Лікар-психотерапевт Євгеній Тичковський Київ. Львів.

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Лікар-психотерапевт Євгеній Тичковський Київ. Львів.
🎁 Подарунок для тебе від Mental Traumatherapy Tychkovsky CentrumБезкоштовний самовчитель психологічної підтримки себе вж...
15/07/2025

🎁 Подарунок для тебе від Mental Traumatherapy Tychkovsky Centrum
Безкоштовний самовчитель психологічної підтримки себе вже у вільному доступі!

Це не просто тексти - це простір для тихої присутності з собою.
📖 Ти відповідаєш на прості запитання... і щось усередині починає змінюватись.
Ніякого тиску. Лише м’яке запрошення помічати, слухати, довіряти собі.

🌿 Подаруй собі цей досвід.
Отримай самовчитель безкоштовно 👉 https://forms.gle/xnxoLUgE2yhVPbNX9

Чи хтось би хотів такий ніжний простір для себе? 💬

«Сеанс без черги» – це самовчитель, побудований у форматі щоденника. Він створений для того, щоб м’яко й без тиску підтримувати тебе у щоденному поверненні до себе...

13/07/2025

Багато фахівців працюють з дітьми та дорослими, які мають навчальні й поведінкові труднощі. Часто така робота ведеться без яіткого розуміння причин цих труднощів. Відсутність діагностики вищих психічних функцій призводить до поверхневих рішень. Центр Mental Traumatherapy Tychkovsky Centrum має досвід у нейропсихологічній діагностиці. Ми пропонуємо практичний тренінг, що дає чіткі алгоритми та інструменти для фахівців. Завдяки цьому ви зможете працювати більш впевнено й ефективно.

25/06/2025

Доповідь: "Низька шкільна успішність дітей-біженців з України як клінічний маркер психоемоційних порушень"

Автор: Євгеній Тичковський, дитячий та підлітковий лікар-психіатр
Конгрес: «Психічне здоров’я і навчання дітей-біженців»
Формат: дискурсна доповідь
🔹 Вступ

Шановні колеги,
Сьогодні я виступаю з позиції практикуючого лікаря-психіатра, котрий працює з дітьми та підлітками з досвідом вимушеного переселення з України. Моя доповідь не є лише теоретичною, вона про погляд зсередини клініки, про "мову симптомів" у класі та на прийомі, про те, як зниження успішності в школі може бути першою ознакою психічного страждання, що замасковане під академічну дезадаптацію.
🔹 Проблема

Низька успішність у закордонних школах - це не лише освітній виклик, а часто клінічний сигнал. Діти з України, особливо ті, що пережили травму війни, втрати, евакуацію, показують погіршення в навчанні. Але що стоїть за цим?
🔹 Структура порушень: міжнародна статистика
1. ПТСР (посттравматичний стресовий розлад)

Частота серед дітей-біженців: 19–54 % (Fazel et al., 2012; Bronstein & Montgomery, 2011).

Метааналіз: 23 % середній рівень ПТСР (Tyrer & Fazel, 2014).

2. Тривожні та депресивні розлади

16 % – тривожні стани

14 % – депресивні розлади (Blackmore et al., 2020)

У дітей з України: 23–29 % – тривожні симптоми, 2.9–7.5 % – депресивні (UNICEF/Save the Children, 2023)

3. Поведінкові порушення (ODD, агресія, ADHD)

ADHD — 9 %, ODD — приблизно 2 % (Fazel et al., 2012)

Часто недіагностовані в Україні, виявляються після інтеграції

4. Невророзвиткові стани (аутизм, дислексія, СДУГ)

Часто вперше діагностуються в системах охорони здоров’я країн ЄС та Північної Америки

🔹 Географічні приклади

Польща

200–300 тис. українських дітей залишаються поза системою освіти (UNICEF, 2023)

Обмежений доступ до психологів, стигматизація діагнозів

Німеччина

У 45–50 % школярів-біженців симптоми, що потребують клінічного втручання (BAMF, 2023)

