Психіатр Світлана Нетрусова

Психіатр Світлана Нетрусова Жизнь в ярких красках! Психосома
http://www.psyhosoma.com

ОКР - НЕ БОЖЕВІЛЛЯОбсесивно-компульсивний розлад (ОКР) - це психічне захворювання, якому властиве виникнення нав'язливих...
30/04/2026

ОКР - НЕ БОЖЕВІЛЛЯ
Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) - це психічне захворювання, якому властиве виникнення нав'язливих лякаючих думок, які викликають у людини страх та сумніви у власній адекватності .
Ці думки згодом стають причиною виконання захисних дій, "ритуалів", які тимчасово зменшують тривогу, але надалі вкорінюють проблему, бо окрім нав'язливих думок людина стає "рабом" і нав'язливих дій, які не прибирають тривогу, а з часом навіть збільшують, і все більше забирають сили та час.
Наприклад, людині приходить у голову думка, що в неї брудні руки, і вона може захворіти через це. Вона їх безкінечно миє, тому що кожний раз думає, що помила погано, тому повторює цю дію знову і знову. Згодом сама ідея "бруду" викликає у неї такий жах , що вона починає постійно приймати душ, прати свій одяг, "драяти" свій дім, усе це робити по сто разів на день. У неї починає бракувати часу, вона нікуди не встигає, але не може не мити все підряд. Доходить до того, що від постійного миття рук шкіра починає тріскатися, з’являються рани.
Людина живе прислухаючись до своїх нав'язливих думок, страху мікробів та хвороб, а не до себе
І ці нав’язливі думки та дії починають нею керувати.
Проте, ОКР не означає, що людина стала божевільною!
Так, цей ментальний розлад досить важкий, він болісний для пацієнта , відбирає багато внутрішніх ресурсів, але він не є вироком!
Для діагностики та призначення лікування потрібно звернутися до психіатра Спочатку будуть підібрані медикаменти , а далі, коли стан дещо покращиться, потрібна психотерапія для того, щоби змінити мислення, емоції та дії, тому що ці обсесії та компульсії можуть бути верхівкою айсбергу, проявом внутрішніх конфліктів чи наслідком дії стресових чинників.
Також не варто вірити в те, що думки матеріальні, що вони обов'язково збудуться. Думки - це лише думки. Вони приходять і так само йдуть. А якщо вони починають спричиняти вам страждання - це привід звернутися за допомогою аби повернутися до здорового і щасливого життя
Р. S. Ще більше інформації стосовно психічних розладів і психологічних проблем можна знайти на моєму авторському сайті “Психосома” та YouTube каналі “Психиатр Светлана Нетрусова»

ДЕПРЕСІЯ - ЦЕ ЗАХВОРЮВАННЯ, А НЕ ПРИМХА!! Сьогодні у звичайній аптеці мимоволі стала свідком розмови дівчини фармацевта ...
29/04/2026

ДЕПРЕСІЯ - ЦЕ ЗАХВОРЮВАННЯ, А НЕ ПРИМХА!!
Сьогодні у звичайній аптеці мимоволі стала свідком розмови дівчини фармацевта та клієнтки аптеки - жіночки похилого віку.
З їх спілкування стало зрозуміло, що вони гарні знайомі, а не просто аптекар та клієнт.
Від пані поважного віку прозвучало не дуже тактовне запитання:
- Доброго ранку, а що з тобою таке?
- У мене депресія. Періодично маю цю проблему вже 10 років - відповіла фармацевт.
- Не переймайся, помий голову, нафарбуйся, сходи в кафе.
- Ви не розумієте, це треба таблетки пити. Довго.
Ця розмова ще раз показала мені, що важливо говорити і говорити про депресію!
У цьому діалозі є декілька проблем.
● Перша - ставлення пересічної людини до депресії, як до примхи, яку можна "виправити" тістечком чи макіяжем.
● Друга - відповідь. Депресія - це не просто пити таблетки. Це бути з лікарем у тандемі, підбирати та корегувати медикаментозне лікування, розбиратися з причинами і наслідками виникнення захворювання, пройти додаткові соматичні обстеження, приділити час психотерапії. Депресія, яка повертається 10 років - це велика необхідність для роботи з хворобою, бо це 10 років життя.
Років, які сповнені страху повернення захворювання, років, які могли б бути значно щасливішими, років, які тепер ніхто не поверне!
У нашому суспільстві повинно нарешті сформуватися усвідомлення - що депресія - це психічний розлад, який треба лікувати у психіатра , а не примха, лінь чи відсутність розваг у житті людини.
Р. S. Ще більше інформації стосовно психічних розладів і психологічних проблем можна знайти на моєму авторському сайті “Психосома” та YouTube каналі “Психиатр Светлана Нетрусова»

