28/03/2026
Про що я, якщо розглядати ширше та глибше за вузькі назви проектів чи окремі теми у роботі
Я про стосунки, про близькість, про спільний вклад і можливість пірнати глибоко, говорити щиро, без сорому, поважати почуття та стани, підтримувати, якщо є запит і власні ресурси та бажання.
Про розвиток, щоб багато повітря для життя, без мотузок та жертовних поз і текстів від яких нудить та все гине.
Про повільний дотик та незверхневе наближення, коли очі бачать, а серце чує і калатає. Коли є сміливість бути собою і сміливість бачити іншого/іншу якими вони є, а не якими їх можна домалювати.
Про можливість знаходитись поряд різними " і на коні, і під конем, і зі щитом і на щиті..." головне, взаємно цінно, рівноправно близько на тій відстані, що ок кожному.
Про можливість бути окремими, коли це потрібно і не ламатися від потреби в просторі іншого, про достатній простір поміж обома, про світло у погляді і лють, коли вона є, про можливість бути свідомими, у відомстити свої почуття та потреба і можливість говорити, а не лише реагувати.
Про можливість та вибір лишатись один з обним навіть на відстані бути разом, відчувати зв'язок, розуміти як дистанція та час впливає на близькість та чи впливає..
Про можливість приходити один до одного та кутатись від зовнішнього світу у такі свої теплі обійми або надавати своє тепло, за потреби, і мати задоволення від того.
Про розвиток - власний та спільний, про те, що кожен якось бачить своє життя, та в середньому цінності збігаються,
Про можливість бути неідеальними, сваритись через дрібниці, ходити злими, ненавидіти за щось, проте все одно в душі тепло любити, хоч часом хотіти вбити...
Про те, що не обов'язково за звичними схемами, як у людей, а можливо зовсім своє, проте не менш цінне, у чому обидва вбачають сенси.
Я про близькість із межами та правилами безпеки для кожного в ній, коли можна говорити і чути, що кому не Ок і як Ок, про ненасилля один над одним та над іншими, про домовленості про сварки та прийнятні форми агресії один до одного, що кому Ок, а, що лякає і Ні.
Часом не одразу це все вдається, і кризи неминучі, бо дві різні людини мають в один момент або на якомусь відрізку життя часто різні потреби та стани, проте знаходять високу взаємоцінність за для можливісті врешті бути саме разом та приходити та говорити про все чесно.
Про спільне бачення та домовленості на теперішнє та майбутнє, про обговорення як ми виховуємо дітей і чому, про підтримку одне одного, коли вже несила із ними, про підміну одне одного, коли втомлені або є плани, про партнерство та відповідальність, коли не одна і не один... і не треба вистоювати ціною життя.
Про чесність у темі грошей, цінності вкладу кожного у те, що вони з'являються та як, коли хтось бере зовнішні функції, а хтось обирає, можливо, закривати тил, або теж будувати кар'єру і тоді про домовленості, кого винаймаємо , щоб закривати той тил і дома було затишно і всі задоволені, а не вимучені...
Про відпустки в кайф і щоб про те, що саме приносить кайф знали обидва, і часом це навіть відпустки поокремо, як мінімум, щоб скучити, зробити ье, що полюбляють сам/а, а партнер ні, та розвіятись, або про певний рівень сервісу, щоб не зменшуватись та й не відчуватись зайвими...коли, наприклад одному з партнерів ще треба підробки у витратах, а інший знає про це і готовий дати час та знаходити разом форми ,щоб при цьому обом було Ок.
Про те, як йти зі стосунків які вбивають, виснажують, у яких немає наповнення окрім регулярного токсину, що створює ефект наркотику, зіскочити з якого самотужки може вже і не сила.
Про час між стосунками, коли окремі, ні з ким... стільки, скільку буде необхідно, щоб відновитись та зрозуміти себе та свої бажання та межі.
Про завершення і повернення себе собі, тих, які були до... та привласнені себе тих, які набули досвіду у цих стосунках, щоб відрізаючи непотрібне не відрізати набуте та самих себе.
Психотерапевтка Ірина Бічева
Запис у особисті
#психотерапевтбичева #психотерапевткабічева