Подвійна шкільна система (німецька + онлайн-українська) сприяє дистресу

Канада

У біженців 13–19 років: 16.1 % мають mood/anxiety disorders (Vang et al., 2022)

Рівень психічних розладів у біженців вищий, ніж у корінних канадців

США

У 33–54 % дітей-біженців діагностується ПТСР, тривога, депресія - у 30–45 % (Lustig et al., 2004; NIH Data, 2022)

🔹 Клінічний меседж

Шкільна неуспішність - це маска. Маска, за якою часто приховані такі симптоми:

гіперзбудження (надмірна активність, порушення сну)

уникнення (відмова говорити, "мовчазність")

регресія (відкат у поведінці)

психосоматичні скарги (болі в животі, голові)

Усе це - не про "ледарство" чи "мовний бар’єр", а про невидиму травму.
🔹 Бар’єри

Мовні - відсутність фахівців, що говорять українською

Бюрократичні - складність доступу до психіатричних служб

Культурні - стигматизація психіатричних діагнозів у родинах зі Східної Європи

Системні - брак координації між школою і медичними структурами

🔹 Рекомендації

Інтердисциплінарні скринінги в школах: не лише академічна успішність, а й емоційне благополуччя

Навчання педагогів: розпізнавати психічні симптоми

Психосоціальна інтеграція: психотерапія, мовні групи, арт-підходи

Рання діагностика: запуск мультидисциплінарних клінік (мова, психіка, поведінка)

🔹 Висновок

Ми, як дитячі та підліткові психіатри, повинні пам’ятати:
Урок, який не вивчений дитиною, може бути симптомом, а не провиною.
І наш професійний обов’язок - вчасно це розпізнати.
📚 Джерела:

Fazel M. et al. (2012). Mental health of refugee children: comparative overview

Blackmore R. et al. (2020). Prevalence of depression/anxiety in refugee children

BAMF Report (Germany, 2023): Psycho-social status of Ukrainian refugee children

Vang Z. et al. (2022). Mental health disparities among immigrant youth in Canada

Lustig S. et al. (2004). Review of refugee children and PTSD

UNICEF/Save the Children (2023): Ukraine Crisis Educational Report

13/06/2025

🌿 Оздоровчі онлайн-сеанси гіпнозу з Євгенієм Тичковським 🌿

Запрошую вас на серію з 6 профілактично-оздоровчих сеансів гіпнозу, спрямованих на ментальне відновлення, глибоку самодіагностику та покращення якості життя.

📌 Програма включає теми:
• Діагностика та довірливі стосунки
• Пошук і розбудова внутрішніх ресурсів
• Стабілізація симптоматики
• Усунення причин психічного розладу
• Планування життя без ментальних порушень
• Формування здорових моделей мислення

🧠 Працюємо м’яко, екологічно, в онлайн-форматі.
💬 Індивідуальний підхід, підтримка, простір для змін.

📲 Контакти для запису та уточнення деталей:
Євгеній Тичковський
Телефон / Viber / WhatsApp: +380675008423
⏰ Зв’язок у будні з 13:00 до 18:00 (за Києвом)

Дозвольте собі крок до внутрішнього спокою та ясності 💫

24/03/2025

Фрагмент КПТ-сесії в підході "біблійного консультування християн"

Тема:тичний запит пацієнта. Абсурдність обсесії щодо кількості повторень молитви

Ця терапевтична інтервенція, є через "розхитування неадаптивного переконання" (аналіз біблійних уривків) та "кероване відкриття" (допомога пацієнту самостійно дійти до нового твердження) дає змогу позбутися обсесивного страху та замінити його на здорове, біблійне розуміння молитви.

Пацієнт. Я впевнений, що якщо не промовлю молитву три, шість чи дев’ять разів, то вона не буде почута або навіть принесе шкоду.

Терапевт. Давайте розглянемо це переконання з біблійної точки зору. У Євангелії від Матвія 6:7 Ісус каже: «А молячись, не говоріть зайвого, як погани, бо думають, що за своє велемовство будуть вислухані». Як ви розумієте цей уривок?

