Psychologist_karapata

03/08/2025

🚩Чому важливо знати й закривати свої потреби?

Уявіть, що ви постійно ігноруєте спрагу. Спершу терпите, а з часом починаєте відчувати втому, дратівливість, головний біль.
З емоційними потребами відбувається так само.

🚩Коли ви не відчуваєте безпеки — з’являється тривога.
🚩Коли бракує любові та підтримки — виникає самотність.
🚩Коли не можна виражати почуття — накопичується напруга й злість.
🚩Коли не дають бути автономними — народжується протест або безсилля.

Саме тут формується «схема» — автоматичний сценарій, який керує вашими реакціями і стосунками.

💡 Добра новина: це можна змінити. Усвідомлювати свої потреби і навчитися закривати їх — означає жити в контакті із собою, будувати здорові стосунки та відчувати внутрішню силу.

✨ У моїй практиці я допомагаю клієнтам:
• розпізнавати базові потреби
• відрізняти їх від звичок і «повинностей»
• знаходити здорові способи їх задоволення

Бо турбота про потреби — це турбота про життя, в якому є місце радості, близькості й сенсу.

📍 Якщо ви відчуваєте, що застрягли у повторюваних сценаріях і хочете вийти з цього кола — запрошую на консультацію. Пишіть в особисті повідомлення. Разом ми розберемо ваші «схеми» та знайдемо нові опори.

#схемотерапія #психотерапія #психологонлайн #психологукраїна #психологваршава #емоційніпотреби #психологдлядорослих #психотерапевт #ментальнездоровя #психологічнапідтримка #потреби #здоровістосунки #усвідомленість

23/07/2025

— «Це було звичайне фото з сауни. Я — в купальнику. Без натяків. Але на ранок — блок. Без слів. І я знову залишилась з тією знайомою думкою: “мабуть, я зробила щось не так…”»

З цього почалась наша сесія.

Можливо, тобі теж знайоме це відчуття:
– Коли відкриваєшся — і тебе залишають
– Коли показуєш себе — і це раптом “надто”
– Коли боляче не через сам вчинок, а через мовчання у відповідь

У терапії ми не фокусуємось на тому, чому зник хтось інший.
Ми питаємо:
– Що всередині тебе це зачепило?
– Коли ти вже раніше відчувала себе “зайвою”?
– Яку частину себе ти знову змушена була сховати?

У цій історії ми побачили знайомі глибинні схеми:

– Схема дефектності: “зі мною щось не так”
– Схема емоційної депривації: “мене не чують, не бачать”
– Схема покинутості: “мене залишають, коли я справжня”

І під усім цим — сором.
Не за тіло. А за те, що вона взагалі дозволила собі бути видимою.

Але терапія — не про заборону надсилати фото.
Вона — про гідність.
Про право бути собою повністю.
Про те, щоби більше не обрізати себе, аби хтось не злякався.
І навіть коли хтось іде — залишатися з собою, а не з сумнівами про себе.

Якщо в тобі щось відгукнулось — знай:

Ти не надто. Ти не дефектна. Ти жива.
І з цим можна працювати — глибоко, бережно, з повагою до тебе.
Схемотерапія — саме про це.

Онлайн, offline. Українською.
📩 Напиши мені в директ слово СТОСУНКИ —
і я надішлю варіанти першої консультації.

#психотерапевтка #схемотерапія #емоційназрілість #вінзник #психотерапіядляжінок #самоцінність

17/07/2025

Перший день після мого дня народження — тихий.
Без рішень. З паузою. З бажанням побути трохи ближче до себе. 🍃

Цей рік був дуже схожим на терапію. З іншого боку стільця теж.
⠀
Робота з клієнтами, особисті роздуми, зміни, які не завжди помітні одразу. Але вони є. Тонкі, справжні. Навчання.

Ось кілька речей, які я підмітила на практиці — в собі й разом із клієнтами:
1. Межі — це не про жорсткість. Це про турботу.
⠀Коли ти втомлюєшся «бути хорошою» — з’являється шанс бути справжньою.
2. Бути живою — означає не завжди бути впевненою.
⠀Але все одно йти далі, навіть із сумнівом.
3. Зміни ростуть у дрібницях.
⠀У новому «так». У чесному «ні». У першому кроці, який майже ніхто не бачить, але ти його відчуваєш.
4. 🧘‍♀️ Тіло — мій перший дім.
⠀Якщо в ньому тісно, неспокійно або боляче — варто зупинитись і запитати себе: що я зараз ігнорую?
5. 💭 «Терапія — це не магія, а простір, у якому з’являється кисень. Для росту. Для паузи. Для рішень.» — думка клієнта, яка залишилась зі мною.

