What are the opening hours?

Monday 08:00 - 18:00 Tuesday 08:00 - 18:00 Wednesday 08:00 - 18:00 Thursday 08:00 - 18:00 Friday 08:00 - 18:00 Saturday 08:00 - 12:00

http://www.lacmus.com.ua/ru/place-analyzes/

Лаборатория "Лакмус", м. Луцьк, Леонтовича 2б, Lutsk (2026)

18/11/2025

Те, що зазвичай називають «алергією», насправді є сукупністю механізмів, відомих як «реакція гіперчутливості I типу». Це стан проявляється різними симптомами, найпоширенішими серед яких є: алергічний риніт, синусит, небажана реакція на харчові продукти, укуси комах, тварин, хронічна кропив’янка, атопічний дерматит.
ВИСОКИЙ ЗАГАЛЬНИЙ І СПЕЦИФІЧНИЙ IgE: ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?
Імуноглобулін Е (IgE) — це особливий тип антитіл, що бере участь у механізмах алергічної реакції. Його виробляють спеціалізовані клітини — підтип B-лімфоцитів. У здорової людини IgE відіграє ключову роль у захисті від паразитів, запобігаючи їх проникненню, особливо тих, які потрапляють до організму через дихальні шляхи та кишечник, таких як: Schistosoma mansoni, Trichinella spiralis, Fasciola hepatica, Plasmodium falciparum.
Як виникає алергія на щось?
Алергія розвивається внаслідок процесу, який називається сенсибілізацією, і відбувається при контакті зі специфічним антигеном. Перше потрапляння потенційного антигену змушує імунні клітини розпізнавати специфічну молекулу, характерну для цього антигену, на яку виробляється антитіло. Виробляється специфічний імуноглобулін Е, який може зв’язуватися з огрядними клітинами та базофілами, запускаючи реакцію.
На цій ранній стадії алергічні симптоми відсутні. Друге потрапляння антигену вже готує організм до відповіді і, відповідно, викликає швидке вивільнення медіаторів запалення зі спеціалізованих клітин — огрядних клітин і базофілів. Це явище і є власне алергічною реакцією, яка зазвичай виникає в місці контакту з імуноглобулінами.
Які фактори впливають на результат тесту?
Цей тест не потребує спеціальної підготовки. Проте слід зазначити, що підвищення загального IgE може також вказувати на наявність поточної паразитарної інфекції. Тест призначається пацієнтам із симптомами, що вказують на алергію на одну чи кілька речовин. Характерні симптоми алергічних реакцій: кропив’янка, дерматит, діарея, спазми у животі, кашель, закладеність носа, запаморочення, непритомність.
Навіщо вимірювати його кількість у крові?
У фізіологічних умовах у крові присутня велика кількість IgE-антитіл, спрямованих проти різних антигенів. Однак якщо у пацієнта є алергія, рівень специфічних IgE-антитіл до певного алергену підвищується. Таким чином, можна зосередитися на загальному IgE (загальній кількості імуноглобуліну Е у крові, корисному для оцінки наявності алергічної реакції, але без уточнення її типу) та специфічному IgE.
Кількісне визначення концентрації IgE у сироватці крові до певного алергену дозволяє об’єктивно оцінити можливу алергію, надаючи лікарю важливий інструмент для встановлення діагнозу та визначення найдоцільнішого лікування. Кожен окремий IgE відрізняється від інших, оскільки є строго специфічним до певного алергену. Здати аналіз на загальний і специфічний імуноглобулін Е можна в будь-якому пункті забору лабораторії «Лакмус».
Тест на кількісне визначення IgE буде різним для кожного досліджуваного виду антигену. Наприклад, вивчення імуноглобулінів, спрямованих проти арахісу, суттєво відрізняється від вивчення імуноглобулінів, спрямованих проти молюсків. Найпоширеніші приклади: харчові алергени (арахіс, горіхи, молюски, персики, соя); інгаляційні алергени (пилок; пилові кліщі; лупа тварин; пліснява); ліки.
Високий рівень IgE
Підвищення загального рівня IgE вказує на ймовірну наявність однієї або кількох алергій, але не вказує, на яку саме. З іншого боку, специфічні рівні IgE корелюють із конкретною алергією. У цьому випадку рівні підвищуються після впливу алергену, а потім поступово знижуються зі зникненням алергену з навколишнього середовища. Рівень загального IgE також коливається відповідним чином. У разі алергій, що не мають сезонного характеру, (наприклад, пилові кліщі), рівні постійно підвищені — як алергенспецифічні, так і загальні.