РОЗЛАД ДЕФІЦИТУ УВАГИ (РДУГ) - НЕ ЛИШЕ ДИТЯЧИЙ РОЗЛАДРозлад дифіциту уваги та гіперактивності - проблема, з якою до спец...
29/04/2026

РОЗЛАД ДЕФІЦИТУ УВАГИ (РДУГ) - НЕ ЛИШЕ ДИТЯЧИЙ РОЗЛАД
Розлад дифіциту уваги та гіперактивності - проблема, з якою до спеціалістів часто звертаються батьки маленьких дітей . Але, дорослі люди теж можуть мати цей розлад, який помилково вважають негативною "особливістю свого характеру", "творчою складовою", просто особистісними рисами.
Насправді ж, РДУГ нікуди не зникає, якщо він був наявний у дитинстві. Просто дорослі поступово адаптуються до життя в соціумі та його "правил".
РДУГ виникає через порушення роботи нейромедіаторів у мозку людини. Дефіцит чи дисбаланс дофаміну та норадреналіну можуть не давати людині навіть додивитись фільм від початку до кінця, призводити до постійного перемикання на безліч різних справ.
Тобто, розсіяність, неуважність, неможливість концентруватися на одній справі, швидка втомлюваність та уповільненість - це може бути ознаками наявності цього розладу.
Але ці прояви також можуть бути і при тривожному чи депресивному розладі чи інших невротичних розладах
Тому дуже важлива консультація психіатра , тому що тільки цей спеціаліст має право та знання щодо встановлення психіатричного діагнозу, а також він може та знає, яке медикаментозне лікування треба призначити.
Звичайно, завдяки роботі зі спеціалістами можна значно покращити ситуацію.
Психіатр у такому випадку може призначити медикаменти, а психотерапевт допоможе змінити мислення та поведінку завдяки новим стратегіям, опанувати необхідні навички контролю та організації.
Тобто, якщо ви маєте підозри на наявність у себе РДУГ чи іншого ментального розладу - не втрачайте дорогоцінного часу, а звертайтеся за допомогою до спеціалістів, а саме лікаря психіатра, а також до психотерапевта.
Ваші страхи не допоможуть , натомість вчасна діагностика, лікування та психотерапія можуть докорінно змінити ситуацію, позбавити вас ваших проблем та повернути до щасливого життя.
Р. S. Ще більше інформації стосовно психічних розладів і психологічних проблем можна знайти на моєму авторському сайті “Психосома” та YouTube каналі “Психиатр Светлана Нетрусова»

ДЕМЕНЦІЯ У БЛИЗЬКОЇ ЛЮДИНИДеменція (слабоумство) — це розлад, при якому спостерігається стійке та значне порушення когні...
28/04/2026