Пацієнт. Виходить, що Бог не чує молитву через кількість слів чи повторень…

Терапевт. Так, це важливий момент. Давайте подивимося ще один уривок, це 1 Солунян 5:17: «Моліться без перерви». Тут немає вказівок на кількість повторень, а є заклик до постійного духовного спілкування. Чи означає це, що ваша молитва має бути обмежена певною цифрою.
Пацієнт. Напевно, ні. Виходить, що важливіше щире спілкування з Богом, а не точне дотримання чисел…

Терапевт. Саме так! Ви самі дійшли цього висновку через аналіз Святого Письма. Як тепер можна сформулювати адаптивне твердження замість попереднього?

Пацієнт. Молитва має силу не через кількість повторень, а через щирість і віру в Бога.

Терапевт. Чудово! Це твердження не лише відповідає Біблії, а й допоможе вам звільнитися від тривожних ритуалів у молитві. Як ви почуваєтесь, усвідомивши це?

Пацієнт. Легше. Вперше відчуваю, що можу молитися вільно, а не під страхом зробити «неправильно».

20/02/2025

ШТИВНІ НЕ АДАПТИВНІ ПЕРЕКОНАННЯ
Штивні неадаптивні переконання можуть суттєво впливати на емоційний стан, поведінку та фізичне здоров'я людини. Одним із яскравих прикладів цього є феномен когнітивного дисонансу, досліджений соціальним психологом Леоном Фестінгером у 1950-х роках. У своєму знаменитому експерименті Фестінгер продемонстрував, як людина намагається зменшити внутрішній дискомфорт, викликаний суперечливими переконаннями та поведінкою.

В експерименті учасники виконували монотонне завдання, після чого їх просили переконати інших, що завдання було цікавим, за грошову винагороду. Деяким платили $1, іншим — $20. Парадоксально, але ті, хто отримав лише $1, пізніше оцінювали завдання як більш цікаве, ніж ті, хто отримав $20. Це пояснюється тим, що за невеликої винагороди учасники відчували більший когнітивний дисонанс, оскільки не могли виправдати свою брехню значною сумою грошей. Тому вони змінювали своє переконання про завдання, щоб зменшити дискомфорт.

Цей експеримент ілюструє, як штивні переконання можуть призводити до змін у сприйнятті та поведінці, навіть якщо це суперечить об'єктивній реальності. Люди часто намагаються узгодити свої переконання з поведінкою, навіть якщо це вимагає спотворення реальності. Такий підхід може призводити до негативних емоційних станів, таких як тривога або депресія, оскільки людина постійно намагається підтримувати внутрішню узгодженість, ігноруючи реальні обставини.

Іншим прикладом є ефект самопідтвердження, коли люди схильні шукати інформацію, яка підтверджує їхні існуючі переконання, і уникати тієї, що їм суперечить. Це може призводити до формування стереотипів та упереджень, які негативно впливають на взаємодію з оточуючими. Наприклад, якщо людина вважає, що всі безробітні — ледарі, вона буде звертати увагу лише на випадки, які підтверджують це переконання, і ігнорувати протилежні приклади. Це може призвести до соціальної ізоляції та конфліктів.

Штивні неадаптивні переконання також можуть впливати на фізичне здоров'я. Дослідження показують, що придушення негативних емоцій може призводити до підвищеного стресу та погіршення самопочуття. Наприклад, люди, які намагаються ігнорувати або придушувати свої негативні думки, часто стикаються з посиленням цих думок та емоцій, що може призвести до хронічного стресу та пов'язаних з ним захворювань. Постійний стрес є однією з основних причин розвитку психосоматичних захворювань, таких як гіпертонія, виразкова хвороба шлунка та серцево-судинні розлади. Негативні емоції, такі як страх, злість або смуток, можуть викликати фізіологічні реакції, що впливають на роботу внутрішніх органів та систем організму. Наприклад, тривала злість може призвести до підвищення артеріального тиску, а хронічний смуток — до зниження імунітету.

