10/10/2024
З днем психічного здоров’я! Або по-новомодньому ментального здоров’я!
Бо як сказала одна моя знайома – психічне – це щось таке, лякаюче. А от психологічне – вже якось краще, м’якше звучить. Тоді нехай буде ментальне. Насправді все про одне й те саме.
Фахівці з ВООЗ (Всесвітня Організація Охорони Здоров’я) прогнозують, що по завершені війни біля 30 відсотків населення України будуть мати ті чи інші питання з приводу психічного здоров’я. Якщо спиратися на данні МОЗ, чисельність населення України на липень 2024 року становить 35.8 млн. Тому цифра близько 12 млн українців, що матимуть необхідність покращити своє психічне здоров’я, вражає. Як стверджують вітчизняні фахівці, ця цифра ще оптимістична.
Чого це я про таку нерадісну статистику? Бо вважаю, що саме час звертати увагу на те, що з нами відбувається, куди цей процес може призвести і корегувати рух і напрямок вже зараз, якщо ще не «вчора».
Мені подобається ідея про ПТСР (посттравматичний стресовий розлад) в новому погляді, де Р- це не розлад, а розвиток. Деякі фахівці стверджують, що, мовляв не знаємо такого досвіду, все треба перевіряти, вимірювати, валідизувати, документувати. Воно, наче й так. Тільки поки ми будемо те робити, час іде, ми живемо і з нашим здоров’ям щось відбувається. Тож не будемо гаяти часу. Давайте просто зараз розвертатись в сторону розвитку, якщо ви ще цього не зробили. Я, напевне, як і завжди , дуже оптимістична, але ж мені так бачиться, що від цього все-таки більше користі, ніж від «лякалок». Я не закликаю «заплющити очі» і не дивитися в реалії, навпаки, як раз здатність бути в контакті з реальністю, даючи собі можливість усвідомлювати, що відбувається насправді допомагає більше, ніж «позиція страуса». Впевнена, що як раз активні дії в сторону роботи над собою, розвиток усвідомлення, розвиток навичок відновлення, само підтримки, піклування про себе – то нагальна необхідність. І, як на мене, чи не один з найефективніших шляхів до розвитку, зростання після отриманого стресу.
Моє переконання таке: коли з тобою щось відбувається, перше, що треба зробити - зорієнтуватись – куди то мене рухає, друге – оцінити, наскільки то тебе влаштовує, третє – спитати в себе: «Що я можу зробити, щоб було краще?» Будь-які жалоби, висловлювання невдоволення, звинувачення когось – все це не ефективно!
Буквально вчора на одній з груп, де ми працюємо на стабілізацію стану, ми говорили про те, що воно таке – психічне здоров’я, з чого воно складається, що на нього впливає, а головне – як його покращувати. І тут згадалося одне влучне висловлювання, нажаль, не пам’ятаю , хто його автор. «Неважливо, що з тобою відбувається. Важливо, що ти з тим робиш»!
До чого я веду? До того, що просто зараз, піклуючись про себе, свої стани, своє фізичне здоров’я, базові потреби, про свій емоційний світ, про думки, дії, звички, особливості реагування на навколишні події, ми, фактично, створюємо гідне підгрунття, на якому в майбутньому будуть зростати ті чи інші прояви.
Піклуватись про себе – то для багатьох здається задачею майже неможливою для виконання, бо зазвичай уявляється, що на те треба якісь надзвичайні ресурси, багато часу, або що. А, як виявилося, в процесі практикування і виконання простих вправ, це не так вже й неможливо! Бо абсолютно реально робити прості вправи: на зняття стресу, на опанування себе і своїх відчуттів під час гострої реакції на стрес, на екологічне проживання емоцій, на усвідомлення. Можна зовсім небагато часу виділити (5 – 10 хв) протягом дня на невеличкі вправи. Одну з них сьогодні залишу тут, бо вона знайшла дуже позитивний відгук на групі.
ПРАКТИКА УСВІДОМЛЕНОГО ЧАЮВАННЯ
• Візьміть в руки чашку. Відчуйте її тепло. Охопіть руками чашку так, наче вам хочеться погріти замерзлі руки...
• Прикрийте очі. Досліджуйте чашку на дотик. Яка вона? (гладка, глянцева, матова, шершава)
• Піднесіть чашку до обличчя. Відчуйте тепло, що вона випромінює шкірою щоки. Потримайте так, відслідковуйте, як змінюється відчуття.
• Піднесіть чашку ближче до носа. Вдихніть аромат напою. Спробуйте розрізнити, які саме запахи ви упізнаєте?
• Піднесіть чашку до губ. Торкніться губами. Як це відчувається? Які відчуття ви можете розрізнити тут?
• Відпийте трохи рідини. Тримайте її в порожнині рота. Як відчуває її язик? Ясна? Внутрішня сторона щоки? Які температурні відчуття? Кінестетичні? Смакові?
• Ковтніть. Дослухайтеся, як рідина рухається стравоходом? Як там відчувається тепло? Як стінки стравохода зволожуються?
• Відчуйте, як та невеличка порція рідини потрапила до шлунку? Які відчуття там?
• Поверніться увагою в порожнину рота. Спробуйте собі описати. Які відчуття лишились: тепло? в’яже? який присмак?
• Пройдіть весь цикл вправи від початку. Спробуйте ще тонше і глибше увійти в свої відчуття.
Спасіння потопаючих – справа рук самих потопаючих, тож закликаю не гаяти часу марно. А якщо важко себе організувати – доєднуйтесь до нашої стабілізаційної групи. Або знайдіть іншу, яка відгукнеться вам. Головне – робити. Жалітися і страждати завжди простіше. Але одне з того, що нам , українцям в цей період треба усвідомити – що ми маємо це зробити самі.
Отже, з днем психічного здоров’я всіх нас! Будьмо! Піклуймося про себе, робимо те, що робимо кожен на своєму місті, підтримуємо ЗСУ, донатимо – і все є Україна!
Обіймаю вас! Хочу Перемоги.