22/06/2023
Огляд антидепресантів 💊
StatPearls, 2023
Антидепресанти є препаратами вибору для лікування депресії, вони також мають схвалення FDA для лікування інших медичних розладів. Наприклад, антидепресанти допомагають лікувати обсесивно-компульсивний розлад, соціальну фобію, панічний розлад, генералізований тривожний розлад (ГТР) і посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Антидепресанти також мають не схвалені FDA показання до застосування. У цій статті розглядаються показання, протипоказання, ефекти, побічні дії та інші ключові елементи терапії антидепресантами в клінічних умовах, оскільки вони стосуються важливих моментів, необхідних членам мультидисциплінарної команди, яка керує доглядом за пацієнтами, які отримують антидепресанти.
❗️Детальніше про базові принципи призначення антидепресантів дізнавайтесь на семінарі від Progress 29 червня —> https://progressplatform.org/pro-neurology-2023
✅Показання
Депресивні розлади включають уніполярну велику депресію, стійкий депресивний розлад (дистимію), передменструальний дисфоричний розлад і депресивний розлад, спричинений іншим захворюванням. Великий депресивний розлад (ВДР) є одним із найбільш інвалідизуючих психічних захворювань і має значну захворюваність і смертність. Поширеність ВДР у всьому світі коливається від 2 до 21%. Основними соціально-демографічними факторами ризику були розлучений сімейний стан і жіноча стать. При належному лікуванні від 70 до 80% людей із великим депресивним розладом можуть значно зменшити симптоми. Нижче наведено перелік ліків, що використовуються для лікування депресії.
🔺Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС)
Сертралін
Флувоксамін
Флуоксетин
Пароксетин
Циталопрам
Есциталопрам
🔺Інгібітори зворотного захоплення серотоніну/норадреналіну (ІЗЗСН)
Венлафаксин
Десвенлафаксин
Дулоксетин
Мілнаципран
Левомілнаципран
🔺Атипові антидепресанти
Бупропіон
Міртазапін
Агомелатин
🔺Модулятори серотоніну
Нефазодон
Тразодон
Вілазодон
Вортіоксетин
🔺Трициклічні антидепресанти (ТЦА)
Амітриптилін
Кломіпрамін
Доксепін
Іміпрамін
Триміпрамін
Дезипрамін
Нортриптилін
Протриптилін
Мапротилін
Амоксапін
🔺Інгібітори моноаміноксидази (ІМАО)
Селегілін
Моклобемід
Транілципромін
Ізокарбоксазид
Фенелзин
🔹Антагоністи рецепторів N-метил-D-аспартату (Антагоністи NMDA)
✔️Ескетамін. Інтраназальний ескетамін схвалений FDA для лікування стійкої до терапії депресії у дорослих у поєднанні з пероральним антидепресантом. Він також показаний для лікування великого депресивного розладу з суїцидальними думками або поведінкою у дорослих.
FDA схвалило фіксовану комбінацію препаратів декстрометорфан/бупропіон (FDC) для лікування великого депресивного розладу. FDA надало декстрометорфану/бупропіону статус проривної терапії, що перебуває на пріоритетному розгляді.
Мета-аналіз порівняльної ефективності антидепресантів показує, що сертралін і есциталопрам мають хорошу ефективність з мінімальними побічними реакціями, порівняно з іншими препаратами. Таким чином, сертралін або есциталопрам є препаратами першої лінії для уніполярної великої депресії.
Антидепресанти є препаратом вибору для лікування депресії, але вони також мають схвалення FDA для лікування інших медичних розладів. Наприклад, антидепресанти корисні при лікуванні обсесивно-компульсивного розладу, соціальної фобії, панічного розладу, генералізованого тривожного розладу (ГТР) і посттравматичного стресового розладу (ПТСР).
Антидепресанти також мають не схвалені FDA показання до застосування. Наприклад, трициклічні антидепресанти призначають при болях, безсонні, мігрені. Тразодон, модулятор серотоніну, використовується не за призначенням при безсонні.
