04/05/2021
Хайп або ажіотаж.
Великий спорт впевнено йде за руку із хайпом. Спортсмени підвищують свою впізнаваність та галас навколо себе. Це дозволяє їм заробляти на власному імені та іміджі.
Великі спортивні клубі або менеджери спеціально створюють зі своїх гравців бренди, адже це і вплине на цілу організацію зокрема.
Сьогодні, нерідко спортивна складова відходить на другий план. І якщо в UFC або інших єдиноборствах - це актуально, як і трешток перед поєдинком. То в командних видах спорту хочеться більше спостерігати за цікавими тактичними рішеннями або наповненням гри.
Окрім людей часто можуть "розхайпити" події, наприклад якийсь матч.
В цій темі, неможливо уникнути Ірландського бійця ММА - Коннора МакГрегора. Навіть ті хто не дивляться бої UFC чули про цього бійця. Він поводиться максимально епатажно, привертаючи якомога більше уваги до себе і тішить публіку своїми витівками.
І як би хто не ставився до цього - це розвиває індустрію, привертаю увагу глядачів та спонсорів, збільшуючи кількість грошів які обертаються в цій галузі.
Цим колись займався і Роберт Фішер - легендарний чемпіон світу з шахів, він поводився доволі егоїстично та безтактно. Проте більшість його сучасників стверджують, що саме завдяки йому умови проведення шахових турнірів та гонорари шахістів вийшли на інший рівень, в тому числі збільшилась кількість спонсорів.
Але є й негативні приклади, коли хайп навпаки більше шкодить
ніж допомагає і тут наведу в приклад дві футбольні ліги.
Декілька десятиліть тому декілька великих інвесторів купили собі різні англійські футбольні клуби. В їх числі американські бізнесмени, арабські шейхи, російські олігархи і т.д.
Для них футбол це прибуток, щоб відбити свої вкладення вони створили чудову маркетингову стратегію про те, що англійська ліга є найсильнішої та найвидовищнішою в світі. Через великі спонсорські гроші вони можуть робити покупки дорожче ніж клуби з інших країн, відповідно і зп гравців куди більше ніж деінде. Окрім того що вони купували і без того відомих гравців з усього світу, вони і продовжували розкручувати їх медійно.
І є декілька ризиків від цієї моделі, власник клубу рано чи пізно може "набаватись" в футбол і відмовиться від цього бізнесу і клуб який мав більше ніж сторічну історію перестане існувати.
Антагонізмом цього є німецька бундесліга, де на законодавчому рівні є закон "50+1", він означає що контрольна частка управління клуба повинна належати вболівальникам та членам клубу. Це унеможливлю купівлю будь якого клуба однією людиною. Виключення може бути, якщо клуб створюють з нуля. Дуже часто німці дискутують про це правило і його відміну, але той самий ковід показав, що в ньому більше плюсів ніж мінусів. Сама екосистема німецького футболу найкраща в світі. Навіть регіональні ліги є цікавими та збирають повні стадіони, юнацькі та жіночі команди так сам отримують достатньо уваги від глядачів і мають чудові спортивні результати. Але є один мінус - вони не мають достатньої промоції в ЗМІ, не створюється зайвий ажіотаж навколо матчів/гравців.
Один з головних мітів англійської ліги - це непередбачуваність, та те що кожен може обіграти кожного. Хоча статистично аналітики довели, що матчі в Іспанії та Німеччині є більш непередбачуваними і букмекери відзначили, що в Англії відсоток перемоги аутсайдерів над фаворитами один з найнижчих в Європі.
Про наповнення гри та рівень гри команд. Якщо подивитись матчі двох англійських команд з середини таблиці між собою і закрити їх назви, абстрагувавшись від імен то перегляд нагадає матчі УПЛ(хай простять мене прихильники Українського футболу). Натомість навіть слабкі німецькі команди намагаються грати в цікавий тактично футбол, який мала складну структура, та де видно тренерську роботу. Це можливо через три головні причини.
1. Німецька школа тренерів очевидно найсильніша в світі за якими женуться в усьому світі. Згадати хочаб декількох сильних англійських тренерів - буде проблемою навіть для англічан.
П.С. Тренер чемпіонів Англії - німець, тренер команди яка йде на 3 місці - німець, а той хто стане чемпіоном в цьому році працював перед цим в Німеччині.
2. Сильні юнацькі школи та покрокова система розвитку молодих гравців, сильні футбольні академії. І коли молодь потрапляє до чудових тренерів вони швидко прогресують і реалізують тактичні задуми.
3. І найважливіше, у німецьких команд на першому місці
не заробляння грошей, а гра для своїх вболівальників та видовищність
Може здатись, що текст є упередженим, проте є велика несправедливість по відношенню до національних чемпіонатів, які недооцінені з боку вболівальників та журналістів.
Між собою зіткнулось дві стратегії і якщо Англія на вершині хайпа, проте це шлях в нікуди з точки зору перспективи. Фінансово це збитково і рано чи пізно лусне і тоді буде дуже шкода клуби, які постраждають. До речі, один з найгучніших англійських матчів - Манкуніанське Дербі(Манчестер Юнайтед - Ліверпуль) було зірвано фанатами МЮ, які вимагають американських власників продати клуб, та перейти на систему 50+1(яка діє тільки в Німеччині). Вони за рекордну кількість часів зібрали більше 100 тис підписів під петицією та змусять розглядати це питання органи влади Великобританії.
Німці грають в довгу, вони розуміють що хайп мине, а життя залишиться, тому великі клуби допомагають маленьким пережити фінансові кризи, тому клуби намагаються не руйнувати свої конкурентів та підтримують здорову конкуренцію всередині, а фінансово прагнуть вийти на повну самоокупність. В цей підхід віриться більше.
А хайп він мимовільний і недовгостроковий, те чим зараз забитий інформаційний фон, вже через декілька місяців/років втратить будь-яке значення.
#️PsyCybSportMAIN