ДЕМЕНЦІЯ У БЛИЗЬКОЇ ЛЮДИНИ
Деменція (слабоумство) — це розлад, при якому спостерігається стійке та значне порушення когнітивних функцій, що призводить до зниження інтелекту та втрату соціальних зв’язків.
Її прояви - це проблеми з пам’яттю, мисленням, мовленням та виконанням звичних, буденних дій. У людей з деменцією відбуваються зміни в емоційному стані та поведінці, яка часом стає зовсім непередбачуваною .
Цей розлад, на жаль, прогресує з віком. Його неможливо позбутися, лікування націлене на уповільнення прогресування захворювання.
Пацієнтам з деменцією допомагають лікарі психіатри та невропатологи .
Саме вони підбирають медикаменти , необхідні для уповільнення розвитку хвороби та покращення психічного стану пацієнта. Адже при слабоумстві можуть виникати маячні ідеї та галюцинації, безсоння та збудження.
Дементний синдром може виникати при органічних ураженнях головного мозку (черепно-мозкові травми, інсульти, наслідки інтоксикацій чи інфекційних уражень та ін.). А також деменція може виникати внаслідок дегенеративних захворювань – хвороба Альцгеймера, Паркінсона та ін.
Проте, у цій публікації хочу наголосити на тому, що близькі люди пацієнта з деменцією дуже часто потребують допомоги психіатра
Доглядати за людиною з подібним розладом - дуже складна задача, яка забирає багато фізичних і моральних сил. Важко усвідомити і прийняти, що вилікувати близьку людину до того стану, який був до появи симптомів захворювання, неможливо. Важливо прийняти те, що це вже інша людина, але це буває дуже складно. Тому у найближчих, найрідніших людей пацієнта з деменцією, тих, які його доглядають, часто діагностують депресію. Саме через це дуже важливо вчасно отримати допомогу усім, хто знаходить у подібних, вкрай важких та несприятливих життєвих обставинах. Ці люди потребують максимальної підтримки та можливості отримувати допомогу психотерапевта та психіатра.
Р. S. Ще більше інформації стосовно психічних розладів і психологічних проблем можна знайти на моєму авторському сайті “Психосома” та YouTube каналі “Психиатр Светлана Нетрусова»

ВПЛИВ АНТИДЕПРЕСАНТІВ НА ЛІБІДООдним з розповсюджених страхів пацієнтів стосовно антидепресантів є вплив препаратів  на ...
28/04/2026

ВПЛИВ АНТИДЕПРЕСАНТІВ НА ЛІБІДО
Одним з розповсюджених страхів пацієнтів стосовно антидепресантів є вплив препаратів на сексуальне життя.
Жінки переймаються, що у них зникне бажання інтимної близькості, чоловіків хвилює зниження лібідо та затримка еякуляції.
Що варто розуміти при подібних переживаннях?
По-перше, антидепресанти призначають лікарі не тільки при депресії, а також при таких невротичних розладах, як тривожно-фобічних, панічних, посттравматичних стресових, обсесивно-фобічних та ін. Якщо не лікувати такі захворювання, як, наприклад, депресія, про інтимне життя мова не йтиме взагалі, бо ментальний розлад лише розвиватиметься і знищить усі бажання людини, сексуальні в тому числі. Але варто зазначити, що сексуальний потяг (лібідо) досить часто знижується при вищезазначених психічних розладах.
По-друге, антидепресанти зазвичай затримують еяколяцію та оргазм, а на лібідо не впливають. Якщо воно знижується при певних розладах, то це може бути їх проявом.
По-третє, навіть, якщо антидепресанти і приведуть до змін у вигляді зниження лібідо чи виникнення аноргазмії - це явища тимчасові, тобто минуть через певний проміжок часу, або після припинення лікування. Проте, навіть у таких випадках, лікар може замінити препарат, якщо у пацієнта виникнуть якісь побічні прояви під час лікування.
І варто пам'ятати, що навіть вплив на лібідо це менше зло, ніж відсутність лікування. Не варто боятися медикаментів, психіатрів, психотерапевтів, слід боятися відсутності лікування та втрати часу свого дорогоцінного життя, бо цього вам ніхто не поверне і не компенсує!!