Це не сповідь і не підсумок. Це дотик. До чогось важливого.

✨ Якщо відгукується — залишайся.
Бо, можливо, ти теж у точці, де хочеш бути не «ідеальним», а живим.

#схемотерапія #психотерапія #внутрішнядитина #здоровийдорослий #рефлексія #інстапсихолог

12/07/2025

“В тебе що, ноги мерзнуть?” — сказав він і засміявся.
⠀
Вона знітилася. Не тому, що їй справді було смішно. А тому, що їй стало незручно через власне тіло.
⠀
На сесії вона запитала:
— Чому я почуваюся винною, коли просто кажу, що мені холодно?
⠀
Ми повільно розмотували ниточку:
Це не про температуру.
Це про досвід знецінення.
⠀
Фрази на кшталт:
«Тобі завжди щось не так»
«Перебільшуєш»
«Всі нормально себе почувають, тільки ти…»
— це не турбота. Це мікронасильство, що краплина за краплиною руйнує зв’язок із собою.
⠀
У терапії вона почала помічати ці моменти.
Спочатку — як біль.
Потім — як сигнал до дії.
⠀
Бо коли твоє тіло — перестає бути безпечним простором у стосунках,
— це не любов.
⠀
📍Називати речі своїми іменами — важливо.
📍Відновлювати повагу до своїх відчуттів — можливо.
⠀
#психотерапія #стосунки #емоційненасильство #абюзивністосунки #жіночийголос #системнатерапія #схемотерапія #логотерапія

04/07/2025

Війна очима дітей

Сьогодні під час роботи я випадково знайшла в шафці цей малюнок.
На перший погляд — звичайний дитячий малюнок. Але насправді це промова без слів. Це історія війни, яку дитина проживає в собі.

На малюнку — палаючі будинки, небо, пронизане тривожними лініями. Дитина обіймає солдата або рятівника. А в небі — жовто-блакитна комета, ніби надія на мир і світле майбутнє.
Це малюнок про біль і страх. І водночас про силу маленького серця, яке хоче жити, любити й мріяти.

Діти бачать усе. Вони мовчать — але малюють. І через малюнки говорять із нами.
Наш обов’язок — бачити, чути, відчувати.

❤️
Пам’ятаймо про дитячі серця під час війни.

#ВійнаОчимаДітей #ДітиІВійна #ПсихологічнаПідтримка #СилаДітей #ДітиМалюютьМир

02/07/2025

*зі згоди клієнтки:

Мама 14-річного хлопця розповіла на сесії:
«Учора він мені сказав: “Ти нуділо”. Я ніби об стіну вдарилась. Стільки сил, стільки уваги… А він так.»

Ми почали розбирати цей момент разом.

💭 Що передувало цим словам?
Мама пропонувала поговорити: «Синку, ну розкажи, як твій день? Що в школі?» — із найкращих намірів, щиро цікавлячись.
Але син відповідав коротко, з роздратуванням. І зрештою — кинув: «Ти нуділо.»

🌱 Що ми побачили під час сесії?
За словами підлітка не було бажання образити. Це був крик: «Відчепися, мені потрібно побути окремо!»
Фраза звучала як спроба відстояти свою автономію, показати: «Я вже не маленький.»
Підліток переживав напругу: школа, друзі, зміни в собі. Йому було складно впоратися з власними емоціями, а турбота мами в цей момент сприймалася як тиск.

💡 Що важливо зрозуміти дорослому в такій ситуації?
Підліток пробує встановити межі між собою і батьками — навіть незграбно, навіть через різкі слова.
Образи часто народжуються не з ненависті, а з напруги, втоми й потреби простору.
Розмова може відбутися пізніше — коли емоції вщухнуть.

💬 Як можна відреагувати замість образитися?
«Чую, ти зараз злишся або хочеш побути сам. Я поруч, коли захочеш поговорити.»
«Добре, зараз не час для розмови. Я поважаю твій простір.»