https://lacmus.com.ua/ua/article/vsokiy-obschiy-i-specificheskiy-ige-chto-eto-znachit/

29/10/2025

Глюкоза — основний цукор у крові. Вона надходить з їжею і є головним джерелом енергії для організму, транспортується кров’ю до всіх клітин. Рівень глюкози в крові натще зазвичай найнижчий вранці, перед сніданком, але завжди підвищується після їжі приблизно протягом кількох годин. Вживання алкоголю також викликає початкове підвищення рівня цукру в крові, за яким зазвичай слідує зниження.
ВИСОКІ ТА НИЗЬКІ ПОКАЗНИКИ ЦУКРУ В КРОВІ: ПРО ЩО ВОНИ СВІДЧАТЬ?
Рівень глюкози в крові (або «цукру», що вимірюється в мг/дл) змінюється протягом 24 годин і залежить від того, коли, що і скільки ви їсте, а також від фізичної активності та багатьох інших чинників. Нормальний рівень цукру в крові натще коливається від 70 до 99 мг/дл. Рівень цукру в крові через дві години після їжі вважається нормальним, якщо він нижчий за 140 мг/дл, хоча після ситної вечері може піднятися до 180 мг/дл.
Червоні “прапорці” діабету
Діабет діагностується за наявності будь-якої з таких умов: два аналізи рівня глюкози в крові натще, проведені в різний час, із результатом, що дорівнює або перевищує 126 мг/дл; рівень глюкози в крові, що дорівнює або перевищує 200 мг/дл, через дві години після перорального навантаження глюкозою (при дворазовому прийомі); будь-який показник рівня глюкози в крові, що перевищує 200 мг/дл, навіть одноразово, за наявності характерних симптомів захворювання; рівень глікованого гемоглобіну, що дорівнює або перевищує 6,5% (48 ммоль/моль), підтверджений повторним аналізом крові.
Іноді у людини можуть спостерігатися такі симптоми, як втома, надмірне сечовиділення і/або спрага, а також незрозуміла втрата ваги. Однак частіше гіперглікемія протікає безсимптомно протягом багатьох років, і діагноз діабету встановлюється випадково.
Як перевірити рівень цукру в крові?
Щоб перевірити рівень цукру в крові, ви можете звернутися до будь-якого пункту забору лабораторії «Лакмус» або зробити це самостійно вдома за допомогою спеціальних приладів для самотестування.
Іноді показники рівня цукру в крові можуть бути вище або нижче звичного, і неможливо точно визначити причину. Гостре вірусне захворювання або грип майже завжди викликають настільки значне підвищення рівня цукру в крові, що може знадобитися звернення до лікаря.
Існує безліч інших причин коливань рівня цукру в крові. До них належать: час прийому їжі, тип і кількість вуглеводів (наприклад, хліб, макарони, крупи, овочі, фрукти та молочні продукти), фізична активність, алкоголь, емоційний стрес.
Гіпоглікемія (низький рівень глюкози) — це стан, при якому рівень глюкози падає нижче норми. Деякі препарати, що застосовуються для лікування діабету, є найчастішими причинами гіпоглікемії. Ризик вищий у діабетиків, які мало їли, багато займалися спортом або вживали алкоголь. Інші причини гіпоглікемії включають ниркову недостатність, деякі пухлини, захворювання печінки, гіпотиреоз, голодування, вроджені порушення обміну речовин, тяжкі інфекції. Рівень глюкози, що визначає гіпоглікемію, варіюється. У хворих на діабет діагностичним критерієм є рівень нижче 70 мг/дл. Дослідження, проведені серед здорових дорослих людей, показують, що розумова працездатність помітно знижується при падінні рівня глюкози в крові нижче 65 мг/дл.
Основні симптоми гіпоглікемії: тремтіння, тахікардія, пітливість, відчуття голоду, нудота і блювання, головний біль, дратівливість, відчуття оніміння та поколювання, спалахи світла в полі зору.
Як знизити ризики гіперглікемії?
Уважно стежте за своїм харчуванням, особливо за перекусами. Не забувайте приймати інсулін або інші препарати для лікування діабету, призначені лікарем. Будьте максимально активні; регулярна фізична активність може допомогти зупинити підвищення рівня цукру в крові. Будьте надзвичайно обережні, якщо у вас гостре захворювання; ваш лікар може порекомендувати набір правил на випадок хвороби, яких необхідно дотримуватися, щоб контролювати рівень цукру.

