Консультаційно-тренінговий центр LEVEL UP

19/08/2025

19/08/2025

19/08/2025

Усі хочуть бути почутими, але не всі вміють говорити так, щоб їх почули 🤔

Хороші новини: таке спілкування не вигадка. Це навичка і її можна розвивати.

Здатність пояснювати свої потреби та перевіряти припущення, не звинувачуючи себе чи інших, зменшує напругу й допомагає краще розуміти одне одного 🤝

Дізнайся в каруселі, що таке асертивне спілкування. Та переходь у розділ «Самодопомога» на платформі «Ти як?», щоб прочитати більше.

Ти як, спробуєш так комунікувати з іншими? 😉

19/08/2025

Ненасильницьке спілкування (ННС) — це підхід, який допомагає говорити і слухати так, щоб зберігати повагу до себе й іншого, навіть у конфліктних ситуаціях. Його розробив психолог Маршалл Розенберг.

Суть цього методу в тому, щоб замінити осуд, критику чи тиск — на відкритість, емпатію й чітке висловлення своїх потреб.

ННС має 4 кроки:

1. Спостереження (без оцінки)
Описуємо факти, не додаючи ярликів.
❌ «Ти завжди спізнюєшся!»
✅ «Ти прийшов на зустріч о 10:20, а ми домовлялися на 10:00».

2. Почуття
Говоримо про власні емоції, а не про «провину» іншого.
❌ «Ти мене дратуєш!»
✅ «Я відчуваю роздратування, бо…».

3. Потреби
Пояснюємо, яка важлива для нас потреба стоїть за почуттям.
✅ «Я ціную пунктуальність і мені важливо ефективно використовувати час».

4. Прохання (чітке і здійсненне)
Формулюємо, що хочемо отримати від іншого.
✅ «Чи можеш наступного разу повідомити, якщо запізнишся?».

Коли ми використовуємо ненасильницьке спілкування, то це:

➡️Зменшує агресію та захисну реакцію співрозмовника.
➡️Дозволяє глибше зрозуміти, що насправді потрібно кожному.
➡️Переводить діалог із конфліктного в конструктивний.

Міжнародна Психологічна Асоціація Проективних Методик

__________
Картинка до допису - з книги 📕 НЕНАСИЛЬНИЦЬКЕ СПІЛКУВАННЯ
в практиці інклюзивної школи згідно
з концепцією Маршалла Розенберґа

Безкоштовно завантажуйте дану книгу в телеграм-каналі https://t.me/psy_mpapm_ua

19/08/2025

Гендерне і сексуальне насильство

Насильство в ширшому розумінні ­– це примус людини зробити щось проти її волі. Розрізняють фізичне, психологічне, сексуальне, економічне і соціальне насильство. Неодмінною умовою можливого насильства є нерівність сил і статусу.

Гендерне насильство – це будь-яка форма насильства, спричинена через гендерну ідентичність.
Дискримінація за ознакою сексуальної орієнтації є порушенням фундаментальних прав людини так само, як дискримінація за ознакою раси, статі, кольору шкіри, інвалідності або релігії.

Сексуальне насильство – це примус людини до сексуальних стосунків проти її бажання і волі.

Види сексуального насильства
✔️Зґвалтування
статеві стосунки із застосуванням насильства чи загрози їх застосування;
✔️Сексуальне насильство
образливі коментарі, натяки, погляди сексуального характеру;
демонстрування статевих органів;
небажані дотики й обмацування частин тіла;
підглядання;
обман, шантаж, залякування, щоб примусити до сексуальної близькості;
примус до проституції;
демонстрування порнографії;

✔️Сексуальне насильство щодо дітей
примус або заохочення дітей до:
оголення;
сексуальних дотиків до тіла іншої людини;
до участі у дорослих «сексуальних іграх»;
✔️Сексуальне домагання
вуличні домагання («Гей, красуне, як щодо розважитися?»);
дотики і притискання у громадському транспорті, на дискотеці, в черзі;
«знаки уваги» водіїв таксі, незнайомих людей у ліфтах, у купе потяга;
вульгарні жарти, зауваження, непристойні жести;
✔️Сексуальна експлуатація
примус до занять проституцією;
систематичне використання однією людиною іншої для задоволення сексуальних потреб (надання сексуальних послуг).