📌 У підлітковому віці важливо не зламати міст довіри — навіть якщо слова болючі. За ними завжди стоїть щось більше.

#історіятерапії #підлітокібатьки #психологічнанотатка #психологдлябатьків #автономіяпідлітка #емоції #стосункиздітьми #підтримкапідлітків #свідомебатьківство #психологваршава

16/06/2025

Коли нам бракує сміливості — ми не слабкі.
Часто ми просто досі носимо в собі досвід,
де за помилки карали,
за прояв — соромили,
а за потребу — змушували мовчати.

І тоді кожен новий крок вимагає більше, ніж рішучості.
Він потребує внутрішнього дозволу на життя інакше.

Сміливість — це не геройство.
Це тонкий, щоденний рух до себе.
У навчанні. У стосунках. У роботі. У тілі. У паузі.

🤍 Дякую за ваші історії, чесність і досвід —
вони стали поштовхом до створення цього тексту і метафор.
Бо терапія — це завжди співтворення.

#внутрішнійдіалог #психотерапіяонлайн #роздумипсихотерапевта

12/06/2025

Цю фразу я часом чую на перших зустрічах з підлітками. Вони кажуть це з усмішкою, іноді жартома — але за цим завжди стоїть важливе запитання:

👉 «Можна вам довіряти? А якщо я скажу щось страшне — що зі мною буде?»
⠀
Підлітковий вік — це час, коли у свідомості й у серці з’являється багато непростих думок і почуттів. Часто ті, про які навіть собі страшно зізнатися. Тим паче — озвучити дорослому.
⠀
Але дуже важливо знати: навіть найскладніші думки — це ще не «ознака хвороби», і точно не привід для засудження чи покарання.
⠀
У своїй роботі я завжди пояснюю:

✨ «Я тут, щоб тебе слухати й підтримати. Ми будемо розбиратись разом. І без тебе ніхто не ухвалюватиме рішень за твою спину. Моє завдання — допомогти, а не контролювати тебе чи твоє життя.»
⠀
Іноді саме така розмова — перший досвід справжньої довіри для підлітка. Простір, де можна бути собою. Простір, де можна поділитись тим, що довго носив у собі.

Якщо ви батьки — пам’ятайте: багато фраз ваших дітей — це тест на довіру. Витримати цю правду поруч із ними — один з найкращих подарунків, які ви можете дати.
⠀
Якщо ти підліток і читаєш це — знай, що багато з того, що тебе лякає зараз — нормально. І ти маєш право мати поруч того, хто вислухає без ярликів і страхів.

✨ У своїй роботі з підлітками, дорослими й сім’ями я створюю саме такий простір.

Якщо тобі чи твоїй дитині потрібна така підтримка — можна написати мені в Direct. 📩⠀

#психотерапія #психотерапевтВаршава #роботазпідлітками #підліткова психотерапія #психологВаршава #ментальнездоровя #емоційнийінтелект #робота з сім’ями #безпечнийпростір

12/05/2025

“Не кінець. Не початок.”
(слова з виставки POLIN, які стали емоційним фоном нашої зустрічі)

У стінах музею POLIN я мала честь провести терапевтичний тренінг «Як жити повноцінним життям після втрати» — для тих, хто пережив втрату, вигнання, зламані зв’язки з минулим.

Одна з ключових тем — повернення, яке не повертає. Ми згадували досвід польських євреїв, які після 1945 року намагались повернутись додому — але часто вже не було куди, або до кого.
Цей історичний біль глибоко відгукується й тим, хто сьогодні втратив свої домівки через війну.

Ми малювали свої внутрішні компаси, шукали ресурси, писали листи собі в майбутнє. Було багато тиші, багато правди. І багато сили.

Символічною рамкою стала виставка «1945. Nie koniec, nie początek» — вона наче доповнила наші роздуми: іноді після втрати не починається нове — ми просто вчимося жити інакше.
Мене особливо вразила постать Хінди Беатус. Вона повернулась у світ, який її не чекав. Зберегла фото з матір’ю і сестрою — не як річ, а як акт гідності. Допомагала іншим вижити в таборі, обрала не інстинкт, а солідарність. Це — героїзм пам’яті й співбуття. Солідарність, яка зараз має місце в українському народові 🇺🇦

Травма не закінчується з перемогою. Але в її серцевині♥️ — можливість зростати.
Дякую всім, хто був.
За присутність, тишу, і силу бути справжніми.