ЛІКАРЮ, ДАЙТЕ "БЕЗПЕЧНІ" ЗАСПОКІЙЛИВІ! Дуже часто до мене звертаються за порадою стосовно "безпечних" заспокійливих. Тип...
27/04/2026

ЛІКАРЮ, ДАЙТЕ "БЕЗПЕЧНІ" ЗАСПОКІЙЛИВІ!
Дуже часто до мене звертаються за порадою стосовно "безпечних" заспокійливих. Типу, що «легенького і простого» можна приймати у випадку тривоги, щоб ставало легше. Звісно, на такі запити може бути лише одна відповідь - "легеньких" заспокійливих не існує. Так само не існує і лікування без встановлення діагнозу, виявлення причин та проявів того чи іншого ментального захворювання.
Звісно, люди часто самостійно приймають препарати на травах, які вважають повністю безпечними, але це лікування не може бути ефективним, бо подібні ліки є бездоказовими, максимум, що можна від них очікувати - ефект плацебо. Уся ця ситуація схожа на прикладання подорожника до ранки. Якщо вона маленька, то здається, що метод допоміг. Але... скільки не прикладай його до зламаної руки, результат дорівнюватиме нулю.
Якщо у людини наявний психічний розлад, якщо проявляються симптоми депресії, тривожного розладу, посттравматичного стресового розладу, панічні атаки, безсоння та ін. - це ті "червоні прапорці", який просто вимагає звернення до психіатра
Лікування, яке призначає психіатр , після консультування пацієнта, є доказовим, спрямованим на вирішення тієї проблеми, з якою людина звернулася по допомогу. А також дуже важливе місце при лікуванні невротичних розладів займає психотерапія.
Тому, якщо ви маєте ментальні проблеми - не покладайтеся на поради сусідок чи подруг, не займайтеся самолікуванням, а звертайтеся за допомогою до психіатра чи психотерапевта.
Р. S. Ще більше інформації стосовно психічних розладів і психологічних проблем можна знайти на моєму авторському сайті “Психосома” та YouTube каналі “Психиатр Светлана Нетрусова»

ГАРНА ЛЮДИНА НЕ ТА, ЯКА ПІДДАЄТЬСЯ НА МАНІПУЛЯЦІЇ! Дуже часто люди, які хочуть отримати щось, використовуючи маніпуляції...
27/04/2026

ГАРНА ЛЮДИНА НЕ ТА, ЯКА ПІДДАЄТЬСЯ НА МАНІПУЛЯЦІЇ!
Дуже часто люди, які хочуть отримати щось, використовуючи маніпуляції, починають "тиснути" на совість, звинувачувати у чомусь, намагаються "продавити" власні бажання, не звертаючи уваги на бажання і думки інших.
Для того, аби не втрапити до пастки такого ставлення до себе, варто розібратися з власними кордонами. Зрозуміти, як саме з вами можна поводитись, а як ні. Ці межі кожна людина вибудовує для себе. Розібратися в цьому питанні можна за допомогою психотерапевта.
Самому ж слід пам'ятати, що ви у себе завжди на першому місці, тому захищати свої інтереси - цілком нормально!
Нормально відмовитися від спілкування з тими, хто завдає болю, забирає ресурси, "паразитує", навіть, якщо це - близькі друзі чи родичі.
Так само потрібно відмовляти тим, хто "сів на голову", навіть, якщо у відповідь ви почуєте різноманітні докори та звинувачення.
Ваші емоції, фізичне та психічне здоров'я - найголовніші, тому саме вони мають завжди бути приорітетом.
Якщо є певні порушення психіки – тривожність, депресивний стан, нав’язливі думки та дії, панічні атаки, страхи, підвищене роздратування, безсоння та ін., не думайте про те, що скажуть інші люди, звертайтеся за допомогою до лікаря психіатра та психотерапевта.
Свої емоції, страхи, підозри, тривоги можна обговорити з людиною, яка витратила багато років на навчання та практику, аби допомагати своїм пацієнтам саме у цих питаннях.
Р. S. Ще більше інформації стосовно психічних розладів і психологічних проблем можна знайти на моєму авторському сайті “Психосома” та YouTube каналі “Психиатр Светлана Нетрусова»

