30/08/2025
Вже скоро!
Олена Медведєва: «Новітній Едіп: поразка субʼєкта і відчуття провини»
Олена Медведєва є дослідницею Едіпального комплексу у сучасного субʼєкта. Ми знаємо, і про це замислився ще Фройд, що це важлива стадія становлення субʼєкта, яка повʼязана з процесом кастрації, тривогою, відчуттям провини тощо. Це складна доля нашого дитинства, нерозв'язна драма суб'єктивності, парадигма та притча людського існування. Але що сьогодні відбувається з Едіпом? Те, що здавалося шокуючим, скандальним, безглуздим і дивним, коли Фройд вперше здивувався й описав цю стадію, сьогодні стало прирученим, цілком у дусі часу.
Потрібно докласти великих зусиль, щоб повернути Едіпу його скандальне значення, але, можливо, воно виявиться зовсім не там, де його шукають. Бо Едіп - лише здійснення інцестуозного бажання нашого дитинства направду виявляється кліше, банальностю, якщо подивитися на нього інакше.
Кожен був колись у своїх фантазіях Едіпом-початківцем, і це здійснення фантазії, розігране в реальності, змушує жахнутися з усією силою витіснення, яке відокремлює дитинство від нинішнього буття субʼєкта.
Проте сучасна епопея Едіпа - це нова версія античної розповіді.
Він здається абсолютно заплутаним, бо це не відповідь, а питання. Едіп не представляє якусь універсальну відповідь на глухий кут людського бажання, найменування таємних прагнень, швидше, це запитання про усунення людського бажання, про неможливість його обґрунтування і вкорінення. Едіп не так постає простою розгадкою, як полем конфліктів і протиріч, яке перешкоджає спрощеному розумінню нашого бажання і нашого символічного зобов'язання. І це означачник, а не означуване, якийсь загальнозначимий сенс бажання, проте, скоріш, є способом бажання ухилятися від наділення його значенням.
Це ще й те, що конституює непорозуміння, що зумовлює критику психоаналізу під егідою антиЕдіпа, яка в основному бачить у психоаналітичному розумінні редукцію номадичного бажання до сімейного роману, до історії матусі з татком, що нібито позбавляє бажання його номадичної пририроди.
Отже, Едіп – це не редукція до сім'ї, а скоріше вічний підрив сім'ї.
Але ось що ще важливіше, і що має для нас вирішальне значення: Едіп - це не правило, а виняток. Ось що робить його найбільш цікавим для психоаналітичної теорії.
Олена Медведєва – PhD, психоаналітикиня, тренінгова аналітикиня і викладачка УІП