22/10/2025
Трапеція — м’яз, який тримає світ
Вона з’єднує голову, плечі й спину.
Місце, де тіло ніби «тримає» все навколо.
Саме тут оселяється тиша невисловленої злості, стримані сльози, постійна готовність бути сильною.
Трапеція втомлюється не лише від фізичної роботи.
Вона стискається від емоцій, коли:
– не можна «опустити плечі», бо треба тримати рівень;
– не можна плакати, бо треба бути зібраною;
– не можна просити допомоги, бо звикла «сама».
Іноді розслабити трапецію — це не про розтяжку,
а про дозвіл бути в безпеці.
Про дозвіл більше не тримати.
Коли плечі опускаються —
дихання повертається,
голова прояснюється,
життя знову починає текти.
🌬️ Вдих — відчуваю.
Видих — відпускаю.
🔹 Зверніть увагу, що форма трапеції — як крила.
Трикутник, що тягнеться від потилиці до середини спини, сполучаючи голову з тілом, думку з дією, свідомість із силою.
Це місце переходу між контролем і довірою,
між тим, що ми тягнемо — і тим, що можемо відпустити.
Коли вона розслабляється —
з’являється простір для вдиху,
і здається, ніби за спиною розкриваються крила.
М’яка сила — не в тому, щоб тримати,
а в тому, щоб довіряти опорі зсередини.
Трапеція — це про опору,
про крила, які виростають із втоми.
🌹
Коли ти опускаєш плечі —
ти не втрачаєш силу.
Ти просто перестаєш її стискати.
#тілеснатерапія #йогадляжінок #тілопамятає #любоврадько