#життязнову #психотерапія #післявтрати #українцівпольщі #ХіндаБеатус #героїзмпамʼяті #травма #внутрішнійдім

06/01/2025

Коли відстань перетворюється на стіну: як врятувати любов?🫶

Відстань не руйнує любов автоматично, але вона стає дзеркалом, яке показує наші слабкі місця. У таких стосунках активуються емоційні схеми: страх бути покинутими, недовіра чи відчуття, що ми недостатньо хороші для свого партнера, або партнер недостатньо хороший для вас.

Що насправді руйнує любов на відстані?

❌ Мовчання.
Коли ми боїмося говорити про свої почуття, щоб не здатися вразливими. Це призводить до того, що партнер не знає, що відбувається у ваших думках, а разом з тим і з вами.

❌ Недовіра.
Схема недовіри змушує нас шукати «докази» зради або байдужості. Ці думки можуть бути не пов’язані з реальністю, але вони руйнують стосунки.

❌ Самотність.
Відчуття, що ви боретеся за ці стосунки самі, створює дистанцію не лише фізичну, а й емоційну.

Як зберегти любов у стосунках на відстані?

♥️Чесні розмови.
Говоріть про свої почуття, навіть якщо це непросто. Наприклад:
Замість «Ти мене більше не любиш» скажіть: «Я боюся, що наша близькість зникає. Мені важливо почуватися поруч із тобою.»

♥️Робота зі схемами.
Якщо у вас є страх покинутості, недостатності себе чи недовіри, це можна змінити. Схеми часто формуються в дитинстві, але вони не повинні керувати вашим сьогоденням.

♥️Емоційна близькість.
Спільні дзвінки, листи чи навіть ритуали на кшталт «Добраніч» у повідомленні — це нагадування про вашу єдність.

♥️Віра в майбутнє.
Плануйте зустрічі, говоріть про спільні мрії. Відстань стає легшою, коли є чітке розуміння, що вона тимчасова.

Відстань — випробування, а не вирок. Відстань може показати, наскільки міцним є ваш зв’язок. Вона вчить довіряти, говорити відкрито й цінувати партнера.

І навіть якщо здається, що стосунки ослабли, їх завжди можна врятувати, якщо обидва партнери готові працювати над собою та один з одним.

💌 Напишіть у коментарях: що для вас найскладніше у таких стосунках?
Можливо, ваша історія допоможе комусь відчути, що вони не самотні.

06/01/2025

18/12/2024

Я часто бачу, як люди приходять у терапію, коли боротьба вже забрала всі сили. Ця історія — про жінку, яка прийшла до мене саме в такий момент.

Її життя було наповнене болем і відчуттям постійної втрати. Вона часто казала:
“Я втомилася боротися за те, чого вже не повернути.”
“Здається, я завжди втрачаю… навіть тоді, коли дуже стараюся.”

Вона не вірила, що можна жити без цього тягаря, але водночас не хотіла відпустити його. Її боротьба була нескінченною: із минулим, із обставинами, із самою собою.

І одного разу вона сказала:
“Я хочу зупинитися. Мені більше не потрібно боротися. Я хочу просто жити.”

Це був не страх чи слабкість. Це був момент сили — момент, коли вона вирішила перестати витрачати енергію на те, що не можна змінити, і почати будувати нове.

Мовчання стало для неї простором для роздумів і творення. Вона вперше дозволила собі почути те, що завжди відкидала: свої бажання, свої емоції, свої мрії.
“Я ніколи не питала себе: чого я хочу? А тепер я нарешті можу це зробити.”

Кожен її крок був не втечею від минулого, а рухом до майбутнього, яке вона створювала власними руками. Вона навчилася бачити можливості навіть там, де раніше бачила лише стіни.

Ця історія нагадує: життя не завжди вимагає боротьби. Іноді найбільша сила полягає в тому, щоб зупинитися, дозволити собі прийняти тишу і почати творити новий шлях.

Можливо, ти теж зараз на роздоріжжі. Можливо, боротьба виснажує, а минуле здається нездоланним. Але пам’ятай: майбутнє починається з того моменту, коли ти вирішуєш творити, а не руйнувати.

#психотерапія #логотерапія #схемотерапія #емоційнеодужання #життябезборотьби #сенсжиття #твореннямайбутнього