29/07/2025
💬 Колись я побачила її — і не могла відірвати очей.
Виходжу з ліфта, на руках малюк, який кричить як за п’ятьох. Голова — не феном сушена, а молитвами. Око сіпається — не від флірту, а від перевтоми.
⠀
І тут — вона.
Жінка з обкладинки.
⠀
На ній шовкова спідниця, укладка, макіяж без плям.
Діти — як з Pinterest, чоловік — як з Zara, собака — як з Paris Fashion Dog Week.
⠀
А я стою й думаю: “Як вона так все встигає?”
І ось наступного дня...
Йду я, значить, така по Славську — шкіряний комбінезон, волосся грає на сонці, в одній руці телефон, в другій — рішення по стратегії, поруч чоловік із дитиною.
І тут я чую позаду:
«Ваууу…»
⠀
Оглядаюсь.
А там — група жіночок з виводком діточок янголяток, які добряче нагулялись по горам і нервах своїх матусь. Дівчата трохи замучені життям і курячими нагетсами з Окко. І так на мене дивляться, ніби лісова Богиня зійшла з вершин Карпат і прям з полонини веде Zoom про смисли життя і бюджетування бізнесу.
І я така:
«Ммм… певно, виглядаю впевнено»
(І ніц не видно, що я пів ночі не спала і в голові маю відповідальність за проєкти, команду і, трохи, долю світу).
Я зловила себе на думці:
«Може, я для них — така сама?»
⠀
Може, вони дивились і думали:
“У неї все ідеально. І чоловік, і дитина, і комбінезон, і робота. І око не сіпається.”
А правда — така:
Ми всі трохи ті, що здаються з екрану «ідеальними»
і трохи ті, що плачуть у ліфті з розмазаною тушшю.
⠀
Бо життя — воно не встигає за нашими очікуваннями.
І то добре.
Бо ми — справжні.
⠀
💫 Висновок?
Захоплюйся іншими.
Але пам’ятай:
Ти — теж Богиня. Просто сьогодні невиспана і трохи замахана. І нічого страшного.
Ти ЖИВА