У контексті когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) важливо виявляти та змінювати такі неадаптивні переконання. КПТ допомагає пацієнтам усвідомити зв'язок між думками, емоціями та поведінкою, а також розробити більш гнучкі та адаптивні способи мислення. Це, у свою чергу, сприяє покращенню емоційного стану та більш здоровій поведінці. Зміна штивних переконань на більш адаптивні може зменшити рівень стресу та покращити фізичне здоров'я. Наприклад, людина, яка вважає, що повинна бути ідеальною у всьому, може відчувати постійний стрес та тривогу. Змінивши це переконання на більш реалістичне, вона може знизити рівень стресу та покращити своє самопочуття.

Підсумовуючи, штивні неадаптивні переконання можуть мати значний негативний вплив на емоції, поведінку та фізичне здоров'я людини. Розуміння та корекція таких переконань є ключовими для покращення психічного та фізичного здоров'я. Застосування методів когнітивно-поведінкової терапії може допомогти у зміні дезадаптивних моделей мислення та сприяти більш гармонійному життю. Важливо пам'ятати, що гнучкість у мисленні та відкритість до нової інформації сприяють не лише психологічному благополуччю, але й фізичному здоров'ю. Тому варто працювати над виявленням та зміною штивних переконань для

Джерела

19/02/2025

Приклад результату роботи з підліткам в його мотивації до навчання (корисно для підлітків та дорослих)
Денис, 11-річний підліток, навчився організовувати свій день так, щоб ефективно боротися з прокрастинацією та знаходити мотивацію до навчання.
Його шкільні заняття починаються о 8:30, тому він ретельно планує свій ранок, щоб бути готовим до уроків.
Після пробудження він виконує коротку зарядку, що допомагає прокинутися і налаштуватися на продуктивний день.
Вранці Денис складає розклад, який враховує час на заняття, відпочинок і самостійну підготовку.
Співпраця з психотерапевтом допомогла йому визначити основні пріоритети на кожен день.
Він навчився розрізняти важливі завдання від другорядних, що дозволяє ефективно розподіляти зусилля.
Комфортне робоче місце без зайвих подразників стало основою його успішного навчання.
Денис використовує планувальники та мобільні додатки для організації свого часу.
На кожне заняття він ставить конкретні цілі, що допомагає зосередитися на досягненні результату.
Він усвідомлює, що ранкові години – найефективніший період для вивчення складних тем.
Оскільки шкільні заняття тривають до 15:15, Денис вчиться управляти своїм часом як у школі, так і поза нею.
Він робить регулярні перерви під час навчання, щоб підтримувати енергію та знижувати напругу.
Здорове харчування сприяє ясності думок і допомагає зберігати концентрацію протягом усього дня.
Фізичні вправи є важливою складовою його розкладу, що підтримує загальний тонус організму.
Денис завчасно планує свій день, що дозволяє уникати хаосу і стресових ситуацій.
Він завжди складає список завдань, щоб нічого не забути і слідкувати за виконанням своїх обов’язків.
Застосування методу Pomodoro допомагає йому розбивати навчальний процес на інтенсивні сесії з короткими перервами.
Тихе місце для занять дозволяє Денису зосередитись і уникати сторонніх відволікань.
Всі конспекти та навчальні матеріали він організовує в окремі папки, що полегшує пошук потрібної інформації.
Використання кольорових маркерів допомагає виділяти ключову інформацію для кращого засвоєння матеріалу.
Встановлення реалістичних термінів для виконання завдань допомагає уникнути перевантаження.
Розбиття нового матеріалу на менші частини сприяє його легшому засвоєнню та розумінню.
Денис надає перевагу якості вивченого, а не лише кількості інформації.
Ведення журналу досягнень дозволяє йому бачити свій поступ і надихає на подальші зусилля.
Метод активного повторення допомагає краще закріплювати нові знання в пам’яті.
Регулярний перегляд вивченого матеріалу сприяє збереженню інформації у довготривалій пам’яті.
Використання різних джерел інформації дозволяє Денису глибше розуміти складні теми.
Він не боїться ставити питання викладачам і завжди шукає відповіді на свої сумніви.
Співпраця з однокласниками сприяє обговоренню складних питань і спільному пошуку рішень.
Позитивні підкріплення навіть незначних успіхів допомагають Денису долати прокрастинацію, лінь та внутрішній супротив до навчання, стимулюючи його до нових досягнень.