Як уберегтися від сексуального насильства

Зменшити ризик потрапити в ситуацію, коли може відбутися сексуальне насильство, дітям і підліткам допоможуть такі поради:

знайомте з батьками своїх друзів, завжди говоріть батькам, куди і з ким ідете;

уникайте проводити час з людиною, з якою почуваєтеся незручно або некомфортно;

пам’ятайте, що відвертий одяг і надто розкута поведінка можуть спровокувати нездоровий інтерес;

двозначні натяки, багатозначні погляди, дотики можуть створити враження, що ви не проти інтимних стосунків;

уникайте їздити «автостопом», не підтримуйте розмову з малознайомими і нетверезими людьми, не беріть гроші або подарунки від незнайомців, не погоджуйтеся зайти до когось додому, коли там більше нікого нема;

здебільшого замах сексуального характеру на дітей / підлітків скоюють знайомі їм люди. Якщо хтось зі знайомих приділяє надто багато уваги, робить подарунки, потрібно розповісти про це батькам або іншому дорослому, якому довіряєте;

не погоджуйтеся на пропозицію друга або подруги провести час із незнайомими хлопцями або дівчатами, наприклад, у чиїйсь квартирі;

ніколи не заходьте в ліфт з незнайомою людиною, не сідайте в машину до незнайомців (навіть якщо за кермом жінка), не розмовляйте з незнайомими людьми на вулиці;
не залазьте в підвали і на горища; уникайте безлюдних і неосвітлених місць;

якщо вас переслідують на вулиці, не заходьте в незнайомі будинки і двори, біжіть туди, де багато людей і просіть допомоги;

якщо вас схопили, переконайтеся, що насильник не озброєний (інакше будь-який опір може виявитися марним і небезпечним), кричіть і чиніть опір. При цьому краще кричати «Пожежа»—це відразу приверне увагу людей. Якщо вам затискають рот рукою, вкусіть за руку, постарайтеся вирватися і втекти.

19/08/2025

Прокрастинація у дитини: причини появи та способи ефективної боротьби

Прокрастинація сьогодні досить відоме поняття, яке часто використовують у жартівливому тоні. Натомість, якщо ви помітили прояви прокрастинації у дитини – це тривожний сигнал, що вимагає вашої уваги.

Проакрастинація – це визначення в психології на позначення схильності до відкладання справ, вирішення проблем на потім. Фактично людина ухиляється від складних для неї завдань усіма можливими способами.

Найчастіше про прокрастинацію говорять у контексті дорослих, але діти, на жаль, останнім часом також потерпають від такого психологічного стану. Не залишайте дитину наодинці з проблемою, не сваріть за лінь, краще допоможіть впоратися з нею та віднайти мотивацію. Матеріал у статті буде корисним і для вчителів, і для батьків.

Що провокує прокрастинацію?
Зараз існує низка різноманітних теорій походження цього стану, проте жодна з них повною мірою не розкриває питання, тому їх варто розглядати у комплексі.

Занепокоєння
Інтенсивний та сильний стрес фактично гарантує прокрастинацію учня. Занепокоєння виникає через бажання (і часто неможливість) виконати все ідеально та страх перед уроком (і шансом отримати незадовільний бал). Невмотивований страх видатися невдахою, нерозумним і є стресовим фактором.

Самообмеження
Страх бути успішним, бо це накладає певні обов’язки. Традиційно, якщо дитина проявила себе з якогось предмету, чи має схильність до певної діяльності (танці, співи, малювання тощо), її експлуатують на повну (конкурси, олімпіади). Учень свідомо затягує виконання завдань, аби занизити свої можливості. Простіше бути таким, як всі, та не виділятись.

Нескореність
Дитину може дратувати роль, яку їй нав’язали: відмінник, ледар, оратор, фізик. Це ті крайнощі, які змушують учня розвиватися однобічно. Не задоволений своїм положенням учень боїться відкрито вступити в конфронтацію, тому йде внутрішній супротив, що спричиняє прокрастинацію. Інший прояв – постійний бунт і відкрита відмова щось робити. Так демонструється незалежність, але втрачаються навички виконувати завдання.

Тимчасова мотивація
Якщо дитина не бачить для себе позитивних наслідків та процесу виконання роботи, який приносить задоволення, чекайте на прояв прокрастинації. Причина – постійна напруженість та неможливість підтримувати сталий рівень мотивації. Коли учня влаштовує планований результат (гарна оцінка, диплом, грамота) та перебіг роботи, тоді не буде тривоги.