▪️Механізм дії
Усі антидепресанти діють дещо по-різному та спрямовані на певні нейротрансмітери, щоб модулювати настрій і поведінку. Вважається, що всі ліцензовані на даний момент антидепресанти підвищують рівень серотоніну, норадреналіну або обох у синапсі. Механізми збільшення цих нейротрансмітерів різні, хоча антидепресанти спрямовані на зворотне захоплення нервовими закінченнями.
🔸СІЗЗС
Повторне захоплення 5НТ (5-гідрокситриптаміну/серотоніну) в пресинаптичних закінченнях опосередковується серотоніновим транспортером (SERT); нейронне поглинання є основним процесом, за допомогою якого припиняється нейротрансмісія через 5НТ. СІЗЗС блокують зворотне захоплення, посилюють і подовжують серотонінергічну нейротрансмісію. При безперервному введенні СІЗЗС спостерігається стійке посилення передачі сигналів циклічного АМФ і фосфорилювання ядерних транскрипційних факторів, а також посилюється експресія трофічних факторів, таких як нейротрофічний фактор головного мозку (BDNF), і посилюється нейрогенез.
СІЗЗС в даний час є препаратами першої лінії для лікування депресії.
🔸ІЗЗСН
Інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (ІЗЗСН) блокують зворотне захоплення серотоніну та норадреналіну в синапсі, посилюючи стимуляцію постсинаптичних рецепторів. ІЗЗСН відрізняються своєю спорідненістю до транспортера серотоніну та норадреналіну.
На відміну від інших селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну-норадреналіну, таких як дулоксетин, венлафаксин і десвенлафаксин; милнаципран і левомілнаципран мають вищу селективність щодо інгібування зворотного захоплення норадреналіну, ніж зворотне захоплення серотоніну.
🔸Атипові антидепресанти
Атипові антидепресанти мають різні механізми дії.
Бупропіон, наприклад, діє шляхом інгібування зворотного захоплення дофаміну та норадреналіну в пресинаптичній щілині.
Агомелатин діє як агоніст мелатонінових рецепторів МТ1 і МТ2. Він також антагонізує серотонінергічні рецептори 5-HT2C, сприяючи вивільненню дофаміну та норадреналіну.
Міртазапін діє шляхом блокування альфа-2 адренорецепторів на тілах клітин і нервових закінченнях, сприяючи вивільненню норадреналіну в синапс. Крім того, міртазапін антагонізує рецептор 5-HT, який, як було показано, підвищує рівень норадреналіну та дофаміну в кіркових ділянках мозку.
🔸Модулятори серотоніну
Модулятори серотоніну, такі як вілазодон, пригнічують пресинаптичне зворотнє захоплення серотоніну. Він також є частковим агоністом постсинаптичного рецептора серотоніну 5-HT1A.
Тразодон діє на постсинаптичні рецептори серотоніну 5-HT2A і 5-HT2C і слабко пригнічує пресинаптичне зворотнє захоплення серотоніну. Крім того, тразодон має додаткові постсинаптичні альфа-адренергічні рецептори та рецептори гістаміну, які блокують активність.
Нефазодон антагонізує постсинаптичні рецептори серотоніну 5-HT2A та пригнічує пресинаптичне зворотнє захоплення серотоніну та норадреналіну; ці дії збільшують серотонінергічну передачу на рецептори 5-HT1A.
🔸Трициклічні антидепресанти
ТЦА, такі як амітриптилін, пригнічують зворотне захоплення норадреналіну та серотоніну на мембрані пресинаптичних нейронів. Амітриптилін також має спорідненість до мускаринових М1-рецепторів і гістамінових Н1-рецепторів. Таким чином, TЦA можуть викликати седативний ефект і антихолінергічні побічні ефекти.
🔸Інгібітори моноаміноксидази
Інгібітори МАО пригнічують фермент моноаміноксидазу, відповідальний за катаболізм серотоніну, норадреналіну та дофаміну. Інгібітори моноаміноксидази були першими відкритими антидепресантами. Інгібітори МАО не визнаються препаратами першої лінії для лікування депресії через побічні ефекти та взаємодію між ліками.