13/02/2025

Приклад сеансу наративної психотерапії (Юстина)
Терапевт вітає Юстину, запрошуючи її сісти зручно та налаштуватися на відкритий діалог. Ми розпочинаємо сеанс, використовуючи казку «Курочка Ряба» як метафору для розуміння внутрішніх переживань. Терапевт розповідає коротку версію казки, звертаючи увагу на символіку яйця як уособлення очікувань та внутрішньої цінності, та запитує Юстину, чи відчуває вона, що суспільство диктує ідеали, подібні до «золотого яйця».
Юстина ділиться своїми переживаннями щодо невпевненості та страху бути незадовільною для оточення, що часто супроводжує соціофобію та внутрішні конфлікти. Терапевт пояснює, що в казці «Курочка Ряба» яйце може символізувати як звичайність, так і непомітну унікальність кожного з нас, і запрошує Юстину замислитися, чи бачить вона себе як «звичайне яйце», яке не виправдовує очікувань інших. Юстина зізнається, що вона часто порівнює себе з ідеалом, що є недосяжним та викликає у неї почуття невдачі, і розповідає, що для неї «золото» асоціюється з досконалістю, впевненістю та соціальним визнанням.
Терапевт наголошує, що справжня цінність не вимірюється лише зовнішніми стандартами, і заохочує Юстину звернути увагу на свої сильні сторони, такі як емпатія, чуттєвість та здатність до глибокої саморефлексії. Юстина згадує, що ці якості роблять її особливою, навіть якщо вони не сяють яскраво на перший погляд. Далі разом вони переписують історію, у якій її «звичайне яйце» набуває нового, позитивного значення, а внутрішня унікальність розглядається як джерело сили та автентичності. Терапевт пояснює, що кожна людина має свій власний шлях до самовираження, незалежно від загальноприйнятих стандартів, і наголошує, що її цінність криється у власних якостях, а не зовнішніх очікуваннях.
Юстина відчуває полегшення, усвідомлюючи, що може приймати себе такою, якою вона є. Терапевт обговорює з нею, як внутрішні критичні голоси можуть перешкоджати соціальній адаптації, і розглядає, як через зміну наративу можна знизити їхній вплив та посилити впевненість у собі. Він підкреслює важливість відкритого діалогу з близькими та професійної підтримки в цей складний період, а також нагадує, що кожен крок до прийняття себе є великим досягненням. Сеанс завершується обіцянкою продовжувати роботу над новим наративом, що допомагатиме Юстині долати соціофобію та невпевненість у собі.

12/02/2025

МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ"Я
Ментальне здоров'я - це стан психічного благополуччя, який охоплює емоційне, психологічне та соціальне благополуччя людини. Воно визначає здатність ефективно справлятися зі стресами, адаптуватися до життєвих змін та будувати позитивні стосунки з оточенням. Коли ментальне здоров'я є оптимальним, людина може реалізувати свій потенціал, відчувати задоволення від життя та робити внесок у розвиток суспільства. Це динамічний процес, який вимагає постійного догляду, підтримки та іноді професійного втручання. Збереження ментального здоров'я сприяє загальному фізичному здоров'ю та покращує якість життя.