Секрети боротьби з прокрастинацією
Поради батькам
Приділіть максимум уваги ситуації! Якщо ви помітили, що дитина зволікає, відкладіть власні справи на потім (ні, це не прокрастинація, це зміна пріоритетів). Подібний стан не виникає на порожньому місці, за ним криються більш серйозні проблеми, які можуть мати геть негативні наслідки для дитини у майбутньому. Напевно ви б хотіли, аби ваша дитина була такою:

Оптимістично дивиться на життя.
Вірить у себе та свій успіх.
Отримує задоволення від навчання на всіх його етапах.
Енергійна та цілеспрямована.
Виконує все, що обіцяла, і робити це вчасно.
Гадаєте, більшість дітей не хотіли б бути такими? Звісно, хотіли б. А прокрастинація віддаляє їх від цього.

Починайте діяти спільно проти проблеми. Не гнівайтесь і не кричіть, адже це не прояв ліні. Додатковий стрес може погіршити ситуацію. Спробуйте з'ясувати, з якої причини не виконується та чи інша робота. Будьте готовими більше уваги приділяти дитині, якщо доведеться – йдіть до школи, аби поговорити з вчителями.

Забезпечте дитині комфортний простір для роботи, слідкуйте за харчуванням, режимом роботи, аби після школи лишалась сила виконувати домашнє завдання.

Щоб діти мали достатньо енергії, потрібно:

Пити більше води.
Спати мінімум 8 годин.
За годину до сну – вимикається комп’ютер та не використовуються гаджети.
Споживати менше виробів з борошна.
Вживати полівітаміни у холодний період року.
Робити щоденну зарядку, мінімум – раз в тиждень інтенсивне тренування.
Слідкувати за порядком у кімнаті.
Слухати музику, яка піднімає настрій.
Це той необхідний мінімум, який дасть сили навчатися, реалізовуватися. Здається, прописна істина, але часто про це забувається.

Чим може допомогти вчитель?
Об’єктивно, вчитель має розробляти цікаві уроки, задавати ненудні домашні завдання, відмовитись від спокуси вибирати одних і тих самих учнів на конкурси, бо треба давати шанс усім. Останнє особливо важливе! Ті, кому не вистачає впевненості в собі, повірять у власні сили, а ті, хто постійно бере участь у різних конкурсах, з часом зрозуміють, що вони мають з ким розділити тягар.

Для більшої продуктивності навчіть їх використовувати дві дієві техніки:

Pomodoro

Один з цікавих методів планування часу – Помодоро (помідор). Базові принципи Pomodoro такі:

Оберіть задачу для виконання.
Візьміть таймер та виставте час – 25 хв.
Працюйте доти, доки таймер не подасть сигнал, що відведений час сплив. Не відволікайтесь, якщо щось таки заважає – занотуйте цей фактор і працюйте далі.
Зробіть перерву на 3-5 хв.
Після кожного 4-го інтервалу (його так і називають – помідор), робіть тривалу перерву на 15-30 хв.
Метод Ейзенхауера

Ця техніка допоможе навчитися розставляти пріоритети, допоможе вирахувати важливі та несуттєві задачі.

Допоміжний елемент – опорна матриця, в яку записуються усі справи, залежно від ступеню важливості. Важливі та термінові справи виконуються в першу чергу, а нетермінові та неважливі – в останню. Тобто спершу треба написати реферат, а вже потім поливати квіти.

Pomodoro та метод Ейзенхауера особливо знадобляться старшокласникам у період, коли необхідно поєднувати навчальний процес та підготовку до ЗНО. Взагалі, ці техніки використовуються людьми у всьому світі, незалежно від віку.

Що робити (спільними зусиллями)?
Командна робота вчителя та батьків є найбільш оптимальним варіантом. Разом можна:

Навчити ставити цілі.
Блокувати фактори, які відволікають.
Мотивувати завершити справу.
Використовувати методики з організації робочого часу.
Не ставити зависокі вимоги до дитини.

Психологічне та фізичне здоров’я важливіше за золоту медаль чи перемогу на олімпіаді. Парадокс! Нема потреби повністю позбавлятись прокрастинації, бо надмірний контроль може зробити дитину ще більш нещасним. Балансуйте, будьте мудрими. Ніхто не ідеальний. І діти, власне, не мають повністю виправдовувати чиїсь очікування, вони мають бути щасливими. Ось те, чому важливо навчити. Щасливі люди не страждають від прокрастинації.