🔸Антагоністи NMDA
Порушення регуляції глутаматергічної нейротрансмісії входить у патофізіологію депресії. У клінічних дослідженнях депресії було виявлено зміну активності глутамату та гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК). Глутамат є збуджуючим нейромедіатором, який зв’язується з рецепторами NMDA (N-метил-D-аспартату). Отже, антагоністи NMDA є корисними для лікування депресії.
Ескетамін. Ескетамін, S-енантіомер рацемічного кетаміну, є неселективним, неконкурентним антагоністом N-метил-D-аспартату (NMDA). Показаний при резистентній до лікування депресії.
Декстрометорфан є неконкурентним антагоністом NMDA-рецепторів і агоністом опіоїдних σ-рецепторів. Бупропіон, як обговорювалося вище, діє шляхом пригнічення захоплення дофаміну та норадреналіну. Фіксована лікарська комбінація декстрометорфан-бупропіон має швидкий початок дії (приблизно через тиждень) у пацієнтів із великим депресивним розладом.
🔸Гіпотеза BDNF
Початкове збільшення синаптичного серотоніну зрештою призводить до збільшення нейропротекторних білків, таких як нейротрофічний фактор мозку (BDNF). Концентрації BDNF при депресії нормалізуються у відповідь на фармакологічне лікування. Підвищення рівня BDNF і посилення нейропластичності призводить до ремісії депресії.
🔔Призначення
Комерційні антидепресанти в даний час доступні для введення в різних лікарських формах, включаючи пероральні таблетки, пероральні таблетки з пролонгованим вивільненням, пероральні суспензії, місцеві креми та трансдермальні пластирі. Дослідження вивчають альтернативні шляхи введення за допомогою інгаляції, інтраназальної, сублінгвальної та ректальної форм, і був досягнутий успіх у інтраназальному застосуванні ескетаміну. Відповідно до інформації про призначення виробника, звичайні початкові та підтримуючі дози широко використовуваних антидепресантів наведені нижче. Залежно від антидепресантів і супутніх захворювань, загальні добові пероральні дози можуть бути розділені на дві або три дози на день.
🔺СІЗЗС
▪️Циталопрам
Початкова доза становить 20 мг на добу, а звичайна підтримуюча доза становить від 20 до 40 мг на добу.
▪️Есциталопрам
Початкова доза становить 5-10 мг на добу, а звичайна підтримуюча доза становить 10-20 мг на добу.
▪️Пароксетин
Початкова доза становить 20 мг на добу, а звичайна підтримуюча доза становить від 20 до 40 мг на добу.
▪️Сертралін
Початкова доза становить 50 мг на добу, а звичайна підтримуюча доза становить 100-200 мг на добу.
▪️Флуоксетин
Початкова доза становить 20 мг на добу, а звичайна підтримуюча доза становить від 20 до 60 мг на добу.
▪️Флувоксамін
Початкова доза становить 50 мг на добу, а звичайна підтримуюча доза становить від 50 до 200 мг на добу.
🔺ІЗЗСН
▪️Венлафаксин
Початкова доза становить 75 мг на добу, а звичайна підтримуюча доза становить від 225 до 375 мг на добу.
▪️Десвенлафаксин
Початкова доза становить від 25 до 50 мг на добу; звичайна підтримуюча доза становить 50 мг на добу.
▪️Дулоксетин
Початкова доза становить 30 мг на добу, а звичайна підтримуюча доза – 60 мг на добу.
▪️Мілнаципран
Початкова доза становить 12,5 мг на добу, а звичайна підтримуюча доза – 100 мг на добу.
▪️Левомілнаципран
Початкова доза становить 20 мг на добу, а звичайна підтримуюча доза становить від 40 до 120 мг на добу.
🔺Атипові антидепресанти
▪️Бупропіон
Початкова доза становить 150 мг на добу, а звичайна підтримуюча доза – 300 мг на добу.