https://lacmus.com.ua/ua/article/vsokie-i-nizkie-pokazateli-sahara-v-krovi-o-chem-govoryat/

14/10/2025

Система згортання крові відіграє ключову роль у підтримці гомеостазу організму та захисті від крововтрат. Одним з її центральних компонентів є білок фібриноген — найважливіший фактор згортання крові. Він виробляється печінкою і надходить у кровообіг за потреби.

АНАЛІЗ КРОВІ: ЩО ТАКЕ ФАКТОР ЗГОРТАННЯ КРОВІ – ФІБРИНОГЕН?

За наявності рани та початку кровотечі в результаті низки етапів формується згусток - напівтверда маса, яка зупиняє кровотечу. На одному з останніх етапів формування згустку розчинний фібриноген перетворюється на нерозчинні фібринові нитки, які переплітаються, утворюючи стабілізуючу сітку, що прикріплюється до пошкодженої ділянки до загоєння.
Навіщо його вимірюють?
Тест на фібриноген проводиться для виявлення можливого порушення згортання крові, яке може бути дефіцитним (геморагічні епізоди) або надлишковим (тромботичні епізоди). В інших випадках тест використовується для визначення ризику розвитку серцево-судинних захворювань.
Тест на фібриноген оцінює концентрацію та функціональність фібриногену в крові. Зокрема, існує два типи лабораторних тестів для оцінки цих параметрів. Тест на активність визначає функціональність фібриногену при утворенні згустка, тобто його здатність перетворюватися на фібрин. Час, необхідний для утворення згустка, прямо пропорційний активності присутнього глікопротеїну. Більш тривалий тест може бути пов'язаний зі зниженням концентрації фібриногену. Кількісний тест - вимірює концентрацію фібриногену в крові.
Коли слід проводити тест?
Аналіз на фібриноген призначається лікарем у таких випадках: після кровотечі або тромботичних епізодів; при збільшенні протромбінового часу (ПЧ); при наявності у пацієнта спадкового дефіциту фібриногену або сімейного анамнезу; коли необхідна інформація для оцінки ризику розвитку серцево-судинних захворювань.
Які нормальні значення? Нормальний рівень фібриногену коливається від 150 до 400 мг/дл, із середнім значенням близько 225 мг/дл.
Високий рівень фібриногену — причини
Хронічно підвищений рівень фібриногену, як уже згадувалося, пов'язаний з ризиком серцево-судинних захворювань. Рівень фібриногену підвищується при запальних процесах будь-якого походження, в період відновлення після хірургічних операцій та під час вагітності.
Інші можливі причини підвищення концентрації фібриногену включають: гострі інфекції; пухлини; інсульт; гепатит; запальні захворювання, (такі як ревматоїдний артрит і гломерулонефрит); важкі опіки, травми; прийом оральних контрацептивів; куріння; ожиріння.
Низький рівень фібриногену — причини
Зниження рівня фібриногену може спостерігатися при: важкому захворюванні печінки (через зниження синтетичної здатності печінки); недоїданні; анемії; трофоемболії; гемофілії; фібринолізі; серйозних інфекціях; еклампсії; деяких видах раку (наприклад, лейкемії та раку передміхурової залози).
Також можуть бути присутніми більш-менш важкі спадкові дефіцити — як кількості циркулюючого фібриногену, так і його функціональної активності — з схильністю до важких кровотеч.
Як вимірюється рівень фібриногену?
Тест на фібриноген проводиться шляхом забору крові з вени на руці. Здати тест на фібриноген можна в будь-якому з пунктів забору лабораторії «Лакмус».
Спеціальної підготовки для аналізу крові на фібриноген не потрібно. Нормальні результати активності фібриногену зазвичай відображають хорошу здатність крові згортатися. Високі концентрації фібриногену неспецифічні, тому вони не вказують на причину тимчасового підвищення рівня фібриногену або локалізацію захворювання. Рівень фібриногену в плазмі також може бути генетично обумовлений.

https://lacmus.com.ua/ua/article/analiz-krovi-chto-takoe-faktor-svertvaemosti-krovi--fibrinogen/

01/10/2025

Кандидоз, також відомий як молочниця — грибкова інфекція, спричинена надмірним ростом грибків роду Candida. Вона може вражати різні частини тіла, включаючи піхву, пеніс, ротову порожнину, шлунково-кишковий тракт і шкіру. Кандидоз є найпоширенішим мікозом у людини.