з На урок

01/07/2025

📌 Як навчити дитину любити себе: кроки до усвідомлення цінності

☘️Любов до себе — це ключова складова здорової та впевненої особистості. Вона допомагає дитині відчувати впевненість, будувати позитивні стосунки та легше справлятися з життєвими викликами. Але любов до себе виховується, і це важливе завдання для кожного батька. Давайте розглянемо кілька кроків, які допоможуть вашій дитині розвинути здорову самооцінку.

💥 Будьте прикладом
Діти вчаться на нашому прикладі. Демонструйте самоповагу, приймайте свої недоліки і дбайте про власне благополуччя. Діліться своїми успіхами та тим, як справляєтеся з труднощами, щоб дитина бачила наочний приклад самоповаги.

💥 Укріплюйте відчуття впевненості
Заохочуйте досягнення вашої дитини, навіть найменші. Постійна підтримка та позитивне підкріплення допоможуть йому почуватися цінним. Наприклад, скажіть: «Я пишаюся тобою за те, що ти допоміг другові!» Це укріплює впевненість та самооцінку.

💥 Створюйте атмосферу безумовної любові
Важливо, щоб дитина відчувала, що її люблять не за досягнення, а просто за те, ким вона є. Проводьте час разом, цікавтеся її життям та емоціями — це створить у неї базове відчуття безпеки.

💥 Вчіть самоприйняттю
Навчіть дитину розуміти, що ніхто не ідеальний і помилки — це нормально. Діліться своїми помилками та тим, як ви їх подолали, щоб вона бачила, що навчання на помилках — це частина життя.

💥 Визнавайте індивідуальність вашої дитин
Кожна дитина унікальна! Підтримуйте її індивідуальність, не порівнюйте з іншими і не тисніть з очікуваннями. Це допоможе дитині розвиватися у власному темпі і відчувати свою цінність.

Джерело: Виховання

01/07/2025

Чому люди розлучаються?
Погляд психолога.

Розлучення рідко стається зненацька. Найчастіше — це історія про біль, який довго ігнорували, про слова, які не були сказані, і про почуття, які втратили зв’язок.

👇 Ось основні психологічні причини розлучень:

💔 1. Втрата емоційного зв’язку

Вона хоче поговорити, він весь у роботі.
Він хоче обіймів, вона каже: «Не до тебе».
І так день за днем — поки між ними не виростає стіна.

🗣 2. Конфлікти без діалогу

«Мені сумно». — «Та ти завжди чимось незадоволена!»
«Мені потрібна допомога». — «А я що, не допомагаю?!»
Замість розуміння — самооборона і взаємні докори.

😔 3. Розчарування в очікуваннях

Вона мріяла, що він буде опорою. А він не звик бути поруч, коли комусь важко.
Він хотів ніжності, а отримував лише "список справ".

🔄 4. Різні шляхи розвитку

Вона шукає сенс, читає про саморозвиток.
Йому це все здається дурницями.
І з часом їх розмови — лише про побут або про дітей.

💣 5. Накопичені образи

Вона 10 разів просила перестати критикувати її при друзях.
Він щоразу обіцяв, але не змінювався.
І коли вона пішла — він сказав: «Я навіть не знав, що це серйозно».

🤯 6. Зрада довіри

Емоційна близькість з іншою людиною, таємне листування, флірт — навіть без фізичної зради — ранить.
Вона пробачила, але щоночі не може заснути без тривожних думок.

🧨 7. Маніпуляції та газлайтинг

Вона каже: «Мені боляче, коли ти так говориш».
А він у відповідь: «Ти собі сама це придумала. Це все у твоїй голові. Всі так з тобою поводяться».
Або: «Це через тебе я себе так поводжу!»
Коли один із партнерів постійно перекручує реальність, заперечує очевидне або змушує сумніватися у собі — це газлайтинг.
«Я втратила впевненість у собі. Я перестала довіряти власним відчуттям. Мені здавалося, що я божеволію…»

Такі стосунки повільно, але боляче роз’їдають самооцінку і психіку.

🔐 8. Контроль замість любові

Він: «Не носи це — виглядаєш занадто відверто».
Вона: «Чому ти хочеш піти з друзями без мене?»
Ревнощі, тотальний контроль, критика в стилі «Я краще знаю, що тобі підходить» — усе це може бути замаскованою формою насильства, а не турботи.

