03/10/2025
Невизначена втрата – одна з найскладніших тем у терапії.
Цей досвід стосується тих, у кого близькі мають невиліковну хворобу, зникли безвісти, потрапили в полон. Також до нього належить втрата дому.
Простими словами, невизначена втрата – це коли людина чи дім фізично відсутні, але залишаються психологічно та ментально присутніми.
Вона виникає тоді, коли немає чіткої відповіді «так» чи «ні». Коли почуття й сприйняття реальності залишаються «незавершеними». Це стан, у якому важко поставити крапку.
Складність такого досвіду полягає в тому, що він не має завершення. Саме тому він виснажує. Мозок постійно шукає відповіді: «А раптом?», «Може ще…», «Якби тоді…». Такі думки забирають не менше сил, ніж сама втрата.
У TMS REHABILITATION ми працюємо з кількома напрямами:
• Дозволяти собі відчувати. Навіть емоції, які здаються «негативними» – злість, відчай, образа – важливі й мають право на існування.
• Вчитися розрізняти контрольоване й неконтрольоване. Є сфери, де ви можете діяти (свої кроки, ритуали, турбота про себе), і ті, на які впливу немає.
• Знаходити «якорі теперішнього». Коли увага зосереджена на минулому та пошуку відповідей, життя минає повз.
Практики, що допомагають:
• Ведення щоденника почуттів – щодня відповідати собі на запитання: «Що я зараз відчуваю?».
• «Лист без адресата» – записати все, що хотілося б сказати людині, навіть якщо вона цього не прочитає.
• Маленькі щоденні ритуали: руханка, чашка чаю, музика, прогулянка. Вони нагадують, що життя триває, і в ньому залишаються моменти, які можна відчути.
Якщо ви впізнаєте себе в цьому досвіді, важливо знати: ви не залишаєтесь із ним наодинці. У терапії ми поступово вчимося відновлювати сили навіть тоді, коли відповідей ще немає.
Автор: психолог TMS REHABILITATION Леся Прудиус