КАНДИДОЗ: ЧОМУ ВИНИКАЄ МОЛОЧНИЦЯ?

Молочницю зумовлює переважно Candida albicans — патогенний вид роду Candida spp., який найчастіше зустрічається на слизових оболонках та деяких ділянках шкіри. Candida albicans — це сапрофітний дріжджовий грибок, який мешкає в організмі людини як коменсал. Коменсал — це організм (у даному випадку грибок), який живе у тісному контакті з іншим організмом (людиною) та отримує від нього користь, не приносячи користі чи шкоди самому організму.
Як правило, у здорової людини наявність Candida albicans не викликає жодних проблем. Імунна система та здорове бактеріальне середовище контролюють розмноження цих дріжджів. Однак цей збалансований стан може порушитися, як тільки певні зовнішні чинники дестабілізують здорове бактеріальне середовище та/або імунну систему. Коли ці системи контролю дають збій, Candida albicans, подібно до умовно-патогенного мікроорганізму, бере гору, починає розмножуватися і фактично стає збудником інфекції.
Чому виникає вагінальний кандидоз?
Вагінальний кандидоз заслуговує на пильну увагу, оскільки це захворювання уражає 75 зі 100 жінок (тобто 75% жіночого населення) принаймні один раз у житті. Порушення балансу бактеріальної флори піхви відіграє ключову роль у виникненні грибкового вагініту, спричиненого Candida albicans. Це дозволяє грибку пригнічувати популяції корисних бактерій (наприклад, лактобактерій), відповідальних за контроль над його розмноженням.
До факторів, які можуть порушити мікрофлору піхви, належать: неправильне застосування антибіотиків; тривала терапія кортикостероїдами; недотримання правил особистої гігієни; використання неякісних засобів для інтимної гігієни; цукровий діабет; стрес; вагітність.
З іншого боку, порушення в роботі імунної системи може бути наслідком: застосування імуносупресорів; хіміотерапії; літнього віку; аутоімунних захворювань.
Вагінальний кандидоз може розвинутися у будь-якої жінки, однак це захворювання частіше зустрічається у зовсім юних дівчат та жінок, що наближаються до менопаузи. Проявляється захворювання характерними симптомами, такими як білі сироподібні виділення, свербіж та печія в області статевих органів.
Чи передається молочниця статевим шляхом? Кандидоз, особливо вагінальний кандидоз, може передаватися статевим шляхом, однак ймовірність цього є дуже малою. З цієї причини, а також тому, що Candida albicans рідко колонізує чоловічі статеві шляхи, кандидоз, що уражає генітальну область, не вважається захворюванням, що передається статевим шляхом.
Провести діагностику кандидозу можна у будь-якому з пунктів забору лабораторії «Лакмус» різними методами, залежно від локалізації інфекції. Найчастіше беруть мазок або зішкріб з ураженої ділянки. Для точного визначення виду грибка використовують посів на живильні середовища, а при системних або важких інфекціях серологічні тести або ПЛР на ДНК Candida. Результати завжди оцінюють разом із клінічною картиною пацієнта.
Як запобігти та вилікувати вагінальний кандидоз? Щоб знизити ризик молочниці, жінці слід не спринцуватися надто часто і не використовувати агресивні засоби інтимної гігієни. Надмірне спринцування може знищити корисні бактерії. Уникайте надмірного використання дезодорантів та ароматизованих гігієнічних прокладок. Терміново змінюйте мокрий одяг, наприклад, купальник або спортний одяг, в якому ви пітніли. Використовуйте інтимні лубриканти на водній основі. Віддавайте перевагу бавовняній нижній білизні.
Кандидоз майже завжди вимагає специфічної протигрибкової терапії, тому, за рідкісними винятками, він не лікується самостійно. Залежно від локалізації та тяжкості інфекції можуть застосовуватися пероральні або місцеві протигрибкові препарати.