12/02/2025

Про "ментальну травму" та "ментальну травматерапію"
Ментальна травма - це стан, коли внутрішня емоційна чи психічна рівновага людини порушується через травмуючий досвід, що перевищує її здатність до адаптації. Це може бути наслідком фізичних чи психологічних перевантажень (катастрофи, насильства, втрати близьких) чи тривалих стресових ситуацій. Травмуючі події можуть мати глибокий вплив на психіку, викликаючи тривогу, депресії, розлади сну, панічні атаки та інші прояви психічних розладів. Травматизація може виникати як внаслідок очевидних подій (катастрофи, неприємності) так і внаслідок хронічного стресу, наприклад, в несприятливих умовах сім'ї. Ментальна травматизація може мати серйозні наслідки, серед яких – зниження впевненості у собі, затяжний емоційний дискомфорт, порушення в стосунках із оточенням, складнощі у вираженні емоцій, депресивні стани. Усе це впливає на здатність людини адаптуватися до нового середовища, вирішувати проблеми, виконувати щоденні завдання та підтримувати здорові стосунки. Кожен випадок травмування є індивідуальним і вимагає особливої уваги при визначенні причин та інтервенції. Ментальна травматерапія є спеціалізованим напрямком у психології та психотерапії, що спрямований на зцілення травм, відновлення емоційної рівноваги та психічного здоров’я потерпілого. Основні засади такої терапії полягають у комплексному підході до відновлення психічної цілісності. Важливо встановити тісний емоційний зв'язок із клієнтом, створити атмосферу безпеки та довіри для розкриття болючих тем, торкатися таких аспектів, як травматичні спогади, і водночас не допустити емоційної перевантаженості. При ментальній травматерапії часто застосовуються техніки, які допомагають пацієнтові повернути контроль над своїми емоціями та почуттями. Вони включають бесіди, націлені на усвідомлення травматичних подій, вправи на розслаблення та дихання, а також створення позитивноїіз системи візуалізації нового майбутнього. Важливо також працювати з концептами провини, стиду, сорому, страху, які можуть бути супутниками травми. Основні чинники, що сприяють ментальній травматизації, це ситуації, коли людина переживає психологічний або фізичний стрес у зв'язку з неконтрольованими змінами у своєму житті. Це впливові соціальні умови, відсутність емоційної підтримки, а також персональні чинники, такі як наявність вроджених або набутих психічних слабкостей. Важливими є також фактори довготривалого психологічного напруження, які накопичуються протягом років без належної реакції на них. Наслідки ментальної травматизації можуть проявлятися через різні психічні симптоми: тривожність, зміни в поведінці, порушення сну та апетиту, а також шкідливі форми самовираження, як використання алкоголю чи наркотичних речовин для заспокоєння. Тривалі наслідки – це порушення в інтерперсональних стосунках, соціальна ізоляція, депресія, розірвані соціальні зв’язки. Ментальна травматерапія допомагає уникнути цих наслідків, пропонуючи підхід, який включає не лише розпрацювання здорових домовленостей психотерапевтом, але й практичні стратегії подолання. Одним із фінальних етапів терапії є надання пацієнту інструментів та ресурсів для підтримки його психічного здоров’я після завершення терапевтичного процесу. Таким чином, ментальна травматерапія – це процес, що допомагає людям подолати труднощі, набуті внаслідок травм, та знайти ресурси для відновлення свого життєвого балансу. упродовж 34 с
Ментальна травма – це глибокий емоційний шрам, який виникає внаслідок надмірного стресу або травматичних подій.
Вона являє собою порушення психічного стану, що може мати довготривалі наслідки для особистості.
Ментальна травма часто залишається невидимою, але відчувається глибоко всередині людини.
Вона може бути спричинена фізичним або емоційним насильством, втратою близьких або іншими екстремальними подіями.
Ці травматичні події можуть порушити нормальні механізми психічного захисту людини.
Часто ментальна травма впливає на самооцінку, емоційну стабільність та здатність до адаптації.
Наслідки ментальної травми можуть проявлятися у вигляді тривоги, депресії або посттравматичного стресового розладу.
Вони можуть перешкоджати нормальній соціальній та професійній діяльності.
Ментальна травматерапія – це спеціалізований підхід до лікування наслідків ментальної травми.
Цей метод терапії спрямований на відновлення внутрішнього балансу та емоційної стабільності.
Він допомагає людині усвідомити та переработати болючі спогади, що залишилися після травматичних подій.
Ментальна травматерапія використовує різноманітні техніки, включаючи когнітивно-поведінкову терапію та емоційно-фокусовану терапію.
Основною метою цього підходу є допомога пацієнту у відновленні відчуття контролю над власним життям.
Безпечне та підтримуюче середовище є ключовим чинником успішної терапії.
Терапевт створює атмосферу довіри, що дозволяє пацієнту відкрито говорити про свої переживання.
До основних чинників ментальної травматизації відносять сімейне насильство, знущання та емоційну нестабільність.
Культурна дезадаптація та соціальна ізоляція також можуть бути значущими факторами.
Стрес від тривалого перебування у складних життєвих умовах може посилити травматичні наслідки.
Наслідки ментальної травми часто включають порушення сну, зниження концентрації уваги та апатію.
Вони можуть призводити до соціальних труднощів та проблем у міжособистісних стосунках.
Ментальна травматерапія допомагає впоратися з цими наслідками через інтеграцію психічних і фізичних методів лікування.
Вона спрямована на активізацію внутрішніх ресурсів та розвиток нових стратегій подолання стресу.
Цей підхід дозволяє поступово відновити довіру до себе та навколишнього світу.
Таким чином, ментальна травматерапія є комплексним і індивідуалізованим шляхом до зцілення після пережитої травматичної ситуації, з якою людина не впоралась самостійно і потерпає від наслідків травматизації.

