06/04/2023
Батьківська Любов вбиває...
Жахливо це читати, правда?
Ні, ну безумовно, любов зцілює, підтримує, окриляє, заспокоює, наділяє...
Але... Але...
Вона так працює не завжди...
Це класно, коли батьки вирішують, або допомагають вирішити складні питання...
Це класно, коли батьки опікуються...
Це класно, коли батьки діляться своїм досвідом...
Це класно, коли батьки показують, що діти їм потрібні...
Це класно, коли батьки загороджують від небезпек світу...
Це класно, коли батьки підказують...
Це класно...
Це класно, коли дитина - маленька дитина...
Але це пекло на Землі, якщо "дитина" вже не дитина...
У цьому може добряче допомогти сепарація... якісна сепарація...
Цей процес насправді відбувається не раптово...
Процес сепарації, насправді, мав би починатися після успішного засвоєння дитиною певних навчальних "уроків"...
Навчилась дитина тримати ложку - настав час сепарації батьків і дитини у цьому процесі...
Навчилась дитина зав'язувати шнурівки - час сепарації у цьому процесі настав...
Навчилась дитина приймати рішення - сепаруйся...
Сепарація це не прощання, як думають часто....
Це, лише переформатовування відносин...
Лише зміна типу контакту між людьми...
Цей процес природній, і наступає повільно і неухильно...
Але якщо йому чинити спротив, то сепарація перетвориться на розрив...
Розрив відносин...
Розрив контакту...
Розрив зв'язків...
Розрив світу...
Або...
Або ще гірше, це стане полоном...
Людина стане заручником маніпуляцій, в постійному страху втрати зв'язку, любові, підтримки в наслідок недотримання "рекомендацій" батьків...
Якщо ми вже народжуємо дітей, то наше завдання не виховати кращих себе, або своїх прислужників, а виховати нових людей...
Людей, які вже самі вирішать, якими їм бути, як жити, з ким бути, де їм бути...
Єдине, що ми можемо стверджувати, то це те, що не зважаючи на їх вибір, результати, яких вони досягли, помилки, які вони зробили, ми завжди їх будемо чекати дома, з теплими обіймами, підтримкою, любов'ю і без жодних дорікань та звинувачень...
Це єдине, що їм треба і що вони бояться втратити...
І тоді, можливо, їм буде хотітися повертатися додому та бути з нами...
Не робіть дітей своїми заручниками...
Вони так гинуть...