https://lacmus.com.ua/ua/article/kandidoz-pochemu-voznikaet-molochnica/

01/09/2025

IgA (імуноглобулін А) — це тип антитіл, білків, що виробляються імунною системою для захисту організму від інфекцій. Вони присутні головним чином у секретах слизових оболонок і слугують бар’єром першої лінії проти вірусів, бактерій та інших патогенів.
ДЕФІЦИТ IgA: ЯКІ ПРИЧИНИ ТА РИЗИКИ?
Дефіцит IgA — найпоширеніший дефіцит певного типу антитіл, що характеризується низьким рівнем IgA у сироватці крові при нормальному рівні інших імуноглобулінів (IgG та IgM). У багатьох пацієнтів симптоми відсутні, тоді як в інших розвиваються різні клінічні прояви, насамперед інфекційного та алергічного характеру. Наприклад, деякі пацієнти скаржаться на більш часту захворюваність, ніж зазвичай.
Роль і функції IgA
Існують дві основні ізоформи: IgA1, який переважає у сироватці; IgA2, що виявляється переважно у секретах слизових оболонок. IgA діє як перший імунний бар’єр, захищаючи поверхні слизових оболонок від патогенів шляхом прямої нейтралізації; уповільнення адгезії мікробів і модуляції запальної реакції.
Дефіцит IgA часто є первинним і вродженим станом. Шлях передачі захворювання від батьків досі неясний, і воно часто проявляється як спорадичне. В інших пацієнтів це реакція на фактори довкілля, такі як вірусні інфекції або вплив імунотоксичних препаратів. Наприклад, деякі препарати, що застосовуються для лікування судом, епілепсії чи ревматоїдного артриту, можуть викликати селективний дефіцит IgA.
Дефіцит IgA: як проявляється?
У більшості людей з дефіцитом IgA симптоми відсутні завдяки компенсації, яку забезпечують інші імуноглобуліни (IgG та IgM) і вроджені захисні механізми. Однак у цих пацієнтів можуть розвиватися ускладнення при рецидивуючих інфекціях.
Схильність до інфекцій пов’язана зі зниженням здатності нейтралізувати патогени на рівні слизових оболонок. Інфекції переважно локалізуються у дихальних шляхах та шлунково-кишковому тракті й включають: рецидивуючі застуди, синусити, інфекції середнього вуха, бронхіт і пневмонію.
Дефіцит IgA пов’язаний із підвищеним ризиком автоімунних захворювань, включаючи: целіакію; ревматоїдний артрит; системний червоний вовчак; тиреоїдит Хашимото.
Алергічні стани: приблизно у 20–30% пацієнтів з дефіцитом IgA спостерігаються алергії, такі як: астма; алергічний риніт; атопічний дерматит. Інші можливі прояви включають: тяжкі анафілактичні реакції при переливанні крові чи введенні препаратів крові, що містять IgA; шлунково-кишкові ускладнення (хронічна діарея, непереносимість лактози, запальні захворювання кишечника та лімфоцитарний коліт).
Найбільш серйозні ускладнення пов’язані зі зв’язком між селективним дефіцитом IgA та розвитком злоякісних новоутворень, які насамперед уражають пацієнтів похилого віку.
Діагностика дефіциту IgA ґрунтується на визначенні рівнів сироваткового IgA, який близький до нуля при нормальних рівнях IgG та IgM. Здати аналіз крові на визначення рівня імуноглобуліну А можна в будь-якому з пунктів забору лабораторії «Лакмус». У пацієнтів із підозрюваними симптомами важливо виключити інші імунодефіцити, які можуть проявлятися подібною клінічною картиною.
Що робити?
Специфічної терапії дефіциту IgA не існує. Допомога пацієнтам зосереджена на профілактиці та лікуванні ускладнень. Антибіотики призначаються при рецидивуючих бактеріальних інфекціях. Вакцинація (наприклад, проти пневмокока, грипу) показана для зниження ризику інфекцій, хоча відповідь може бути ослабленою. Супутні автоімунні захворювання слід лікувати відповідно до конкретних рекомендацій для кожного стану.
https://lacmus.com.ua/ua/article/deficit-iga-kakie-prichin-i-riski/

30/07/2025

ЗАГАЛЬНИЙ БІЛОК КРОВІ: ПРО ЩО СВІДЧАТЬ ПОКАЗНИКИ?