▪️Міртазапін
Початкова доза становить 15 мг на добу, а звичайна підтримуюча доза становить від 15 до 45 мг на добу.
🔺Модулятори серотоніну
▪️Нефазодон
Початкова доза становить 200 мг на добу, а звичайна підтримуюча доза становить від 200 до 600 мг на добу.
▪️Тразодон
Початкова доза становить 150 мг на добу, а звичайна підтримуюча доза становить від 200 до 400 мг на добу.
▪️Вортіоксетин
Початкова доза становить 10 мг на добу, а звичайна підтримуюча доза – 20 мг на добу.
🔺Трициклічні антидепресанти (ТЦА)
▪️Амітриптилін
Початкова доза становить 50 мг на добу, а звичайна підтримуюча доза становить 100-200 мг на добу.
▪️Нортриптилін
Початкова доза становить 25 мг на добу, а звичайна підтримуюча доза становить від 50 до 150 мг на добу.
▪️Іміпрамін
Початкова доза становить 75 мг на добу, а звичайна підтримуюча доза – 150 мг на добу.
▪️Кломіпрамін (застосування не за призначенням)
Початкова доза становить 25 мг на добу, а звичайна підтримуюча доза становить від 100 до 250 мг на добу.
▪️Дезипрамін
Початкова доза становить 100 мг на добу, а звичайна підтримуюча доза становить від 100 до 300 мг на добу.
🔺Інгібітори моноаміноксидази (МАО)
▪️Ізокарбоксазид
Початкова доза становить 20 мг на добу, а звичайна підтримуюча доза становить від 20 до 60 мг на добу.
▪️Фенелзин
Початкова доза становить 45 мг на добу, а звичайна підтримуюча доза становить від 60 до 90 мг на добу.
▪️Трансдермальний пластир селегілін
Початкова доза становить 6 мг/24 години; звичайна підтримуюча доза становить від 6 до 12 мг/24 години.
🔺Антагоністи NMDA
▪️Ескетамін (назальний спрей)
Доза фази індукції (1–4 тиждень) становить 56 мг/84 мг двічі на тиждень, доза підтримуючої фази (тиждень 5–8) становить 56 мг/84 мг один раз на тиждень. Дозування має бути індивідуальним (найрідше можливе дозування) відповідно до клінічної відповіді.
▪️Декстрометорфан/бупропіон (таблетки з пролонгованим вивільненням)
Початкова доза становить 45 мг декстрометорфану/105 мг бупропіону один раз на добу вранці. Через три дні збільште дозу до максимальної рекомендованої дози однієї таблетки двічі на день з інтервалом щонайменше 8 годин. Не рекомендується перевищувати дві дози протягом одного дня.
♾️Зміна антидепресантів
Період виведення 2–5 періодів напіврозпаду (найчастіше 2–5 днів) між припиненням попереднього препарату та введенням нового препарату є найбезпечнішою стратегією переходу з точки зору лікарської взаємодії.
🔴Резистентна до лікування депресія
За даними FDA та EMA, пацієнти вважаються такими, що мають резистентну до лікування депресію (РД), якщо їх великий депресивний розлад не реагує достатньою мірою на ≥2 послідовних антидепресанти в одному епізоді. Стійка до лікування депресія вимагає підсилення іншим антидепресантом або атиповим антипсихотичним засобом.
💭Психотерапія
Комбінація фармакотерапії та психотерапії є більш ефективною, ніж тільки фармакотерапія.
➿Побічні ефекти
Найпоширенішими побічними ефектами антидепресантів є сексуальна дисфункція, сонливість, збільшення ваги, безсоння, тривога, запаморочення, головний біль, сухість у роті, затуманення зору, нудота, висип і тремор. Пацієнти також можуть описувати астенію та нездужання під час терапії антидепресантами. Клініцисти можуть помітити симптоми гіперпролактинемії, синдрому неадекватного антидіуретичного гормону (САДГ) і гіпонатріємії у пацієнтів, які приймають антидепресанти.