💬 Але головне — помічати ці сигнали вчасно.
Любов — це не лише почуття. Це готовність берегти іншого, чути і змінюватися разом. І будь-які стосунки можна зберегти, якщо є бажання і зусилля обидвох.
⠀
❤️ А якщо все ж сталося розлучення — це не завжди поразка.
Це може бути вихід із болісного кола, повернення до себе, і шанс почати будувати здорові стосунки — вже з іншої точки.

Бережіть один одного.

#психологія #стосунки #розлучення #газлайтинг #маніпуляції #психологонлайн #емоційназрілість #любовчиобман

27/06/2025

Як психологічно підтримати підлітка під час вступної кампанії

Вступ до закладів професійної, фахової передвищої або вищої освіти є досить стресовим фактором для підлітків та їхніх батьків, адже діти та дорослі розуміють відповідальність вибору, відчувають тривожність щодо успішності вступної кампанії. Психологи ГО «Підтримай дитину» підготували поради для батьків, як підтримати підлітка під час вступу.

1) Будьте на боці вашої дитини. Дуже часто батьки занадто тиснуть на дитину в прагненні забезпечити максимальний успіх та найвищі результати, адже розуміють важливість освіти і хочуть для дитини найкращого. Проте саме ви маєте бути найбільшим союзником дитини. Незалежно від того, чи вступить вона в омріяний заклад освіти, ви маєте підтримувати її завжди, бо ви її батьки. Дитина має завжди відчувати, що ваша любов є безумовною: як би не склалася вступна кампанія, ви завжди підтримаєте її.

2) Дайте дитині висловитися та почуйте, що вона хоче. Навіть якщо ви вже заздалегідь обрали заклад освіти, перепитайте ще раз в дитини її думку, обговоріть «за» та «проти». Вступ до омріяного закладу освіти є тільки початком шляху дитини в навчанні: ви маєте впевнитися, що дитина змотивована до подальшого навчання та опанування професії.

3) Підтримайте емоції дитини. Вступна кампанія може викликати в дитини різні почуття та стани: нервозність, тривожність, страх неуспіху чи помилки, гнів на себе тощо. Особливо ці почуття є складними для підлітків, адже вони часто намагаються приховати їх та вважають, що вже занадто дорослі для вашої підтримки. Спробуйте поговорити з ними про те, що вони відчувають, поділіться своїми власними почуттями та запевніть, що ви завжди поруч і що їх емоції виправдані та зрозумілі зараз.

4) Будьте чуйним. Звертайте увагу на стан дитини та намагайтеся забезпечити їй відчуття емоційної безпеки. Вступна компанія є страсовою для дитини, ваше завдання максимально знизити рівень стресовості вдома та забезпечити для вступника безпечне місце, де він може відпочити та отримати підтримку.

5) Потурбуйтеся про фізичний стан дитини. Простежте, аби дитина відпочивала, максимально дотримувалася режиму дня та харчувалася вчасно. Це досить складно з підлітками, так як вони часто нехтують сном або режимом дня, проте спробуйте м’яко проговорити потребу дбати про фізичний стан і покажіть самі приклад.

6) Не критикуйте, а підтримайте позитивне мислення вашої дитини. Не намагайтеся вказувати, що дитина робить не так і втримайтесь від засуджуючих висловлювань. Навпаки, спробуйте підтримувати позитивне налаштування дитини, навіть якщо вона відчуває наразі труднощі. Критика не допоможе вашій дитині осягти успіху, проте може нашкодити вашим подальшим стосункам.

7) Будьте для дитини найбільшим уболівальником. Ваша дитина може не вступити в омріяний заклад освіти, але вона все рівно буде вашої дитиною і ви безумовно її любите. Ваша критика, ваша тривожність це прояв вашої турботи, але вашій дитині наразі потрібен її щирий вболівальник, який підтримає та дасть впевненість у своїх силах, порадить та підтримає, яким би не були результати вступної компанії.

Як підтримати впевненість підлітка під час вступної компанії?

Підлітки в більшості випадків є дуже чутливими та їх впевненість у собі залежить від дуже великої кількості факторів, у тому числі від налаштування та особливостей мислення. Під час вступної компанії впевненість підлітків у собі може значно зменшитися під тиском зовнішніх факторів чи внутрішніх переживань. У тому числі, як зазначають експерти ГО «Підтримай дитину», в дітей може проявлятися негативне мислення, яке буде заважати під час вступної компанії обрати заклад освіти, бажану спеціальність тощо.