Вимірювання загального білка в крові дозволяє дізнатися концентрацію білків у кровотоку, незалежно від їхньої природи. Цей тест може використовуватись, наприклад, у контексті діагностики чи моніторингу: захворювань нирок; захворювання печінки; недоїдання (через неправильне харчування або внаслідок серйозного порушення всмоктування поживних речовин і, зокрема, білків із їжі). У всіх випадках показники білка будуть низькими. Високі значення можуть вказувати на просте зневоднення або набагато рідше, - на певну форму пухлини. Однак важливо пам'ятати, що рівні білка крові самі по собі ніколи не дозволяють поставити будь-який діагноз. Здати аналіз крові на загальний білок можна у будь-якому з пунктів забору лабораторії «Лакмус».
Основні типи білків крові
У крові є два основні типи білків: альбуміни та глобуліни. Альбуміни найбільш значущі за кількістю (близько 60%), крім іншого, беруть участь у транспортуванні гормонів, вітамінів та інших важливих речовин у всьому організмі. Вони виробляються у печінці. Деякі глобуліни, (включаючи імуноглобуліни або антитіла), також виробляються печінкою, але інші – імунною системою, у лімфатичних вузлах, селезінці та кістковому мозку.
Кому призначають аналіз?
Призначення аналізу на білки крові на додаток до тестів планового огляду, може бути доцільним у разі наявності ознак, що вказують на захворювання печінки та нирок, або як скринінг у пацієнтів, які через певні фактори ризику схильні до таких хвороб як діабет, гіпертонія.
У деяких випадках також призначається тест, який порівнює кількість альбуміну в крові з кількістю глобулінів (співвідношення альбумін/глобулін, або А /Г).
Показники білків крові
Референтні значення зазвичай становлять від 6,3 до 7,9 г/дл. Загальна концентрація білка може бути трохи знижена (на 0,4-0,8 мг/ дл ), якщо зразок береться у пацієнта в положенні лежачи. Значну зміну концентрації білків у крові можна загалом відстежити з двох причин: зміна у плазмі води (тобто обсягу крові) і зміна концентрації одного чи кількох розчинених білків.
Кількість загальних білків у крові нижче за референтний діапазон зазвичай відображає низьку концентрацію альбуміну, білка, який присутній найбільшою мірою. Це може бути наслідком: зниження вироблення білка печінкою або підвищеним виведенням його із сечею; недоїдання; синдрому мальабсорбції – розладу, при якому тонкий кишечник не може засвоювати поживні речовини, що надходять з їжею, (наприклад, у разі целіакії та хвороби Крона); гострих інфекцій, рідше - імунодефіциту.
Концентрації білків вище референтного діапазону виявляються при пухлинах, відповідальних за надмірну продукцію аномальних антитіл: множинна мієлома, лімфома Ходжкіна, лейкемія.
Чинники, які можуть спричинити збільшення концентрації, також включають:
• зневоднення;
• хворобу Аддісона;
• діабетичний ацидоз;
• запалення та інфекції, як частина нормальної реакції імунної системи, ВІЛ та гепатит B/C.
Помірне збільшення значень зазвичай спостерігається під час вагітності.
Співвідношення альбумін/глобулін та інші фактори
Оцінка співвідношення між альбуміном та глобуліном може надати додаткові відомості про походження змін. Низьке співвідношення A/G: множинна мієлома, аутоімунне захворювання, таке як вовчак; нефротичний синдром. Високе співвідношення A/G: деякі генетичні захворювання; лейкемія.
Серед препаратів, які можуть впливати на циркулюючі значення, основними є стероїдні препарати, такі як протизаплідні засоби та кортизон, Важливо знати, що дієта з високим вмістом білка не впливає на показники білків у укрові.

https://lacmus.com.ua/ua/article/obschiy-belok-krovi-o-chem-govoryat-pokazateli/

01/07/2025

АНТИТІЛА ДО ПЕРОКСИДАЗИ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ (АТПО)