10/02/2025

"Погано бути в світі одному" (Що би ви порадили та побажали Мусі?)

Історія дівчинки Мусі - це історія самотності, пошуку любові і самопізнання. Вона народилася в пологовому будинку, де її залишила мати, і більшу частину дитинства провела в інтернаті. Виховуючись без батьківської опіки, Муся відчувала себе ізольованою від світу. Мрії про родину і теплоту людських відносин здавались недосяжними. Вона змушена була звикнути до самотності, але з кожним роком все більше прагнула зрозуміти, що таке справжня прив’язаність і підтримка.

Її життя в чужій родині не принесло бажаного комфорту. Вона не змогла знайти гармонії, і навіть у домі з чужими людьми відчувала себе як у полоні. Лише з часом вона зрозуміла, що найбільше їй не вистачає – це емоційної близькості, зв’язку з людьми, які б розуміли її і підтримували в складних ситуаціях. Зараз, коли вона зустріла своє перше кохання, Муся не знає, як впоратись зі своїми почуттями. Їй здається, що нарешті з’явилася можливість розкрити своє серце, але водночас вона боїться знову бути відкинутою чи не зрозумілою.

Ще з давніх часів людство розуміло важливість взаємної підтримки. Бог у Книзі Буття сказав: «Не добре бути людині самотньою». І дійсно, потреба в спільності є невід’ємною частиною людської природи. Всі ми прагнемо бути з іншими, мати близьких, з якими можна ділитися радощами і труднощами. Цей принцип існував ще з давнини, і в ньому закладено не тільки фізичне, але й емоційне здоров’я людини.

Незалежно від епохи, люди завжди шукали підтримки в друзях, родині та партнерах. Від перших племен до сучасних розвинутих суспільств і філософій, мудрість про те, що «один в полі не воїн», лишалася актуальною. Бути разом – це не просто комфорт, а необхідність для розвитку особистості, для психологічного благополуччя. Без цієї підтримки людина часто відчуває себе незахищеною та вразливою.

Життя Мусі - це нагадування про важливість близьких відносин. Вона має право на підтримку, на щастя, на здорові стосунки. Якщо ти знаходиш когось, хто готовий розділити твої радощі і печалі, не бійтеся відкрити своє серце. Але водночас не забувай, що любов – це не тільки емоції, а й обов'язок, взаємоповага та підтримка.

