28/01/2026
Сприйняти невидиме і знайти індивідуальне розуміння.
https://www.facebook.com/share/p/1bLdvQFfa7/
ВІДМІННІСТЬ РОЛІ АНІМУСУ ВІД РОЛІ АНІМИ
Є ще один момент, про який часто забувають і про який я хотіла б нагадати: анімус виконує функцію, протилежну функції аніми. Ми зазвичай недбало кажемо, що анімус і аніма виступають посередниками між несвідомими змістами і свідомістю, маючи на увазі те, що вони обидва роблять одну й ту саму річ. У широкому розумінні це дійсно так, проте я вважаю за важливе вказати на відмінності у ролях, які відіграють анімус і аніма. Передавати несвідомі змісти (в значенні робити їх видимими) є особливою функцією аніми. Вона допомагає чоловіку сприйняти речі, що інакше залишаються невловимими. Необхідною умовою цього є свого роду «затінення» свідомості; себто поява більш фемінної свідомості, менш чіткої та ясної, ніж чоловіча, - тієї, що спроможна до ширшого сприйняття затінених речей. Дар провидіння, інтуїтивні здібності жінки визнавалися завжди. Несфокусованність її бачення дає їй можливість свідомо схопити дещо невловиме, а також спроможність бачити те, що приховане від гострого ока. Для чоловіка таке бачення, таке сприйняття того, що інакше залишається невидимим, стає можливим завдяки анімі.
У випадку анімусу наголос робиться не на простому сприйнятті, що завжди було, як вже зазначалося, жіночим даром, а на істинній природі логосу, на знанні і особливо на розумінні. Функція анімусу - виявляти значення, а не образи.
Було б помилкою думати, що ми використовуємо анімус, коли віддаємося пасивним фантазіям. Не треба забувати, що для жінки давати волю силам своєї фантазії зазвичай не є досягненням; ірраціональні явища або образи, змісти яких незрозумілі, видаються їй цілком природними, тоді як для чоловіка займатися цим ділом вже досягнення, свого роду жертвування глуздом, сходження вниз зі світла у темряву, з ясного у туманне. Тільки з зусиллям він каже собі, що всі ці неясні, ба більше вочевидь безглузді змісти несвідомого можуть, тим не менш, мати цінність. До того ж пасивне ставлення, якого вимагає споглядання образів, мало відповідає активній природі чоловіка. Жінці це не видається чимось складним; в неї немає упереджень щодо ірраціонального, немає потреби відразу виявляти у всьому сенси, немає бажання позбуватися пасивності, коли речі проносяться повз неї. Жінкам, у яких несвідоме важкодоступне, і які мають труднощі з пошуком входу у його змісти, анімус може скорше ставати на заваді, ніж допомагати, якщо він намагатиметься розуміти та аналізувати кожен спливаючий образ до того, як той буде належно сприйнятий. Тільки після того, як ці змісти увійшли у її свідомість і, напевно, вже набули форми, анімус має проявляти свій особливий вплив. Тоді його поміч є справді безцінною, оскільки вона допомагає встановити значення.
Втім часом несвідоме доносить нам значення не за допомогою образів чи символів, а напряму через вже втілений у словесну форму промінь знання. Це, дійсно, характерна форма прояву анімусу. Щоправда, часто доволі важко з’ясувати, чи маємо ми справу з загальновідомою, загальновизнаною, а відтак колективною думкою, чи це є результатом індивідуального інсайту. Для того, щоб з цим розібратися, знову ж таки потрібно виносити свідоме судження, так само як і чітко розрізняти між собою та анімусом.
Уривок з есе Емми Юнґ «Про природу анімусу»
Переклад Корнелії Ященко
