як образа, особливо якщо у нас є змога порівняти свій досвід з досвідом інших людей.

Однак минуле є минулим. Навіть якщо рани, що вам болять, були нанесені іншими, відповідальність за їх загоєння, на жаль, але і на щастя належить вам.

Запрошую в терапію! Будемо розбиратися разом з тим, що вам болить!

#психолог #психотерапевт #психологонлайн #психологкиїв #підсвідоме

Про що б вам було цікаво почитати на терені психології? 👇 Пишіть в коментарях, а я відгукнуся, чи ця тема «моя» і чи змо...
26/12/2022

Про що б вам було цікаво почитати на терені психології?

👇 Пишіть в коментарях, а я відгукнуся, чи ця тема «моя» і чи зможу її розкрити.

Зустрічно пропоную написати в наступних постах ПРО:
🖇️1️⃣ Типи прив’язаності та як вони диктують нашу поведінку в дорослих відносинах.
🖇️2️⃣ Чому діти не є «порятунком» у стосунках, які не складаються, та звідки ростуть ноги в ідеї «діти зроблять наш союз міцнішим».
🖇️3️⃣ особливості французького менталітету, індивідуалістична культура Заходу.

Чекаю ВАШИХ пропозицій або ж ставте 1️⃣, 2️⃣, 3️⃣ у коментарях!

#теоріяпривязаності #типипривязаності #франція #культурафранції #діти #дітитабатьки #народженнядитини #народженнядітей #кризавстосунках #проблемиустосунках

Вітаю!Мене давненько тут не було. Пропоную поновити зв’язок або познайомитися.Мене звати Ольга Лозовська. Я - психолог (...
22/12/2022

Вітаю!

Мене давненько тут не було. Пропоную поновити зв’язок або познайомитися.

Мене звати Ольга Лозовська. Я - психолог (напрямок «Клінічна психологія») та сертифікований консультант у методі Позитивної психотерапії.

Також маю багато несертифікованого пройденого навчання:
- Терапія базового конфлікту та травми відносин (Юрій Кравченко);
- Дитяча та сімейна системна терапія (Світлана Ройз);
- Позитивна психотерапія у роботі з дітьми та підлітками (міжнародна програма за участю багатьох тренерів).

Консультую з 2019 року. В своїй роботі керуюся принципом «не нашуодити», тож не роблю того, чого не знаю і не використовую те, в чому погано орієнтуюся.

Для мене є важливими моя ґрунтовна база знань, а також особистий практичний досвід, а саме більше ніш 500 годин особистої терапії. Це дозволяє мені розуміти клієнта не по книжці та логіці, а глибоко, з тонкощами досвіду, який важко сформулювати в слова.

Багато навчаюся, в тому числі самостійно, що дозволяє мені використовувати в роботі техніки з різних методів: позитивна психотерапія, КПТ, трансакційний аналіз, ДБТ.

Я певно ніколи не скажу, що в психології знаю достатньо, оскільки душа людини бездонна і кожен з нас є носієм настільки унікального досвіду, який неможливо вмістити в рамку єдиного методу чи парадигми.

Напишіть в коментарях трохи про себе: хто ви, чому тут?

Або запитайте мене про щось важливе, що було б цінним почути або зрозуміти.

До зв’язку! 💜

Address

Kyiv

Opening Hours

Monday 09:30 - 20:00
Tuesday 09:30 - 20:00
Wednesday 09:30 - 20:00
Thursday 09:30 - 20:00
Friday 09:30 - 20:00
Saturday 10:00 - 15:30

Telephone

+33641558371

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Ольга Лозовська. Консультування та психотерапія posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Practice

Send a message to Ольга Лозовська. Консультування та психотерапія:

Share

Share on Facebook Share on Twitter Share on LinkedIn
Share on Pinterest Share on Reddit Share via Email
Share on WhatsApp Share on Instagram Share on Telegram

Category

Добро пожаловать!

Приветствую тебя на моей странице.

Давай знакомиться? Меня зовут Ольга.

Я надеюсь, что приветствие на “ты” - тебя не смутило. На самом деле, со своими клиентами я общаюсь по-разному, так, как им удобно. Но поприветствовать захотелось именно на “ты”, близко.

В жизни каждого человека бывают ситуации, когда что-то идет не так, когда мы сталкиваемся с эмоциональными или психологическими сложностями. Разные события и состояния способны влиять на наше общее самочувствие, омрачать отношения с близкими и родными, сказываться на общении с коллегами и вызывать дискомфорт в других сферах жизни.