Мусі, ти заслуговуєш на справжню любов, на тих людей, які будуть поруч у важкі хвилини. Пам'ятай, що важливо вміти любити не лише інших, а й себе. Якщо ти шукаєш підтримку, то не бігай від людей, а шукай тих, хто готовий тебе зрозуміти. І найголовніше – не бійся будувати свою родину, свою підтримку, своїх попутників у житті. Нехай твій шлях буде не одиноким, а разом з тими, хто допоможе тобі знайти своє місце в цьому світі.

31/01/2025

Синдром тривожного очікування сексуальних невдач у чоловіків ( випадок Каміля та наративний психотерапевтичний підхід)

Каміль, 32-річний чоловік, звернувся із скаргами на труднощі в інтимному житті, які тривають уже близько пів року. Він відзначає, що після кількох невдалих сексуальних контактів почав відчувати невпевненість у собі. Перед статевим актом виникає тривожність, яка лише посилює страх повторної невдачі. Через постійні думки про можливу поразку знижується лібідо, а в результаті – епізодичні порушення ерекції. При цьому ранкові ерекції збережені, що вказує на психогенну природу проблеми. Каміль також відчуває напругу та уникає інтимної близькості, навіть коли має бажання.

Його психологічний стан погіршується через фіксацію на негативному досвіді. Він не може розслабитися під час близькості, а очікування невдачі формує порочне коло: страх → тривожність → реальна проблема → посилення страху. Виникає почуття провини перед партнеркою, що ще більше ускладнює ситуацію. Фактори, які могли спричинити цей синдром у Каміля, включають попередній негативний досвід, перфекціонізм, соціальні очікування щодо чоловічої сексуальності, загальний стрес та втому. Для виходу з цього стану важливо застосувати психотерапевтичні методи, зокрема трансотерапію та наративний підхід.

Сценарій сеансу наративної терапії за мотивами казки "Івасик-Телесик"

Терапевт пропонує Камілю поглянути на його ситуацію через призму відомої казки:

"Уяви, що ти – Івасик-Телесик. Колись ти почувався захищеним, як у дитинстві, коли твої стосунки були легкими та безтурботними. Але тепер ти вийшов у "річку життя", і там тебе чекають випробування. Ти зустрічаєш зміїху – вона уособлює твій страх, твою тривожність перед близькістю. Вона хитра, намагається обманути тебе, переконати, що ти слабкий, що тобі не вдасться.

Але ти пам’ятаєш, що в казці Івасик знаходить вихід. Він використовує кмітливість, силу волі і знаходить допомогу – гусака-рятівника. Хто або що може бути твоїм "гусаком" у реальному житті? Це може бути твоя внутрішня впевненість, підтримка партнерки або твоя здатність переформатувати негативний досвід.

Івасик повертається додому переможцем. І ти теж можеш перемогти. Ти не той, хто застряг у пастці страху. Ти той, хто знайшов рішення, хто подолав випробування та став сильнішим."

Ця методика допомагає Камілю усвідомити, що його страх – це лише частина шляху, і що він має ресурси для подолання цієї проблеми. Використання метафоричної казкової структури дозволяє йому переосмислити свої труднощі в позитивному ключі та знайти вихід із ситуації.

Висновок

Синдром тривожного очікування сексуальних невдач часто формується на основі негативного досвіду та закріплюється через внутрішній діалог, що підсилює страх. Використання трансових технік та наративної терапії дає змогу пацієнтові змінити свою внутрішню історію та знайти нові шляхи взаємодії зі своїм тілом та емоціями. Як і герой казки, він може подолати свої страхи, знайти внутрішню опору та відновити впевненість у собі."

Address

Проспект Голосіївський, 70
Kyiv

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Лікар-психотерапевт Євгеній Тичковський Київ. Львів. posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Practice

Send a message to Лікар-психотерапевт Євгеній Тичковський Київ. Львів.:

Share

Share on Facebook Share on Twitter Share on LinkedIn
Share on Pinterest Share on Reddit Share via Email
Share on WhatsApp Share on Instagram Share on Telegram