➖СІЗЗС: статева дисфункція, головний біль, подовження інтервалу QTc
➖ІЗЗСН: гіпертонія, головний біль, потовиділення, резорбція кісткової тканини
➖Атипові антидепресанти: агомелатин – гепатотоксичність; міртазапін – седація, збільшення ваги; бупропіон – судоми;
➖Модулятори серотоніну: нефазодон – гепатотоксичність (гострий гепатит з холестазом і центрилобулярним некрозом різного ступеня); вілазодон – діарея; вортіоксетин – нудота; тразодон – седація, пріапізм
➖Трициклічні антидепресанти: сухість у роті, затримка сечі, закреп, подовження QRS, судоми, рртостатична гіпотензія
➖Інгібітори МАО: потенціал для серотонінового синдрому, статева дисфункція, ескетамін, значний потенціал для неправильного використання, дисоціативні або перцептивні зміни та седація
➖Декстрометорфан/Бупропіон: запаморочення, головний біль, сонливість і сухість у роті
♨️Попередження на упаковці (FDA)
Суїцидальні думки та поведінка: антидепресанти підвищують ризик суїцидальних думок та поведінки у дітей та молодих пацієнтів. Уважно спостерігайте за всіма пацієнтами, які приймають антидепресанти, щодо клінічного погіршення та появи суїцидальних думок і поведінки.
❌Протипоказання
Є кілька сценаріїв, коли застосування антидепресантів може бути протипоказане. Ці сценарії відрізняються між класами та всередині них.
Слід з обережністю застосовувати антидепресанти пацієнтам із відомою гіперчутливістю або пацієнтам, які приймають інші психотропні препарати.
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) та інгібітори зворотного захоплення серотоніну-норадреналіну (ІЗЗСН), наприклад, не слід приймати з іншими СІЗЗС, інгібіторами моноаміноксидази, трициклічними антидепресантами та іншими психотропними засобами; це пов’язано з ризиком серотонінового синдрому, який може призвести до серйозних нервово-м’язових і вегетативних симптомів.
Трициклічні антидепресанти можуть бути ще одним гарним прикладом відносних протипоказань до терапії антидепресантами. Клініцисти повинні бути уважними, призначаючи трициклічні антидепресанти особам із серцево-судинними захворюваннями. Доведено, що трициклічні антидепресанти викликають ортостатичну гіпотензію. Крім того, трициклічні антидепресанти можуть призвести до блокади серця у пацієнтів із патологією пучка Гіса.
Основним протипоказанням до атипового антидепресанта Бупірона є судомний розлад. Це протипоказання стосується пацієнтів із діагнозом активних нападів або наявними в анамнезі нападами. Як і інші антидепресанти, бупропіон не слід застосовувати пацієнтам, які приймають інгібітори моноаміноксидази або препарати, які можуть знизити судомний поріг.
Ураження печінки внаслідок попереднього лікування є протипоказанням до терапії нефазодоном.
Ескетамін протипоказаний при аневризматичних захворюваннях судин (грудної та черевної аорти, внутрішньочерепних і периферичних артерій) і артеріовенозних мальформаціях, згідно з маркуванням продукту.
Декстрометорфан/бупропіон протипоказаний пацієнтам із судомними розладами, булімією/нервовою анорексією, а також при одночасному застосуванні з інгібіторами МАО або протягом 14 днів після припинення лікування декстрометорфаном/бупропіоном.
❗️Моніторинг
Терапевтичний моніторинг препаратів
Клініцистам може бути корисним моніторинг рівня антидепресантів у пацієнтів. Ця стратегія терапевтичного моніторингу препаратів базується на концентраціях антидепресантів у сироватці або плазмі, які, на думку дослідників, є більш надійним показником, ніж дозування. Терапевтичний моніторинг антидепресантів є корисним для препаратів, які мають надійний встановлений терапевтичний діапазон.
