Духовна психологія з Наталією Рейч, Lviv (2025)

28/06/2023

Любити безумовно – для багатьох із нас не просто незвично, а дуже ризиковано. Дуже страшно.

Раптом з нього нічого не вийде?
І як це взагалі – не виховувати, а просто любити?
А батьківський обов'язок, відповідальність?
А раптом виросте охламон, якщо не виховувати?
Сорому потім не оберешся! А чи не вдовбаєш із самого дитинства поваги до старших, то він у старості й склянки води не подасть?
І взагалі, якщо йому не вказувати, як жити, адже сам він нізащо не розбереться!

Стільки різних батьківських почуттів: тривога, страх, вина, сором. Саме батьківських – це важливо. Ваших моїх. Дитина тут ні до чого.

Насправді, з нього неодмінно щось вийде, якщо довіряти йому, цікавитися, любити, підтримувати. Він неодмінно виросте будь-ким: щасливим ледарем або нещасним «пай-хлопчиком», або самим собою.

Заздалегідь не вгадаєш, чи є сенс тривожитися? Що скажуть інші? Завжди хтось щось скаже, більше того, будуть говорити постійно, і все - різне. Хіба підлаштуєшся під усіх? "Вдовбати" повагу можна, а любов - ні. А в - старості склянку води піднесуть швидше за все по любові, а не через страх: боятися старих смішно.
А якщо йому не вказувати, як жити, то він сам розбереться, помиляючись і навчаючись у житті всього того, чого варто навчитися.

Млодик І. "Книга для неідеальних батьків"

26/06/2023

Як не перехвалити дітей?

Життя без оцінок цілком можливе, хоч і здається з незвички досить важким. Одне з основних завдань психотерапії, наприклад, і є створення таких безоцінних відносин, в яких людина могла б знайти саму себе і «психологічно народитися», тобто спробувати зробити те, що їй не вдалося в дитинстві. У підліткових групах, які я проводила протягом п'яти років, такі непрості люди, як девіантні підлітки, після прийняття правил групи втягувалися в таке безоцінне життя, і багато в чому саме це допомагало їм змінюватися.

Правила були прості. Кожен має право бути собою: думати і висловлювати свої думки, відчувати і виявляти свої почуття, поводитися так, як вважатиме за потрібне.
При цьому ніхто не скаже:
"Ти сказав дурість" або "Перестань
злитися".

Є правила зворотного зв'язку: говорити про те, як це відбивається на тобі.
Наприклад: «Мене кривдить, коли ти сердишся на мене» або «У мене є своя думка з цього питання». Життя з оцінками значно простіше, оскільки вони розставляють орієнтири, допомагають визначатися.
Впевнена: "Що таке добре і що таке погано?" Адже якщо немає оцінки ззовні, деякі не взмозі купити собі річ у магазині, вибрати книгу, фільм, дружину, релігію.

Не дивно, що питання: "Як ти думаєш, як буде краще?» чомусь змушує нас негайно відгукнутися і виступити експертами в галузі, де ми часто зовсім не експерти.
А цілком здорова відповідь "Я не знаю, як краще для тебе, подумай сам» може викликати роздратування, вас просили як легше, а ви відповіли як важче.

Тому на запитання «Як не перехвалити дитину?» хочеться відповісти: "Подумайте самі!"

На мою думку, краще не хвалити його взагалі. Не хвалити не означає «не помічати».
Це означає відгукуватися на те, що він зробив (радістю, сумом, співчуттям, роздратуванням...), розглядати, цікавитися, вислуховувати, висловлювати свою думку, але не хвалити, бо йому майже напевно захочеться зробити щось схоже, щоб почути похвалу ще раз.
Набагато важливіше, як на мене, частіше повторювати:
«Я тебе люблю».
Адже для нього ви – найважливіша людина на землі.