За нормальних умов антитіла — це білки, що виробляються нашою імунною системою для захисту від зовнішніх загроз, таких як, наприклад, інфекції. Однак у деяких випадках виробляються аутоантитіла, тобто антитіла, спрямовані проти здорових частин нашого організму. Це якраз випадок антипероксидазних антитіл (також званих антитілами анти-ТПО), тобто аутоантитіл, спрямованих проти тиреопероксидази.
Тиреопероксидаза (ТПО) - це високомолекулярний глікопротеїн, що знаходиться всередині фолікулярних клітин щитовидної залози. Це важливий фермент для багатьох видів діяльності щитовидної залози, зокрема у виробництві гормонів з йоду. Наявність антипероксидазних антитіл, що визначається за допомогою простого аналізу крові, дозволяє діагностувати порушення функції щитовидної залози, спричинене аутоімунними факторами.
Які нормальні значення?
Антипероксидазні антитіла дорівнюють 0-35 МО/мл у жінок і 0-35 МО/мл у чоловіків. Рівні антипероксидазних антитіл вимірюються зазвичай разом з іншими аутоантитілами, такими як антитіла до тиреоглобуліну та антитіла до рецептора ТТГ. Це необхідно для того, щоб виключити наявність порушення функції щитовидної залози, пов'язаного з виробленням аутоантитіл, помилково спрямованих проти тиреопероксидази. Ці антитіла можуть бути причиною деяких патологій щитовидної залози, наприклад, таких як аутоімунний тиреоїдит.
В результаті дослідження, при якому протягом 20 років спостерігалися пацієнти з дисфункцією щитовидної залози, англійські вчені дійшли висновку, що один із основних факторів ризику розвитку зміни функції щитовидної залози пов'язаний саме з наявністю високого значення антипероксидазних антитіл. Фактично антитіла до антипероксидази присутні у 70-90% пацієнтів з хворобою Базедова-Грейвса, у 90-99% пацієнтів з тиреоїдитом Хашимото, а також виявляються у випадках карциноми щитовидної залози. Зокрема, виявлення антитіл до антипероксидази у пацієнтів із субклінічним гіпотиреозом, тобто у яких не проявляються симптоми, є фактором ризику розвитку симптоматичного гіпотиреозу у майбутньому.
Негативний тест на антитіла до антипероксидази вказує на відсутність аутоімунної дисфункції щитовидної залози. Однак слід зазначити, що у деяких пацієнтів, які навіть страждають на аутоімунне захворювання щитовидної залози, первинний тест на антитіла до пероксидази може виявитися негативним, і з цієї причини тест повторюють через деякий час.
Високі значення можуть бути виявлені у разі аутоімунних захворювань щитовидної залози, таких як: хвороба Базедова-Грейвса; тиреоїдит Хашимото. Слабо або помірно високі значення можуть бути виявлені у разі раку щитовидної залози; ревматоїдного артриту; перніціозної анемії; синдрому Шегрена; цукрового діабету І типу; атрофічного гастриту; хвороби Аддісона; мікседеми.
Якщо у вагітної жінки виявлено високе значення антитіл до антипероксидази, краще негайно втрутитися, оскільки ця аномалія може корелювати з високим ризиком дисфункції щитовидної залози у майбутньої дитини; викидня; прееклампсії; передчасних пологів; невдачі процедури запліднення за допомогою допоміжних репродуктивних технологій. Тест може бути корисним для вагітних жінок, у яких історія хвороби обтяжена повторними викиднями.
Які чинники впливають на тест?
Приблизно у 10% здорових людей спостерігається високий рівень антитіл до пероксидази. Цей відсоток особливо збільшується у жінок або людей похилого віку. Хоча це не вказує на поточне захворювання щитовидної залози, але все ж таки є фактором ризику, і з цієї причини мають сенс періодичні перевірки. Здати аналіз крові на антитіла до пероксидази щитовидної залози (АТПО) можна у будь-якому з пунктів забору лабораторії «Лакмус». Інші фактори, які можуть вплинути на тест, — це використання полівітамінних продуктів або добавок на основі біотину незадовго до тесту.

https://lacmus.com.ua/ua/article/antitela-k-peroksidaze-schitovidnoy-zhelez-atpo/

03/06/2025

ГОРМОН СТРЕСУ – КОРТИЗОЛ: ЯК РОЗПІЗНАТИ ПРОБЛЕМУ?