Загалом є 5 проявів негативного мислення, що можуть вплинути на налаштування дитини під час вступної копаній, зокрема:

1. фіксоване негативне мислення: «Я не можу цього зробити» або «Я навіть не буду пробувати, бо не зможу»;
2. негативне налаштування: «Я просто знаю, що я не така/такий»;
3. негативне порівняння: «Я гірша/гірший ніж інші»;
4. відключення: перепони можуть бути реальними, проте вирішувальні, але дитина навіть не намагається шукати такі рішення;
5. мислення, що передбачає чіпляння за проблеми.
Аби підтримати свою дитину ви можете виконати просту вправу та запропонувати дитині при фіксованому мисленні перетворити її негативне налаштування на тимчасову проблему. Зокрема фразу «Я не можу цього зробити» варто доповнити словом «поки»: «Я поки не можу цього зробити». Таке формулювання буде забезпечувати налаштування дитини на успіх та сприятиме зменшенню тривожності дитини перед випробуваннями вступної компанії.

Як підтримати дитину, якщо вона не вступила в бажаний заклад вищої освіти?

Вступ до омріяного вищого навчального закладу є метою більшості учнів випускних класів. Підлітки готуються завзято та старанно до вступної компанії. Однак, іноді ситуація складається за зовсім іншим, не запланованим й небажаним, сценарієм. Відкривши рейтинги вступників, підліток може побачити своє прізвище в самому низу списків. Тобто омріяне навчальне місце в цьому році він не отримав. В цей момент дитину захоплюють найрізноманітніші емоції та почуття: розпач, страх, тривога, провина, зневіра у собі та власних силах тощо. Але поруч із дитиною завжди знаходяться батьки, які можуть її підтримати й запобігти руйнівним наслідкам. Команда психологів “Підтримай дитину” розробили рекомендації для батьків як підтримати дитину, якщо вона не вступила вбажаний заклад вищої освіти:

+ Будьте поруч. Скоріш за все, дитина важко переживає свою невдачу. їй потрібно із кимось поговорити та відчути підтримку. Вислуховуйте всі скарги дитини, дозвольте їй побути “маленькою” поруч із вами.
+ Демонструйте дитині, що ви її приймаєте та любите попри невдачі. Дитина повинна відчувати, що не має “заслуговуввти” батьківську любов, вона має бути беззаперечною, просто за те, що вона є.
Не звинувачуйте дитину у невдачі. Не докоряйте дитині, ніби вона погано готувалась до іспитів, занадто багато гуляла із друзями, не відповідальна тощо. Такі слова не змінять ситуацію із вступом, проте можуть глибоко травмувати дитину, пригнічити інтерес до навчання та стати чинниками затяжної депресії.
+ Забудьте про залякування. Не опелюйте професіями двірника чи касира у ваших розмовах. Навпаки, мінімізуйте негативні наслідки. Акцентуйте, що ваша дитина має здібності та все в неї вийде наступного разу. Складена ситуація - це новий досвід, а не трагедія.
+ Вкажіть на можливості. Проаналізуйте із дитиною ситуацію та віднайдіть переваги. Наприклад, вона зможе відпочити від напруженого переоду складання іспитів, за рік підготуватися краще та досягти мети або спробувати щось інше та змінити професійні орієнтири тощо.
+ Розробіть разом із дитиною план подальших дій. Ви можете скласти список чи намалювати пункти, якими дитині тепер необхідно буде керуватися. Однак, ненав’язуйте дитині свою думку та переконання, а дослухайтеся до її бажань. Чи вона спробує ще наступного року прийняти участь у вступній компанії, чи зверне увагу на іншу спеціальність - вибір виключно його чи її.
+ Зверніть увагу на фізичний та психологічний стан дитини. Невдача може спричинити депресивні стани в дитини. Проконтролюйте, чи нормально дитина спить, харчується, чи стали їй притаманні емоційні гойдалки тощо. Уразі фіксації тривожних сигналів зверніться до відповідного фахівця (психолога, невропотолога тощо).

Дотримуючись цих простих рекомендацій, батьки не тільки якісно підтримають своїх дітей, а й зміцнять довірливі стосунки, налагодять комунікацію, сприятимуть зростанню психологічно благополучної молоді.

Джерело - https://mon.gov.ua/news/yak-psikhologichno-pidtrimati-pidlitka-pid-chas-vstupnoi-kampanii