Тим не менш, це також може бути корисним для пацієнтів, які не піддаються лікуванню, мають побічні ефекти або мають анамнез недостатньої прихильності до лікування. Терапевтичний моніторинг препаратів є дорогим, тому клініцисти повинні зважити переваги та вартість дослідження.
🔆Психіатричне оцінювання
Різні шкали в клінічній практиці можуть допомогти визначити тенденцію симптомів пацієнта для визначення терапевтичної відповіді.
✔️Анкета здоров'я пацієнта (PHQ-9).
✔️Шкала Гамільтона для оцінки депресії (HDRS-17)
✔️Шкала Монтгомері-Асберга (MADRS)
Крім того, надзвичайно важливим є моніторинг суїцидальних думок.
Клініцисти повинні стежити за побічними реакціями на ліки, супутньою тривогою або медичними розладами під час кожного візиту.
Клініцисти також повинні оцінити відповідь на терапію та розглянути можливість підсилення або заміни антидепресантів у разі неадекватної відповіді.
▪️Токсичність
Токсичність антидепресантів сильно відрізняється не тільки між класами, але й усередині них. Антидепресанти часто використовують для самоотруєння при спробі покінчити життя самогубством, особливо у жінок. Старіші трициклічні антидепресанти (ТЦА) більш токсичні, ніж нові класи антидепресантів, наприклад, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Дослідники можуть відстежувати токсичність ліків за допомогою індексу смертельної токсичності, співвідношення рівня смертності від самоотруєння до показника рецептурного лікування. Дослідники також можуть використовувати індекс смертності, який порівнює спроби самоотруєння зі смертельними наслідками та без них. Зважаючи на це, лікарі можуть забажати змінити стратегію лікування залежно від ризику самогубства пацієнта.
Згідно з оглядом літератури, токсичність вища для ТЦА та інгібіторів МАО, за якими слідують венлафаксин, бупропіон і міртазапін, і нижча для СІЗЗС. Серед селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну циталопрам і флувоксамін, мабуть, пов’язані з вищими показниками смертності при передозуванні.
🟥Отруєння СІЗЗС
Клінічні особливості
ЦНС - сонливість, тремор
ССС - подовження інтервалів QRS і QTc (особливо при застосуванні циталопраму та есциталопраму)
Потенційний серотоніновий синдром: гіпертермія, гіпертонус, гіперрефлексія, клонус.
🟩Менеджмент
Захист дихальних шляхів, дихання та кровообігу; інтубуйте за клінічними показаннями.
Лікуйте подовжені інтервали QRS бікарбонатом натрію
Подовження інтервалу QTc, що призводить до розвитку тахікардії - введіть сульфат магнію 2 г в/в.
Лікуйте судоми бензодіазепінами (наприклад, лоразепамом 1-2 мг внутрішньовенно) за потреби.
СІЗЗС відносно безпечні, хоча при передозуванні часто виникає серотоніновий синдром. Винятком є циталопрам, який значною мірою пов’язаний із подовженням інтервалу QTc.
🟥Отруєння ІЗЗСН
Клінічні особливості
Тахікардія
Гіпертонія
Зміни на електрокардіограмі (наприклад, подовження інтервалу QT, блокада ніжки пучка Гіса, подовження QRS), шлуночкова тахікардія
Зміни рівня свідомості (від сонливості до коми)
Мідріаз
Серотоніновий синдром
Рабдоміоліз
Некроз печінки
Смерть
🟩Менеджмент
У разі гострого передозування ІЗЗСН лікар повинен забезпечити адекватний захист дихальних шляхів, дихання та кровообігу.
Для серотонінового синдрому можна розглянути специфічне лікування (наприклад, ципрогептадин)
Лікуйте подовжені інтервали QRS бікарбонатом натрію
Подовження інтервалу QTc, що призводить до розвитку тахікардії - ввести сульфат магнію 2 г в/в.
Розгляньте екстракорпоральну підтримку життя при тяжкому отруєнні венлафаксином.
🟥Отруєння атиповими антидепресантами
Бупропіон: клінічні особливості
Тахікардія
Гіпертонія
Судоми
🟩Менеджмент
Забезпечте адекватну прохідність дихальних шляхів, оксигенацію та вентиляцію.