І.Млодик "Книга для неідеальних батьків"

23/06/2023

«От розбалуєте дитину, виросте егоїстом» - молодий батько до повноліття власної дитини почує цю турботливо-загрозливу фразу неодноразово.
Що означає розпестити?
А як не балувати?
А раптом він уже став егоїстом і нічого не можна виправити?
А якщо він уже егоїст, що тоді? виникнуть ці та багато інших проблем, що турбують.
І якщо у вирішенні цих питань він знову спиратиметься на чиюсь зовнішню думку, а не на своє власне батьківське відчуття, то посилення тривоги дуже ймовірне, причому не лише у батька. Дитина, чиє виживання залежить від матері та інших дорослих, які доглядають його, надзвичайно чутливий до того, що відбувається з ними. І якщо вони турбуються, то він швидше за все почне теж турбуватися, тільки не
зможе зрозуміти чому.

Справді, давайте спробуємо зрозуміти, що означає «розпестити дитину».
Розпестити це «дозволяти йому все, що він хоче»! Але якщо ми з'ясували, що людина не має «нездорових» потреб, то все, що по-справжньому хоче дитина, їй корисно. Особливо якщо з'ясувати, чого він дійсно хоче. Тоді допомагати йому в усвідомленні. задоволенні власних потреб – це не означає його «зіпсувати».
Якщо "балувати" це
означає «нічого не забороняти», то це, мабуть, справді не корисно, але зовсім не тому, що вона виросте егоїстом, а тому, що дитині потрібні обмеження та потрібна структура, максимально пристосована під неї, тому що на неї вона може опиратися.

Так, маленькій дитині потрібен власний режим (кордони тимчасові), потрібна своя кімната або своє ліжечко (кордони просторові), потрібен чийсь емоційний відгук (межі психологічні).

Бути строгими і водночас гнучкими в позначенні цих кордонів – надзвичайно важливо, але, звичайно, не всім вдається, що не дивно, адже ми – неідеальні батьки.

Млодик І. "Книга для неідеальних батьків"

21/06/2023

Гірше, ніж самому підлітку, може бути лише його батькам.

Він ще вчора був таким чудовим хлопчиком: чарівні ніжки, м'яке волосся, ніжний запах. А тепер не встигаю купувати йому новий одяг та взуття. Боже, він знову виріс! Мій маленький золотий синочок змінюється до невпізнання. Він стає... чоловіком. Чоловіком? Як же так... Я ніби рада, але... Щось дуже бентежить у всьому цьому. Добре, він буде чоловіком і захищатиме мене. Однак він не тільки не збирається мене захищати, а й начебто нападає весь час. Все йому не так: це він не буде, це він не хоче, це не вдягне, голову не помиє. Уроки не зробив, двійок набував, хтось дзвонить йому по телефону весь час...
прийшов пізно. Все, це – катастрофа! Нічого не допомагає. Допоможіть!

Почуття батьків, чия дитина увійшла до підліткового віку:

1. Страх. З ним щось не те! З ним уже трапилося щось жахливе. Ми його проґавили!
2. Агресія. Та скільки мо Кімната не прибрана! У щоденнику зауваження та двійки...
3. Вина. Ми погані – батьки. Ми надто були зайняті собою, ось це й сталося. Як ми могли?
4. Тривога. Він не впорається.
5. Сором. Що люди скажуть?

Що може допомогти батькам подолати цей кризовий період з мінімальними душевними витратами:

✨знання того, що криза неминуча, та її завдання допомогти дитині стати дорослою людиною;

✨розуміння того, що ваша дитина продовжує любити і поважати вас

✨усвідомлення того, що ваша дитина виросла і ви вже зможете її контролювати як раніше, не зможете все

✨ незважаючи на бурхливі почуття, залишатися у близьких стосунках, бажано теплих та приймаючих.

І взагалі, якщо ваша дитина таки увійшла в цей такий важкий і кризовий період, значить, вона розвивається абсолютно правильно, а ви - чудові батьки, які зробили це можливим.

