05/12/2014
Дорогі побратими!
Хоча сьогодні й не до святкувань, проте саме нині, 5 грудня, припадає Міжнародний день волонтера. Це символічна дата, яка швидше потрібна для привертання уваги до нашої з Вами праці, аніж до якихось гучних святкувань.
Адже святкувати поки що немає що: на Сході триває війна, гинуть наші співвітчизники, а влада повидить себе так, ніби в країні все більш-менш нормально.
Ніби розроблено та прийнято на законодавчому рівні умови соціального захисту учасників АТО та членів їх сімей; ніби виділено кошти на будівництво житла для учасників АТО, особливо – сімей, чиї годувальники загинули в зоні АТО; ніби надано спеціальний статус медикам (зокрема при підрозділах МВС), як таким, що виконували свої обов’язки в умовах бойових дій.
І ще багато інших «ніби»… Замість солодких вітань, які ми чуємо сьогодні з вуст перших осіб держави, ми хотіли би краще окрім іншого почути, чи здатні Президент, Прем’єр, депутати:
- Передбачити в бюджеті на 2015 рік кошти на проведення протезування та лікування учасників АТО, мирного населення, яке безпосередньо зачепила війна на Сході України.
- Розробити юридичний механізм, завдяки якому значно би спростилася процедура відправки поранених бійців за кордон на лікування (при згоді приймаючої сторони).
- Розробити дієві механізми прирівняння бійців добровольчих батальйонів до статусу бійців АТО з усіма витікаючими соціальними наслідками.
- Надання медикам-добровольцям акредитацій для надання медичної допомоги в зоні проведення бойових дій..
Цей перелік можна продовжувати. Або просто послухати старшого сержанта 80-ї окремої аеромобільної бригади ЗСУ Юрія: «Добре, що у нас хоч дуже розвинений волонтерський рух. Все, що на мені – від волонтерів. Армія не забезпечує. Ми навіть їхню форму не носимо. Волонтери забезпечують усім: їжа, одяг, засоби гігієни. 95% української армії та обороноздатності країни тримається на волонтерах».
Саме за це хочемо щиро подякувати кожному, для кого слово «волонтер» є не професією, а покликанням. Хочемо побажати здоров’я, сили волі і наснаги усім, хто допомагав, допомагає і продовжує допомагати тим, хто без цього просто би не вижив.
Як і бійці на Донбасі, Ви, волонтери, по-своєму теж герої: герої невидимого, але не менш важливого фронту.
Дякуємо Вам за все! Слава Україні