Психологічна лабораторія кафедри психології ЖІ МАУП

22/03/2024

Семінар-практикум "Встановлення контакту в спілкуванні"

18 березня 2024 року в Житомирському інституті МАУП у рамках роботи Психологічної лабораторії кафедри психології відбувся семінар-практикум "Встановлення контакту в спілкуванні", у ході якого здобувачі вищої освіти мали можливість набути та вдосконалити соціальні навички (soft skills).
У ході практикуму учасники приймали участь у тренінгових вправах, які дозволяють виявляти комунікативні барьєри, вирішувати конфліктні ситуації, навчитися розпізнавати та відповідно до ситуації використовувати невербальні методи спілкування і багато іншого.

21/03/2024

Психологічна лабораторія кафедри психології ЖІ МАУП разом з Юридичною клінікою кафедри правознавства та ГО "Креатив-Студія "МеТа" запрошує на безкоштовні групові психологічно-правові зустрічі.
Чекаємо усіх бажаючих щоп'ятниці з 17,00 до 19.30 в приміщенні Житомирського інституту МАУП за ажресою: м. Жзитомир, вул. Перемоги, 26, ауд. 103.

10/03/2023

Психологічна лабораторія кафедри психології ЖІ МАУП разом з ГО "Креатив-Студія "МеТа" запрошує на безкоштовні групові психологічні зустрічі.
Чекаємо усіх бажаючих щоп'ятниці з 16.30 до 19.30 в приміщенні Житомирського інституту МАУП, ауд. 210.

28/02/2022

НАДАЮЧИ ПЕРШУ ПСИХОЛОГІЧНУ ДОПОМОГУ ПОТЕРПІЛИМ ВНАСЛІДОК ВОЄННОГО КОНФЛІКТУ, потрібно зважати на фактори, від яких страждають люди в екстремальній ситуації:
- раптовість – що менше очікується подія, то більше вона руйнує психіку;
- тривалість – що довше перебуває людина в зоні екстремальної ситуації, то більше виснажується. Симптоми, що свідчать про дезадаптацію (розлади сну, виснаження, роздратування, неможливість сконцентруватися, розлади здоров’я тощо) зростають із кожним днем;
- постійні зміни – в екстремальних ситуаціях людина, зазвичай, потрапляє в зовсім нові й несприятливі умови життя. Більше того, періодично щось змінюється, і психіка людини не встигає опрацювати нову, важливу для виживання інформацію;
- масштаб руйнування після катастрофи – очевидців вражають масштаби лиха, руйнування інфраструктури. Так, в Ізраїлі прийнято якомога швидше (інколи протягом кількох годин) ліквідовувати наслідки терактів чи обстрілів. Завдяки цьому в людей складається враження, що громада сильна і може контролювати ситуацію;
- неможливість контролювати своє життя – в екстремальних ситуаціях трапляються події, хід яких змінити не може ніхто. Навіть власний побут (відпочинок, сон, їжу) людина не завжди може контролювати. Якщо впродовж тривалого часу немає можливості взяти контроль за власним життям на себе, навіть у компетентних і зрілих особистостей можуть з’явитися ознаки «сформованої безпомічності»;
- горе і втрати – учасники воєнного конфлікту надовго розлучаються з родиною і звичним способом життя; втрачають роботу, часто переживають загибель близьких, друзів і, що найгірше, постійно очікують на втрати;
- моральна невпевненість – важче переживають ситуації, в яких доводиться приймати рішення, що суттєво впливають на життя (як своє, так і інших), – наприклад, кого рятувати, кого брати з собою, наскільки ризикувати, кого звинувачувати тощо;
- поведінка під час травмівних подій – не кожному вдається зразу якнайкраще впоратися зі складною ситуацією. Те, що і як людина робила чи не робила в екстремальних умовах, може суттєво вплинути на її самооцінку, надовго стати джерелом самозвинувачення.

20/01/2022