Млодик І. "Книга для неідеальних батьків"

19/06/2023

Ви, напевно, знаєте багато історій про те, як у найпрекрасніших батьків, хороших людей, кандидатів наук виростали діти нездари та розбійники.
А в матерів, що виховували своїх синів без батька, працюючи на трьох роботах, ледве зводячи кінці з кінцями, виростали цілком пристойні хлопці розумні, добрі, надійні, успішні.
Невже кандидати наук погано виховували, а матері-одиначки добре? Насправді ми не знаємо, як подіє чиєсь виховання на ту чи іншу дитину.
Якщо розуміти під вихованням якийсь спрямований вплив на людину, то здається, що такий вплив має призводити до певного результату. Ну, як у телевізорі: натиснув на кнопку, канал увімкнувся, натиснув іншу погас екран. Все просто.
Але діти - не телевізори, і кнопок у них немає, і «працюють» вони аж надто за вигадливою «схемою»

Як не дивно, що саме сприйме дитина після такого впливу неможливо передбачити. Іноді всі ваші інструкції можуть бути сприйняті однозначно, і дитина за деякими з них житиме все життя, іноді вона робитиме все навпаки. А іноді він зовсім не чує те, що ви йому кажете, але ви здивуєтеся, наскільки точно він повторить весь ваш життєвий сценарій: ті самі
моделі, особливості, помилки.

Ще одна батьківська ілюзія: діти сприймають саме те, що їм кажуть. Тобто сприймають слова. Це не зовсім так.
Насправді діти чують інтонації, вловлюють смисли, повторюють особливості вашої поведінки, моделі вашого життя. Ви можете сто разів сказати дитині, що «треба бути чемним зі старшими», але якщо при цьому ви кричите по телефону на власну тещу, а потім в'їдливо її обговорюєте на кухні, то з чого б дитині вам повірити і почати поважати старших? Якщо ви читаєте йому лекції про шкоду нікотину, щойно вийшовши з задимленого туалету, то висновки у дитини можуть бути різними. Наприклад, "курити насправді дуже цікаво", "всі дорослі брешуть", "вони завжди забороняють те, що цікаво", "завжди треба говорити не те, що думаєш" і так далі, ще безліч вигадливих варіантів.

Ось і виходить, що виховувати дитину заняття марне, все одно більшою мірою вона сприйме не те, що ви їй кажете, а те, як живете ви самі.

Млодик І. "Книга для неідеальних батьків"

16/06/2023

Значно важливіше виховання для будь-якої дитини - безумовна батьківська любов. Як шкода, що вона трапляється так рідко! Що не дивно, тому що вся наша ідеологічна та педагогічна система протягом десятиліть пропонувала нам щось протилежне безумовній любові. Вона переконувала нас у тому, що любити дитину треба тоді, коли вона робить щось правильно. Коли добре поводиться, отримує хороші позначки, ходить у магазин, виявляє свідомість.
Тоді ти гідний любові батьків. Ти сам не важливий, важливо лише те, що ти робиш, твоя, так би мовити, функціональність.

Безумовна любов - це означає без будь-яких умов.
Так просто й так складно.
Я люблю тебе тому, що ти є.
Тому що ти народився та живеш. Такий, який ти є.

Це так просто!
Я люблю тебе, хоча мені іноді не подобається те, що ти робиш, Я можу злитися на тебе, лаятись з тобою, бути незгодною, але любити. Любити всю твою істоту.

Це так складно!
Тому що тоді мені треба визнавати в тобі особистість, вірити в твою здатність керувати собою, дозволяти тобі робити помилки, навчитися довіряти твоїй і своїй мудрості, припинити контролювати кожен твій крок і зітхання. Зате мені можна впізнати тебе, побачити твій світ, можна бути впевненою, що ти впораєшся, брати участь у тому, як ти будуватимеш свою долю, встигатимеш жити своїм життям, радіючи за тебе, і бути при цьому добрим батьком.

Це так просто!

Млодик І. "Книга для неідеальних батьків"

14/06/2023

ТЕРПІННЯ важлива навичка. Але одна справа, коли ви розумієте, заради чого вам доводиться тимчасово відмовлятися від свого бажання. І в цей момент у вас є вибір: терпіти чи не терпіти. Інша справа терпіння як стиль життя, просто тому, що воно увійшло до звички або задано сімейним сценарієм.

Тому коли доводиться відмовляти дитині в її бажаннях або відкладати їх, непогано б пояснювати їй, заради чого вона має потерпіти. Простими словами: "Ми не можемо купити тобі це зараз, у нас не вистачає грошей", "Я не можу з тобою пограти прямо зараз, тільки через п'ять хвилин, коли я закінчу розмовляти по телефону", "Я дуже втомилася, тобі доведеться трохи пройти самому, а потім знову візьму тебе на руки».