Моніторинг ЕЕГ рекомендується протягом перших 48 годин після прийому.
Введіть внутрішньовенно бензодіазепін при судомах.
🟥Міртазапін: клінічні особливості
Дезорієнтація
Сонливість
Порушення пам'яті
Брадіаритмії
Менеджмент
Забезпечте адекватну прохідність дихальних шляхів, оксигенацію та вентиляцію.
Контролюйте серцевий ритм і життєво важливі показники.
Лікуйте аритмії згідно з протоколом ACLS і PALS.
🟥Отруєння модуляторами серотоніну
Тразодон: клінічні особливості
Аритмії
Зупинка дихання
Кома
Пріапізм
Менеджмент
Лікування має бути симптоматичним і підтримуючим у разі гіпотензії або надмірної седації.
Пріапізм вимагає термінового огляду уролога.
У пацієнтів з ішемічним пріапізмом внутрішньокавернозна ін’єкція, наприклад, фенілефрину.
Вілазодон: клінічні особливості
Сонливість
Блювання
Тахікардія
Серотоніновий синдром (змінений психічний стан, вегетативна нестабільність і нервово-м’язові порушення)
🟩Менеджмент
Забезпечте адекватну прохідність дихальних шляхів, оксигенацію та вентиляцію.
🟥Серотоніновий синдром. Вілазодон має до 30 разів більшу ефективність інгібування зворотного захоплення серотоніну, ніж звичайні СІЗЗС. Отже, лікування серотонінового синдрому є основою терапії.
🟩Лікування серотонінового синдрому.
Призначайте бензодіазепіни (наприклад, лоразепам від 1 до 2 мг внутрішньовенно на дозу), доки у пацієнта не пройдуть симптоми.
Проводьте інфузійну терапію.
Розгляньте седацію, паралітичні препарати та ендотрахеальну інтубацію при сильній гіпертермії.
Введіть антидот ципрогептадин (антагоніст рецепторів 5-HT1A та 5-HT2A).
🟥 Отруєння ТЦА: клінічні особливості
Антихолінергічні - розширення зіниць, відсутність кишкових шумів, закреп, затримка сечі
Серцеві - тахікардія, гіпотензія, порушення провідності, тривалість QRS >100 мс
Неврологічні - седація, судоми
🟩Менеджмент
Підтримуйте прохідність дихальних шляхів, дихання, кровообіг
Лікуйте артеріальну гіпотензію внутрішньовенним введенням кристалоїдів. Введіть вазопресори, такі як норадреналін, при рефрактерній гіпотензії.
Якщо QRS >100 мс, введіть внутрішньовенно гідрокарбонат натрію.
Призначте активоване вугілля (1 г/кг), якщо пацієнт звернувся протягом 2 годин після прийому; часто вугілля уникають через наявність кишкової непрохідності.
При судомах призначте бензодіазепіни (лоразепам 2 мг внутрішньовенно).
Інтервал QRS більше 100 мс є надійним передвісником серйозних ускладнень.
🟥Отруєння МАО: лінічні особливості
Серотоніновий синдром
Гіпертонічний криз
🟩Менеджмент
Забезпечте адекватну прохідність дихальних шляхів, дихання та кровообіг.
Призначати парентеральні засоби при гіпертонічному кризі.
Серотоніновий синдром - внутрішньовенне введення рідини, бензодіазепінів і ципрогептадину.
🟥Отруєння антагоністом NMDA (ескетамін): клінічні особливості
Седація
Дисоціація
Виразковий або інтерстиціальний цистит
Ембріо-фетальна токсичність
🟩Менеджмент
Забезпечте адекватну прохідність дихальних шляхів, дихання та кровообіг.
Специфічного антидоту при передозуванні ескетаміну немає. У разі передозування лікарям слід враховувати можливість залучення кількох препаратів. Зверніться до сертифікованого токсикологічного центру, щоб отримати найновішу інформацію про лікування передозування.