ЧИ НОРМАЛЬНО ПОЧУВАТИ СЕБЕ ПОГАНО? На перший погляд здається, що питання дивне, а відповіддю на нього може бути лише зап...
26/04/2026

ЧИ НОРМАЛЬНО ПОЧУВАТИ СЕБЕ ПОГАНО?
На перший погляд здається, що питання дивне, а відповіддю на нього може бути лише заперечення. Але, в країні війна, кожен з нас знаходиться в потенційній небезпеці, майбутнє настільки непередбачуване, що страшно про це і думати, постійно гинуть воїни та цивільні і т. д. У такому стані приводи для тривоги та смутку, поганого настрою та стану в цілому не просто є, а вони мають реальні обгрунтовані причини. Та є одне "але". Потрібно продовжувати жити і виконувати свої повсякденні задачі, навіть, якщо почувати себе погано зараз стає нормою.
Що ж робити?
Усе одно продовжувати, наче та жабка, яка потрапила в глечик з молоком, дригати лапками, аби збити грудочку масла та вистрибнути на волю. Тобто, діяти всупереч складним обставинам.
Як діяти?
1. Визнати, що вам погано. Не ховатися від цього відчуття, не маскувати це, не думати, що комусь зараз ще гірше, а прийняти цей факт.
2. Подумати, що може допомогти саме вам?
Шопінг, читання, перегляд кіно, прогулянки, заняття спортом, спілкування з друзями, пошук чи згадування якихось хоббі. Можна використати все, як шанс для покращення свого настрою.
3. Постійно пам'ятати, що все минає. Цей стан теж є лише частиною вашого життя, а не його основою. Потрібно собі закарбувати цю думку, аби не здатися на пів шляху.
4. Знайти приклади для наслідування. Знайдіть людину, яка вас мотивує, яка надихає та може бути прикладом саме для вас. Волонтер, який допомагає, воїн, який не здається, жінка, яка займається своєю зовнішністю та виглядає на 10 років молодшою, чоловік, який готує нереально смачні страви і т. д. У кожного може бути свій, неповторний "мотиватор"
5. Якщо ситуація не змінюється попри ваші зусилля - звертайтеся за консультацією до психіатра та психотерапевта .
Тривога, страхи, панічні атаки, депресія та інші стани, які потребують професійної допомоги, на жаль, не можна подолати самотужки. Але, допомога професіоналів обов'язково виправить ситуацію та стане фундаментом для побудови нового себе, без емоцій, які "завалюють", без апатії та страхів.

ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ТРИВОЖНИЙ РОЗЛАД (ГТР)Ситуативна тривога, яка має реальні, вагомі причини - це нормальна реакція психіки...
26/04/2026

ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ТРИВОЖНИЙ РОЗЛАД (ГТР)
Ситуативна тривога, яка має реальні, вагомі причини - це нормальна реакція психіки людини на небезпеку, незрозумілі за наслідками ситуації, негативні емоції і т. д.
Інша справа, коли тривога стає постійним супутником життя, затуляє собою всю картину світу, стає основою буття. На відміну від страху, який є зрозумілим, частіше за все, - він є дуже предметним, конкретним, тривога - відчуття, що трапиться "щось погане", наче "щось не так".
Якщо мова йде про наявність ГТР, тобто генералізованого тривожного розладу, то обійтися без професійної допомоги дуже важко. Пацієнт потребує медикаментозного лікування , а також і роботи з психотерапевтом. За відсутності лікування людина стає бранцем постійного хвилювання, безпричинної тривоги, також навіювання свого стану оточуючим. Захворювання важко переноситься, бо забирає сили, стає болісним центром усього, чим живе людина.
Для того аби встановити діагноз ГТР потрібно звернутися до психіатра.
Приводом до цього є такі прояви:
- підвищена тривога, хвилювання, тривожне очікування;
- порушення сну, зміна апетиту;
- непосидючість, м'язова напруга;
- бажання втекти, сховатися;
- необхідність в плануванні, страх перед невизначеністю, спонтанністю і т. д.
Усі перераховані прояви є приводом для консультації психіатра . Лише так можна підтвердити чи спростувати наявність ментальних розладів та отримати допомогу в разі потреби.
Р. S. Ще більше інформації стосовно психічних розладів і психологічних проблем можна знайти на моєму авторському сайті “Психосома” та YouTube каналі “Психиатр Светлана Нетрусова»

ВИГОРАННЯ У БАТЬКІВБатьківство змінює життя кожної людини . Ця роль може приносити безмежне задоволення, море любові , а...
25/04/2026

ВИГОРАННЯ У БАТЬКІВ
Батьківство змінює життя кожної людини . Ця роль може приносити безмежне задоволення, море любові , але потребує величезних ресурсів , які витрачатимуться на малечу.
І справа не лише в фінансовій стороні питання, часі та силах. У народі існує жарт про те, що з появою дитини зникає право хворіти чи вмирати. Але ж, не зважаючи на обов'язки, ми усі маємо певний ресурс, який не може бути безмежним.
Саме тому емоційне вигорання може статися не лише з людьми, які себе присвятили кар'єрі, а й з тими, хто займається вихованням дітей!
Які ж його ознаки, коли мова йде про батьківство?
1. Відчуття, що окрім ролі "мами" чи "тата" у житті нічого не має. Наче воно втратило сенс. Ніби ви не живете зовсім, а лише "працюєте" батьками.
2. Постійне роздратування. Усе здається не таким, як мало б бути. Хочеться плакати чи кричати. Виникає бажання побути наодинці з собою.
3. Проблеми зі сном та апетитом.
4. Бажання хоча б трохи дистанціюватися від дитини, яке межується з відчуттям провини.
5. Відчуття власної меншовартості, непотрібності.
Усі ці прояви свідчать про необхідність роботи зі спеціалістом!
Спочатку потрібно отримати консультацію психіатра , бо подібні відчуття можуть свідчити не лише про вигорання, а й про наявність ментальних розладів, наприклад, депресії.
Тому слід отримати консультацію, встановити причини погіршення свого стану.
Якщо лікар не діагностує ментальних розладів - допоможе психотерапевт.
Спеціаліст навчить вас способам, які дають можливість набратися сил, відновити ресурси, наприклад, використовуючи маленькі 5-10 хвилинні перерви, присвячені лише собі.
Або розповість, як можна вести щоденник емоцій. Або як задовільняти свою внутрішню дитину.
Також існує безліч технік, які можна використовувати у випадках вигорання.
Головне не лишатися віч на віч з проблемою, не соромитися, а знову повернути собі радість не тільки від батьківства, а також від життя .
Р. S. Ще більше інформації стосовно психічних розладів і психологічних проблем можна знайти на моєму авторському сайті “Психосома” та YouTube каналі “Психиатр Светлана Нетрусова»

ДЕПРЕСІЯ ПІД ЧАС ВІЙНИВійна, яка, безумовно, є величезним горем, викликає сильні негативні емоції та переживання.Проте, ...
25/04/2026

ДЕПРЕСІЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ
Війна, яка, безумовно, є величезним горем, викликає сильні негативні емоції та переживання.
Проте, навіть у такій страшній ситуації є певна межа, за якою починається "не здоров'я"!
Нещодавно до мене звернулися 2 пацієнтки.
Перша - дружина військового. Вона, за час його перебування на передовій, через постійну тривогу, яка призвела до зміни апетиту, схудла до ваги 41 кг.
Зрозуміло, що ситуація у якій опинилася їх родина, дуже і дуже важка, але з такою вагою вже необхідні рішучі дії!
У родині є 2 дітей, яким потрібна мама.
Друга пацієнтка звернулася в стані, який був депресивним та потребував медикаментозного лікування .
Складність ситуації полягала в тому, що жінка вважала свій стан нормальним у тих обставинах, які зараз є у нашій країні.
Зрозуміло, що кожен день ми втрачаємо людей, ми страждаємо, плачемо, відчуваємо агресію до ворога .
Але, і тут є та риска, що відмежовує поганий настрій, злість, біль від ментального захворювання.
Якщо ви не можете виконувати звичні справи, маєте порушення сну та апетиту, постійно тривожитесь, відчуваєте погіршення когнітивних функцій, зміни настрою, перебуваєте в стані апатії, вам байдуже все, що ви любили, не маєте сил, часто перебуваєте в стані роздратування, відчуваєте агресію, - зверніться за консультацією до психіатра .
Лікар після консультації або підтвердить, або спростує наявність ментальних розладів. Не залишається, будь ласка, без допомоги. Особливо, коли час, на жаль, зовсім не сприяє збереженню ментального здоров'я.
Р. S. Ще більше інформації стосовно психічних розладів і психологічних проблем можна знайти на моєму авторському сайті “Психосома” та YouTube каналі “Психиатр Светлана Нетрусова»

ВИГОРАННЯ ПЕДАГОГА – це синдром фізичного та емоційного виснаження. Він включає відчуття втоми, відсутність мотивації пр...
24/04/2026

ВИГОРАННЯ ПЕДАГОГА – це синдром фізичного та емоційного виснаження. Він включає відчуття втоми, відсутність мотивації працювати з дітьми, формування негативної самооцінки, песимістичного ставлення до роботи, втрату емпатії до учнів, а в деяких випадках навіть роздратування від їх присутності та поведінки.
Вигорання у педагогічній діяльності не рідкість, бо робота з людьми, взагалі, не легка, а з дітьми, тим паче. Ця робота пов'язана з великим навантаженням, у тому числі і психічним. Безліч організаційних труднощів, ненормований робочий день, неможливість обмежити спілкування чи обирати учнів, відсутність фінансової мотивації та випадки проявів неповаги. Усе це призводить до вигорання педагога.
Що ж робити?
Як учителю собі допомогти?
1. Ставте реальні цілі. Надмірний ентузіазм працює лише на коротких дистанціях!
2. Якісно відпочивайте. Учитель - не "синя панчоха". Ви маєте право на час для себе, розваги, відпустку. Не забувайте про необхідність відчувати задоволення
3. Шукайте методи релаксації, які вам подобаються. Плавання, танці, йога, дихальні техніки. Кожен обирає по собі.
4. Приділяйте час фізичним навантаженням. Прогулянки, тренування в залі, ранкова пробіжка - головне відчути власне тіло , "скинути негатив".
5. Психотерапія .
Звертайтеся до психотерапевта. Він навчить вас стратегіям, які допоможуть долати стрес. Допоможе виявити та виправити помилки у судженнях, налаштуватися на позитивне сприйняття життя.
Якщо ж ви розумієте, що ваш стан вже виходить за межі норми - звертайтеся за консультацією до психіатра . Лікар підбере медикаменти , які допомагають повернутися до нормального самопочуття.
Р. S. Ще більше інформації стосовно психічних розладів і психологічних проблем можна знайти на моєму авторському сайті “Психосома” та YouTube каналі “Психиатр Светлана Нетрусова»

Address

Kyiv

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Психіатр Світлана Нетрусова posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Practice

Send a message to Психіатр Світлана Нетрусова:

Share

Category