Кортизол - гормон, що виробляється наднирниками. Він виконує численні життєво важливі функції, беручи активну участь в управління стресом, регуляції обміну речовин, імунній відповіді, модуляція циклу сну та неспання. Кортизол називають «гормоном стресу», оскільки він виробляється в підвищених кількостях у відповідь на стресові ситуації.
Зазвичай рівень кортизолу підпорядковується циркадному ритму, він найвищий вранці, (щоб допомогти нам прокинутися і почати діяти), і знижується протягом дня. Високий рівень кортизолу протягом короткого періоду може бути корисним, наприклад, для подолання надзвичайної ситуації. Однак хронічне надвиробництво кортизолу може, навпаки, негативно впливати на різні органи та системи організму.
Які симптоми надлишку кортизолу?
Вони можуть відрізнятися у різних людей і залежати від ступеня та тривалості гіперкортицизму. Найбільш поширені ознаки включають: накопичення жиру, локалізоване на животі та верхній частині спини; шкіра тонка, тендітна, схильна до появи синців; сюди слід віднести і пригнічення імунної системи; постійну втому. У людей з підвищеним рівнем кортизолу округле і одутле обличчя («обличчя повного місяця»), вугрі, дратівливість, депресія або перепади настрою, активний ріст волосся на обличчі та тілі, еректильна дисфункція у чоловіків, підвищений артеріальний тиск.
Які причини високого рівня кортизолу?
Рівень кортизолу може підвищуватися з багатьох причин, які можна розділити на дві основні категорії: фізіологічні та патологічні причини. Психологічний чи фізичний стрес може призвести до того, що надниркові залози почнуть виробляти надмірну кількість кортизолу. Нестача сну може порушити нормальний циркадний ритм кортизолу. Хоча фізична активність корисна для здоров'я, надмірні та неправильно збалансовані навантаження можуть призвести до надмірного та хронічного підвищення рівня кортизолу. Недостатнє споживання калорій або погане харчування можуть негативно впливати на вироблення кортизолу, (хоча в цьому випадку важко відрізнити причину від наслідку). До патологічних причин слід віднести: пухлини надниркових залоз; аденому гіпофіза (хвороба Кушинга); гіперплазію надниркових залоз.
Як знизити рівень кортизолу?
Управління рівнем кортизолу вимагає персоналізованого медичного підходу, заснованого на конкретних причинах і симптомах пацієнта, але в більшості випадків має ґрунтуватися виключно на способі життя. Підвищений кортизол є наслідком проблем, а не причиною. Замість того, щоб зосереджуватися виключно на рівні кортизолу як на єдиному індикаторі стресу, важливо використовувати комплексний підхід, який включає низку факторів. Слід оцінити свій спосіб життя (харчування, фізична активність, якість сну, методи релаксації); виявити та усунути джерело хронічного стресу, наприклад, за допомогою покращення повсякденних звичок.
Є сенс за рекомендацією лікаря провести діагностичні обстеження, щоб унеможливити інші стани, які здатні викликати схожі симптоми, такі як гіпотиреоз, анемія, депресія тощо. Здати аналіз на рівень кортизолу можна у будь-якому з пунктів забору лабораторії «Лакмус» .
Підсумовуючи сказане, слід зазначити, що хоча кортизол і відіграє важливу роль у фізіології стресу, його значущість не слід ізолювати від ширшого контексту здоров'я. Зосередження уваги здоровому способі життя, а не на спробі знижувати рівень кортизолу спрощеними методами, є найефективнішим способом поліпшення фізичного і психічного благополуччя у довгостроковій перспективі.

https://lacmus.com.ua/ua/article/gormon-stressa---kortizol-kak-raspoznat--problemu/

Лаборатория "Лакмус"

18/11/2025

29/10/2025

14/10/2025

01/10/2025

01/09/2025

30/07/2025

01/07/2025

03/06/2025

Address

Opening Hours

Telephone

Website

Alerts

Contact The Practice

Shortcuts

Share

Category

Monday	08:00 - 18:00
Tuesday	08:00 - 18:00
Wednesday	08:00 - 18:00
Thursday	08:00 - 18:00
Friday	08:00 - 18:00
Saturday	08:00 - 12:00