🟥Отруєння декстрометорфаном/бупропіоном: клінічні особливості
Судоми
Серотоніновий синдром
Психоз
🟩Менеджмент
Забезпечте адекватну прохідність дихальних шляхів, дихання та кровообіг.
Специфічного антидоту немає. Забезпечте підтримуючий догляд.
Призначте бензодіазепіни при судомах.
Зверніться до медичного токсиколога або до сертифікованого токсикологічного центру.
🔝Покращення результатів лікування
Хоча антидепресанти є корисними для лікування депресії та інших її проявів, багато пацієнтів не отримують належного лікування. Для ефективного лікування депресії лікар повинен застосувати мультидисциплінарний підхід для ефективного виявлення та діагностики депресії, забезпечити освіту пацієнтів, використовувати доказову фармакотерапію, забезпечити ретельне спостереження для відповідності, виявити побічні ефекти та оцінити ефективність лікування. Дослідження показують, що численні фактори сприяють прихильності пацієнтів до антидепресантів. Як правило, занепокоєння щодо побічних ефектів ліків було прогностичним фактором прихильності.
Супутні захворювання пацієнта також можуть сприяти дотриманню режиму лікування антидепресантами. Зокрема, умови, які впливають на когнітивний статус людини, можуть призвести до невиконання вимог. Зловживання алкоголем або психоактивними речовинами, серцево-судинні захворювання, метаболічні розлади, молодий вік, жителі з низьким рівнем доходу та вживання антидепресантів старшими людьми були прогностичними ознаками зниження прихильності, особливо в гострій фазі.
Виявлення та усунення цих проблем є ключовим у лікуванні депресії та призначенні антидепресантів. Декілька рандомізованих контрольованих досліджень підтверджують підхід до спільної допомоги при лікуванні депресії. Пропозиції полягають у тому, щоб програма включала спеціаліста з лікування депресії, консультанта-психіатра і пацієнта. Спеціаліст з лікування депресії керуватиме прийомом антидепресантів, забезпечуватиме навчання та координуватиме направлення, якщо це необхідно. Консультант-психіатр відповідатиме за покращення стратегії лікування пацієнтів, які не відповідають на лікування. Пацієнти можуть отримувати декілька антидепресантів одночасно. Тому лікарям невідкладної допомоги та медсестрам із сортування важливо ідентифікувати всі препарати, які спричинили отруєння.
Інші члени медичної команди, які повинні бути залучені у лікування антидепресантами, включають фармацевта та медсестринський персонал. Психіатричні медичні сестри найкраще підготовлені для того, щоб розпізнавати неефективність лікування, консультувати пацієнтів щодо ліків, контролювати побічні ефекти та оцінювати дотримання режиму лікування. Фармацевти можуть перевірити вибір агента та дозування, а також виконати звірку лікарських засобів для взаємодій з іншими лікарськими засобами. Як фармацевтам, так і медсестрам потрібен відкритий доступ до лікаря, який виписує ліки, у разі виникнення занепокоєння.
У разі передозування антидепресантів лікарі відділення невідкладної допомоги повинні швидко стабілізувати стан пацієнта, забезпечивши адекватні прохідність дихальних шляхів, дихання та кровообіг. Серцеві аритмії, серотоніновий синдром і судоми вимагають лікування у відділенні інтенсивної терапії під наглядом реаніматолога. При тяжкому отруєнні слід звернутися до медичних токсикологів. При навмисному передозуванні необхідна консультація психіатра. Як показано вище, лікарі, фармацевти, медсестри та інші медичні працівники мають бути залучені до догляду за пацієнтом, який отримує терапію антидепресантами. Усі члени мультидисциплінарної команди, що працюють як єдине ціле, можуть максимізувати ефективність і мінімізувати побічні реакції, сприяючи оптимальним результатам для пацієнтів.
Переклад: Звягіна Оксана
Джерело: https://bit.ly/3Nyq8RH
Повний варіант статті у PDF- форматі: https://bit.ly/3qStoi1