Безумовно, це не означає, що будь-яка дитина сприйме вашу відмову з ентузіазмом або беззастережним послухом. Коли вам відмовляють у чомусь дуже важливому, адже у вас теж виникають почуття: образа, злість, тривога, страх, сум, розгубленість, безпорадність. Так і дитина може потерпіти і не звернути особливої уваги на відстрочку, а може серйозно засмутитися. Має право. Але якщо зазвичай ви тримали слово і, коли відстрочка закінчувалася, дитина отримувала бажане, то швидше за все її розлад буде недовгим.

Чим одна дитина, коли виросте, відрізнятиметься від іншої? Швидше за все «терплячий» стане гарним виконавцем, який самозабутньо «служить» своїй справі. Він періодично буде сильно турбуватися від неможливості передбачити всі можливі варіанти розвитку подій. Та й що саме в ній має змінитися, він знатиме дуже неясно. У нього будуть складнощі з вибором будь-чого, бо для того, щоб обирати, треба знати, що ти хочеш. А ось із цим у нього будуть проблеми.
Нетерплячий спочатку завдаватиме багато клопоту і проблем. Йому буде все цікаво, він вплутуватиметься в історії, йтиме на авантюри, буде постійно чимось захоплений. Відгуки "середовища" будуть доноситись до вас постійно. Він багато пробуватиме, починатиме, кидатиме, починатиме знову.

Млодик І. "Книга для неідеальних батьків"

12/06/2023

Етапи проживання горя, які характерні як для дітей, так і для дорослих.

1. Відчуття нереальності того, що відбувається. Свого роду шок. Невіра, що це сталося саме з вами. Неможливість повірити у незворотність втрати.

2. Фаза страждання. Сильне горювання, часті чи майже постійні сльози. Злість та звинувачення у втраті. Або, навпаки, почуття провини до того, кого вже нема. Неможливість концентруватися на сьогоденні і тим більше на майбутньому.

3. Поступове прийняття втрат. Сліз менше, лише періодично, вони вже не такі гіркі та тривалі. З'являється можливість поступово відчувати сьогодення та займатися чимось ще, крім проживання горя.

4. Стадия відновлення. Замість горя з'являється смуток. Спогади про втрату не викликають сліз. Втрата сприймається як неминуче і те, що сталося в минулому. З'являється можливість активно жити в теперішньому і планувати майбутнє з урахуванням втрати, що відбулася.

Якщо з якихось причин люди застрягають на одній зі стадій або висмикують себе з горя (як правило, із сторонньою допомогою), не проживши все до кінця, то вони ризикують змінити своє сприйняття від життя, поведінку, здоров'я, характер.

Якщо горе трапилося з кимось із ваших близьких і після цього у них дуже змінилися звички, поведінка, настрій, характер, то швидше за все... потрібна допомога у проживання горя. До давніх втрат важче повернутись і відплакати їх, повернувши собі відчуття життя. Якщо з вашою дитиною трапився сильний стрес і вам важко допомогти йому з нею впоратися, відведіть її до психолога – це не реклама, це – розумна обережність, можливість надати їй реальну допомогу.

Дорогі батьки, дозволяйте дітям плакати! Не заважайте їм залишатися здоровими!

І.Млодик "Книга для неідеальних батьків"

09/06/2023

Дайте собі ЧАС для найголовнішого щодня!

ЧАС пірнути у глибини свого серця, туди, де живе БЕЗУМОВНА ЛЮБОВ♥️

Ви обовʼязково туди дістанетесь.
Адже вона прагне наповнити сьогодні ваш день та все навколо до чого доторкнеться ваш зір, слух, подих, думка, рука.

Але без маленької уваги до Неї нічого не відбудеться.
Вона поважає і вашу свободу вибору - не звертатись до БЕЗУМОВНОЇ ЛЮБОВІ та діяти самотужки.

Духовна психологія з Наталією Рейч

28/06/2023

26/06/2023

23/06/2023

21/06/2023

19/06/2023

16/06/2023

14/06/2023

12/06/2023

09/06/2023

Address

Telephone

Website

Alerts

Shortcuts

Share

Category